Анотація до роботи:

Білас А.А. Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16. – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблематики відтворення словотвірних, семантичних та функціональних особливостей французьких арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. Узагальнено і класифіковано критерії ідентифікації одиниць французького арго. Підтверджено положення про те, що «арго» є національно маркованим терміном французької лінгвістики. Проаналізовано французьке арго як лінгвокультурний бар’єр, лінгвостилістичні та словотвірні особливості арготизмів, динаміку їх статусу у контексті перекладу. Розглянуто український сленг та просторіччя як можливі перекладацькі відповідники французького арго.

Визначено стратегію і тактику перекладу арготичної лексики. Виявлено основні способи і прийоми відтворення структурної й етнокультурної специфіки арготичних лексем. Досліджено способи і засоби перекладу соціальних різновидів французького арго, специфіку передачі експресивного, полісемантичного, образного (лексичного і фразеологічного) навантаження арготизмів.

Експансія арготизмів у мову художньої прози, зумовлена інтенсивним проникненням у французьку літературно-розмовну мову й швидкою адаптацією в узусі завдяки їх дотепності, експресивному забарвленню, образності й мобільності, та недослідженість перекладознавчого аспекту французького арго зумовили потребу у вивченні особливостей відтворення українською мовою цього неоднозначного стилістично зниженого явища.

Розгляд арго з трьох позицій (носіїв, функцій і форм) та комплексне вивчення французького арго уможливлює виявлення й класифікацію критеріїв ідентифікації одиниць ФА за трьома блоками: соціальні, мовленнєві та формальні.

Французьке арго трактуємо як національно марковану, соціолектну, професійну, неформальну, нелітературну (субстандартну), герметичну/негерметичну, стилістично знижену мову окремої або кількох соціальних чи професійних груп (арго студентів, арго військових тощо), яка здійснює загальномовні (експресивну, пейоративну, евфемістичну, сміхотворну, емоційно-оцінну) та специфічні соціально-комунікативні (криптичну, крипто-людичну, ідентифікаційну, ігрову) мовленнєві функції.

Передачу семантичного, емоційно-експресивного, стилістичного, часового та оказіонального компонентів значення арголексем вважаємо загальною метою перекладу ФА. Обов’язковими завданнями при відтворенні ФА бачимо передачу денотативної інформації значення арготизму, трансляцію хоча б однієї конотації змісту АЛ, збереження загальної функціонально-стилістичної адекватності.

Важливим для перекладача є врахування різної соціальної і лексикографічної маркованості арготизмів, які характеризуються: високим експресивним потенціалом, швидкими змінами лексичного складу, пейоративністю, образністю, перевагою конотації над денотацією, активним словотвором, мовно-рівневими (фонетичними, лексичними, морфологічними) особливостями, полісемічністю, багатою синонімією.

Ознайомлення з типовим місцем (частіше – пряма, рідше – авторська мова), способами уведення арготизмів у тканину першотвору (за допомогою маркерів чи семантизації) та глибокий аналіз їхніх функцій (характеристика персонажа, ситуації, атмосфери, предмета) в оригіналі дозволить перекладачеві точніше ідентифікувати арготичне забарвлення того чи іншого лексико-фразеологічного засобу тексту і добирати адекватніший відповідник.

Перекладознавчий аналіз лінгвокультурного компонента ФА дає підстави стверджувати, що, як мовні, так і позамовні чинники перекладу ФА роблять його бар’єром міжмовної (у даному випадку французько-української) комунікації. До перших віднесемо фонетико-орфографічні, структурно-морфологічні, лексико-семантичні та функціонально-стилістичні, а до других – національно-культурні, соціальні, історичні, темпоральні, психологічні, об’єктивні/суб’єктивні.

Основним джерелом добору функціональних відповідників французьких, особливо загальних, арготизмів виступає українське просторіччя. Адекватним перекладним відповідником ФА вважаємо український сленг, зважаючи на його активне проникнення у розмовне мовлення і кореляцію з ФА за складом, мовленнєвими функціями, емоційно-оцінним та експресивним потенціалом, сферами вживання, способами і засобами словотвору, багатою синонімією і полісемією.

Аналіз способів і засобів досягнення адекватного перекладу французької арготичної лексики на різних рівнях (лексичному і фразеологічному, соціальному) виявляє, що повна еквівалентність відтворення, яка є рідкістю, все ж простежується при перекладі елементів арго злочинців, загальних арготизмів, а також образних арготичних лексем.

Адекватність передачі французької арготичної лексики та фразеології забезпечується частковими (функціональними, контекстуальними, варіативними, різноструктурними, різнообразними, різностильовими) відповідниками з різним ступенем експресії та перекладацькими кальками. Безеквівалентними вважаються насамперед структурно марковані арготизми на основі коду чи усічення та арготичні реалії, переклад яких уможливлюється лише на семантико-денотативному та/чи функціональному рівнях.

Результати проведеного дослідження підтверджують можливість застосування способу трансформації (стилістичної, морфологічної, синтаксичної, словотвірної, лексичної), методу комбінованого перекладу (транскрипція + експлікація, калька + транскрипція або навпаки), а також прийомів варіативної, контекстуальної, гіперо/гіпонімічної підстановок, калькування (часткового, змішаного), описового перекладу, тлумачення (контекстуального, евфемістичного) і компенсації.

Результати вивчення способів відтворення французьких арготизмів дають підставу накреслити конкретні напрями майбутніх студій перекладознавчих, контрастивних, лексикологічних, лексикографічних, стилістичних: подальше вивчення перекладознавчого аспекту арготизмів на кожному з мовних рівнів; переклад військових, професійних, загальних арготизмів (кожен вид окремо); переклад мови кінофільмів з аргокомпонентом; переклад сучасного молодіжного арго; переклад арготизмів національно-територіальних варіантів французької мови; створення двомовних словників арготичної лексики; теорія та практика формування перекладацької компетенції у галузі соціальної діалектології.

Публікації автора:

1. Білас А.А. Відтворення арготизмів в українських перекладах роману Л.-Ф. Селіна «Подорож на край ночі» // Мова і культура – К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. – Т. VIII. Теорія і практика перекладу. – С. 146–151.

2. Білас А.А. Французькі військові арготизми на основі метафори та метонімії в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману А. Барбюса «Вогонь») // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. – Вип. 15. – С. 91–99.

3. Білас А.А. Французьке арго – жаргон – сленг: поняттєво-термінологічні співвідношення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – Серія: Іноземні мови. – Львів, 2005. – Вип. 112. – С. 228–232.

4. Білас А. А. Арготичні деномінації концептів «чоловік» і «жінка» в українському перекладі роману М. Уельбека «Платформа» // Вісник Прикарпатського національного університету. – Серія: Філологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – Вип. ІХ-Х. – C. 147-156.

5. Білас А.А. Французьке «арго окопів» в українських перекладах роману А. Барбюса «Вогонь» // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип. 13. – С. 48–53.

6. Білас А. А. Специфіка перекладу французьких арготичних фразеологізмів (на матеріалі роману Л.-Ф. Селіна «Подорож на край ночі») // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Серія: Іноземна філологія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. – Вип. 39. – С. 56-59.

7. Білас А.А. Французьке арго у перекладознавчому аспекті // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. – Вип. 6. – С. 34–39.

8. Білас А.А. Арго у французькій та українській лінгвістиці // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. – Вип. 8. – С. 19–26.

Додаткові публікації:

1. Білас А.А. Специфіка відтворення французьких арготизмів в українських перекладах (на матеріалі твору Робера Мерля «Уікенд на південному березі») // Семантика мови і тексту: Зб. статей / VIII Міжнародна наукова конференція. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – С. 288–290.

2. Білас А.А. Особливості функціонування та семантизації арготизмів у творах В. Гюго «Останній день засудженого», «Знедолені» // «Франція та Україна», науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Х Міжнародна конференція: Матеріали / Упорядник Л.В. Пономарьова. – Дніпропетровськ: Пороги, 2004. – С. 288–290.