1. Висвітлено інформацію про відомі реактори-сатуратори для впровадження процесу ІІ сатурації у виробництві цукру та особливості процесів, що відбуваються в них. Доведено важливість завдання розробки наукових основ для реконструкції діючих сатураторів, значного підвищення ступеню використання СО2 і ефекту очищення соку після ІІ сатурації. 2. У результаті теоретичних і експериментальних досліджень уточнено фазовий стан компонентів у системі сахароза – Са(ОН)2 – вода – СО2 і показано, що система являє собою суспензію з рівномірно розподіленими по обсягу обмежено розчинними часточками Са(ОН)2. Цей результат мав істотне значення для розробки математичної моделі сорбції СО2. 3. Розроблено математичну модель сорбції СО2 з урахуванням хімічної реакції між Са(ОН)2 і СО2. Знайдено рішення моделі з одержанням рівняння для розрахунку коефіцієнта (фактора) прискорення. Доведено адекватність моделі реальним умовам процесу. Встановлено, що основним перемінним параметром у рівнянні моделі є об’ємний коефіцієнт масопередачі від газу до рідини, що визначає ефективність усіх процесів, що протікають у колоні сатурації. Визначено доцільність проведення процесу сатурації при температурах 363К і вище. 4. Розроблено модель кристалізації СаСО3 із пересичених розчинів сахарози. Встановлено, що мінімальне значення ентальпії відповідає максимальній імовірності появи зародку СаСО3 і спостерігається в інтервалі температур 353...363К. Таким чином, цей результат ще раз підтвердив доцільність проведення сатурації при високих температурах. 5. Досліджено гідродинаміку і процеси масопереносу при проведенні ІІ сатурації у виробництві цукру, впливу конструкції реактора, фізико-хімічних властивостей рідини на газоутримання і об’ємний коефіцієнт масопереносу в рідині, а також здобуто кореляцію між газоутриманням і коефіцієнтом масопереносу незалежно від геометрії газорозподільчих приладів. Дослідження виконано в прозорій моделі діаметром 1 м і в промислових сатураторах різного типу. 6. Отримані в роботі результати експериментальних досліджень дозволили обґрунтовано сформулювати конструктивні зміни в типових сатураторах, що дало можливість створити новий тип сатуратора для цукрового виробництва. Промислові випробування нового апарата підтвердили його працездатність і високу ефективність очищення соку в ньому: об’ємний коефіцієнт масовіддачі в порівнянні з результатами функціонування типових сатураторів збільшується на 30…40 %, продуктивність сатуратора - на 20…30 %, коефіцієнт використання СО2 зростає на 15…20 %, доброякісність соку зростає на 7...8 %, вміст солей кальцію зменшується на 20…25 %, кольоровість соку зменшується в 2 рази. Інкрустація на внутрішній поверхні сатуратора й отворах на контактних елементах за весь термін експлуатації не перевищила 1,5 мм, що у 5…10 разів менше, ніж у типових сатураторах. Економічний ефект від зменшення витрат цукру з мелясою для заводу потужністю 6000 т цукрового буряку у добу склав 100 000 грн. |