У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми створення реструктурованої рибної продукції, яке полягає у науково обґрунтованій комплексній переробці рибної сировини внутрішніх водоймищ країни, утворенні фаршу з технологічно модифікованими властивостями, проведенні керованого процесу іонообміну з утворенням гелеподібної системи у формі молодого вугра, термообробки реструктурованого напівфабрикату. 1. Аналіз та узагальнення науково-технічної інформації щодо отримання реструктурованих напівфабрикатів дозволили виявити, що перспективним напрямком отримання реструктурованої рибної продукції є іонотропне гелеутворення, яке дозволяє залучити до технологічного циклу рибну сировину внутрішніх водоймищ зі зниженими функціонально-технологічними властивостями та отримати нові рибні напівфабрикати з високими споживними властивостями. 2. З використанням системного підходу в межах розробленої інноваційної стратегії розроблено наукові принципи виробництва реструктурованої рибної продукції з риби внутрішніх водоймищ, які полягають в утворенні суміші з рибних фаршів, харчових інгредієнтів та бульйону із харчових відходів риби, в якому розчиняється альгінат натрію, її екструзійному формуванні з подальшою обробкою сформованих виробів в розчинах хлористого кальцію, термообробки, що забезпечує отримання напівфабрикатів РРП високої якості. 3. Науково обґрунтовано критерії підготовки фаршів з рибної сировини для формування виробів методом екструзії шляхом корегування в їх складі вмісту сухих речовин в інтервалі 9,5…11,0% та введення альгінату натрію у концентрації 1,0…3,0%. З урахуванням зазначеного розроблено інгредієнтну структуру рецептурної суміші, яка за коефіцієнта формостійкості 0,35…0,58 дозволяє застосовувати екструзійне формування з отриманням реструктурованого продукту з заданими структурно-механічними показниками шляхом іонотропного гелеутворення. 4. Встановлено, що фарші судака в інтервалі вмісту сухих речовин 9,5...19,0% характеризуються коефіцієнтом формостійкості від 0,08 до 1,0 та здатні утворювати гелеподібні структури з еластичністю типу В (2) та С (3), що не дозволяє отримати реструктуровані продукти. Уведення до фаршів альгінату натрію в концентрації до 3,0% не призводить до підвищення еластичності гелів. Підтверджено, що обробка фаршевих систем зі вмістом сухих речовин 9,50+0,19% та концентрацією альгінату натрію 1,8…2,2% в розчинах хлористого кальцію 4,5…5,5% концентрації призводить до зростання модуля пружності в 1,51 рази, модуля еластичності в 2,6 рази, що дозволяє отримати іонотропні гелі з еластичністю типу АА (5). 5. Обчисленням матриці евклідових відстаней у просторі показників модуля пружності, модуля еластичності й в’язкості (В0,93) та визначенням умови формування комбінацій їх значень (Епр=(10,0...11,0)103 Па, Еел=(24,0...26,5)103 Па, з=(9,0...11,0)107 Пас) визначено раціональні концентрації альгінату натрію (1,8…2,2%), хлористого кальцію (4,5..5,5%) та часу обробки сформованих зразків ((3…4)60 с), які закріплено як параметри технологічного процесу виробництва напівфабрикату РРП. 6. Розроблено та науково обґрунтовано технологію РРП у вигляді молодого вугра. Доведено, що промивання реструктурованих продуктів у 0,15…0,20% розчинах альгінату натрію впродовж 20…40 с за співвідношення складових не менш, ніж 1:5, дозволяє знизити вміст вільних іонів Са2+ нижче за 220 мг/% та забезпечити високі органолептичні показники готової продукції. Визначено основні фізико-хімічні, функ-ціонально-технологічні, органолептичні, мікробіологічні та токсикологічні показники напівфабрикатів РРП, розроблено рекомендації з їх використання у складі кулінарної продукції. Підтверджено високу харчову та біологічну цінність нової продукції. 7. Визначено закономірності зміни білкових речовин у присутності альгінату натрію під впливом технологічних чинників. Встановлено, що під час структурування та термообробки частка водорозчинних білків зменшується на 45,59% та 32,39% відповідно за одночасної зміни частки соле- (збільшення на 10,28% та зменшення на 66,10% відповідно) та лужнорозчинної (збільшення на 19,57% та 18,14% відповідно) фракцій. Методами гель-хроматографії та електрофорезу встановлено зростання частки білкових фракцій з більшою молекулярною масою, наслідком чого є формуванням основних структурно-механічних та технологічних показників продукції. 8. Розроблено та затверджено технічні умови ТУ У 15.2-01566330-147-2003 “Рибопродукти реструктуровані” та технологічну інструкцію з їх виготовлення, а також технологічну інструкцію на кулінарну продукцію з використанням РРП. Проведено комплекс організаційно-технологічних заходів з впровадження розробленої технології у виробництво та навчальний процес. Доведено економічну ефективність виробництва розробленої продукції, розраховано її собівартість та роздрібну ціну. |