Анотація до роботи:

Єжова Т.Є. Становлення та розвиток системи професійної освіти осіб з вадами слуху в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Інститут спеціальної педагогіки АПН України. - Київ, 2006.

У дисертації на основі вивчення наукової літератури з історії та теорії сурдопедагогіки, архівних матеріалів і видань Українського товариства глухих проаналізовано й узагальнено вітчизняний досвід професійної підготовки глухих та слабочуючих і представлено цілісну картину становлення і розвитку системи професійної освіти осіб з вадами слуху в Україні як історико-педагогічного явища. В роботі висвітлено й обґрунтовано особливості та закономірності процесу формування і функціонування різних форм професійної освіти підлітків і молоді з вадами слуху, визначено внесок Українського товариства глухих у розвиток цього процесу, а також проаналізовано зв’язок основних тенденцій досліджуваного процесу з розвитком теорії і практики сурдопедагогіки. На основі вивчення нормативно-правових документів з питань народної освіти і соціального захисту інвалідів охарактеризовано особливості правової основи професійної реабілітації інвалідів по слуху. Узагальнення одержаних результатів дослідження дозволило визначити шляхи подальшого вдосконалення системи професійної освіти осіб з порушеннями слуху, яка функціонує в Україні.

1. Здійснення наукового пошуку дало можливість виділити основні етапи процесу розвитку в Україні системи професійної освіти осіб з вадами слуху.

На І етапі (сер. ХІХ ст. - 1926 р.) спеціальні школи для глухонімих дітей були єдиними закладами, де діти з вадами слуху могли одержати загальноосвітню і професійну підготовку. Особливістю професійної підготовки цього періоду була її суто практична направленість, а також відсутність науково-методичної основи.

ІІ етап (кін. 20-х - кін. 50-х рр. ХХ ст.) характеризується тривалими пошуками науковців і педагогів-практиків оптимального змісту шкільного професійного навчання, узагальненням набутого досвіду і початком розробки відповідних методик. В цей же період виникають нові форми професійної підготовки глухих і слабочуючих: опанування робітничих спеціальностей безпосередньо на виробництві - на підприємствах держпромисловості і навчально-виробничих підприємствах УТОГ, а також набування професійної освіти у складі спеціальних груп в професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах; створюється відповідна правова основа.

Протягом ІІІ етапу (поч. 60-х - кін. 80-х рр. ХХ ст.) спеціальні школи і підприємства УТОГ були основними закладами, які здійснювали професійну підготовку осіб з вадами слуху. Цей період характеризується швидким розвитком теорії і практики сурдопедагогіки та сурдопсихології, що дало можливість створити ґрунтовне методичне забезпечення професійної підготовки в школах, на підприємствах Товариства глухих і професійно-технічних училищах; встановити широке коло доступних для працівників з числа глухих спеціальностей, а також визначити протипоказані їм роботи.

ІV етап (поч. 90-х - сер. 90-х рр. ХХ ст.) можна охарактеризувати як тимчасовий занепад багатьох галузей народного господарства, пов’язаний зі зміною економічної політики держави. Цей період був переходом до V етапу (кін. ХХ - поч. ХХІ ст.), який характеризується поступовим відновленням всіх ланок системи освіти, приведенням їх у відповідність вимогам часу. Відбувається пошук нових шляхів здійснення ефективної професійної підготовки молоді з вадами слуху, помітно зростає кількість спеціальних груп у професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Одним з пріоритетних напрямів державної політики є створення інвалідам умов для здобуття якісної професійної освіти відповідно до їх можливостей і особливостей психофізичного розвитку.

2. Аналіз провідних тенденцій процесу розвитку професійної освіти глухих і слабочуючих та його зв’язку з теорією і практикою сурдопедагогіки показав, що перші спроби педагогів-практиків створити цілісну систему професійної освіти осіб з вадами слуху, обґрунтувати окремі її положення, пов’язати з вивченням основ наук мали місце ще в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Але в силу певних історичних і соціально-економічних умов (спеціальні школи не входили до державної системи освіти, існували на філантропічно-благодійницькі кошти, охоплювали навчанням лише 1-2% глухих дітей тощо) вони не могли бути реалізовані достатньою мірою.

Проблема змісту і методики допрофесійної і початкової професійної підготовки в спеціальних школах стала предметом різнобічного вивчення за часів радянської влади. Результатом плідної роботи науковців і педагогів-практиків було те, що вже в кінці 30-х років шкільне професійне навчання мало свою систему та послідовність, було спрямоване на надання учням не лише практичних навичок, але й теоретичних відомостей, мало на меті сприяння розвитку мовлення учнів і розширенню їх кругозору. В перші повоєнні роки було визначено види професій, рекомендованих для глухих учнів, сформульовано вимоги до обладнання шкільних майстерень і організації в них навчального процесу з урахуванням санітарно-гігієнічних норм і правил техніки безпеки, розроблено критерії оцінок з профнавчання. Подальший розвиток поглядів вітчизняної сурдопедагогіки на завдання спеціальної школи обумовив скорочення терміну професійної підготовки і перенесення її на заключний етап навчання, підвищення загальноосвітнього рівня учнів і забезпечення зв’язку професійної підготовки з загальною освітою, ширше використання трудової і професійної підготовки з корекційною метою.

У другій половині ХХ ст. вітчизняними сурдопедагогами і сурдопсихологами було створено ґрунтовне методичне забезпечення професійної підготовки учнів спеціальних шкіл, навчально-виробничих підприємств Товариства глухих і професійно-технічних училищ. Але в нових економічних умовах, коли суттєво змінилися вимоги виробництва до всіх категорій працівників, використовувати в навчальному процесі методики, розроблені за радянських часів, можна лише частково.

Через відносну нечисленність у Радянському союзі середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, що здійснювали групове навчання молоді з вадами слуху, проблеми, з якими стикалися глухі і слабочуючі студенти під час навчання, майже не були предметом спеціального вивчення.

Історико-педагогічний аналіз досліджуваного процесу показав, що набування глухими і слабочуючими професійної освіти в закладах загального типу виявилося найбільш життєздатною і в той же час найменш вивченою і методично забезпеченою, особливо на сучасному етапі, формою професійної підготовки осіб з вадами слуху.

3. Правова основа професійної освіти і професійної діяльності осіб з вадами слуху почала створюватися за радянських часів. Постанови радянського уряду були спрямовані на надання глухим і слабочуючим права набувати професійну освіту і працювати в закладах і установах для чуючих, визначення доступних і протипоказаних при ураженнях слуху спеціальностей, матеріальне забезпечення глухих учнів і студентів.

Для усунення протиріччя між наявністю в інваліда певних прав і можливістю їх реалізації, яке особливо загострюється в умовах ринкової економіки, починаючи з 1991 р., Уряд України прийняв низку законів, які, зокрема, передбачають соціальний захист інвалідів під час вступу до навчальних закладів, навчання, працевлаштування й адаптації на робочому місці. Але ці закони стосуються інвалідів взагалі та не враховують особливостей інвалідів по слуху, а отже, не завжди сприяють розв’язанню їх проблем. Таким чином, правова основа професійної реабілітації інвалідів по слуху в Україні потребує вдосконалення, що має бути досягнуто шляхом конкретизації законодавчих актів відповідно до потреб і особливостей саме цієї категорії інвалідів, а також розробкою механізму реалізації задекларованих у законодавстві положень.

4. Вивчення архівних документів і матеріалів історико-публіцистичних і періодичних видань УТОГ дало можливість зробити висновок, що провідну роль у розвитку післяшкільної системи професійної освіти осіб з вадами слуху відіграло Українське товариство глухих, яке з моменту свого заснування (1933 р.) серед пріоритетних завдань визначило боротьбу з неграмотністю серед нечуючих, їх професійну освіту і працевлаштування. Саме з ініціативи УТОГ з 30-х років ХХ ст. створюються групи для глухих і слабочуючих в професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах.

Профорієнтаційна робота серед старшокласників, клопотання про створення спеціальних груп при навчальних закладах різних рівнів і забезпечення цих груп сурдоперекладачами, здійснення навчання осіб з вадами слуху робітничим спеціальностям, організація курсів підвищення кваліфікації працівників системи УТОГ - всі ці питання завжди були в центрі уваги керівників Товариства.

5. Результати нашого дослідження дають підставу стверджувати, що система професійної освіти для осіб з вадами слуху ще не сформована достатньою мірою. Для її подальшого вдосконалення потребують вирішення такі проблеми:

1) розширення переліку професій, за якими дозволяється навчання і працевлаштування інвалідів по слуху;

2) розробка і втілення в практику професійно-технічних і вищих навчальних закладів форм і методів навчання, які враховують особливості учнів і студентів з вадами слуху;

3) визначення змісту та розробка системи довузівської підготовки;

4) створення постійно діючих курсів з основ спеціальної педагогіки та психології для викладачів, які працюють з означеною категорією студентів;

5) розв’язання проблеми білінгвізму - знаходження оптимального поєднання словесної і жестової мов, коли учні і студенти розуміють жести, якими перекладач позначає спеціальну термінологію, а також розуміють навчальну літературу, де спеціальна термінологія представлена в словесному вигляді;

6) забезпечення випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів робочими місцями.

Висновки нашого дослідження можуть бути основою для подальшої розробки теорії та методики професійної освіти осіб з вадами слуху. Зокрема, дослідження потребують такі проблеми: наступність змісту трудового навчання в спеціальних школах для дітей з вадами слуху та професійного навчання в закладах профтехосвіти; наступність освітніх стандартів спеціальних шкіл і вищих навчальних закладів; психолого-педагогічні основи навчання осіб з вадами слуху у професійно-технічних і вищих навчальних закладах; використання нових освітніх технологій для професійного навчання осіб з вадами слуху; наукові та правові засади професійної освіти осіб з вадами слуху в світовому досвіді.

Основні положення дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Єжова Т. Особливості професійного навчання молоді з вадами слуху //Професійно-технічна освіта. - 2003. - № 3. - С. 25-27.

2. Єжова Т. Питання професійної освіти глухонімих у матеріалах з’їздів сурдопедагогів (кінець XІХ - початок ХХ ст.) //Дефектологія. - 2003. - № 3. - С. 52-55.

3. Єжова Т. Професійна освіта молоді з вадами слуху як умова інтеграції у суспільне життя //Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи: Тези доп. VІІ Всеукраїнської конференції молодих науковців 28 жовтня 2004 року в м. Києві. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - С. 176-177.

4. Єжова Т. Вища освіта для осіб з порушеннями слуху в Україні: минуле та сучасність //Дефектологія. - 2004. - № 3. - С. 53-55.

5. Єжова Т.Є. Формування законодавчої бази щодо професійної підготовки інвалідів по слуху в Україні (історичний аспект) //Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доп. V Міжнародної наук.-практ. конференції. - К.: Ун-т “Україна”, 2004. - С. 131-132.

6. Єжова Т. Формування і розвиток системи вищої освіти молоді з порушеннями слуху //Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип. 5 /За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. К.: Наук. світ, 2004. - С. 19-22.

7. Єжова Т. Вища освіта для осіб з порушеннями слуху в Україні //Дефектологія. - 2005. - № 2. - С. 53-55.

8. Єжова Т. Внесок Українського товариства глухих у розвиток системи професійного навчання інвалідів за слухом //Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доп. VІ Міжнародної наук.-практ. конференції. - К.: Ун-т “Україна”, 2005. - С. 481-483.

9. Єжова Т. Історія професійної освіти інвалідів по слуху в Україні //Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2005. - № 2. - С. 120-127.

10. Єжова Т. Професійне навчання в спеціальних школах для глухих дітей //Рідна школа. - 2005. - № 2. - С. 67-69.

11. Єжова Т.Є. Законодавче забезпечення професійної реабілітації інвалідів по слуху в Україні (історичний аспект) //Педагогіка і психологія. - 2005. - № 3 (48). - С. 142-148.

12. Становлення в Україні професійно-технічної освіти інвалідів по слуху (20 - 30-ті роки ХХ ст.) //Професійно-технічна освіта. - 2006. - № 1. - С. 38-40.

13. Єжова Т. Історико-педагогічна періодизація процесу розвитку в Україні системи професійної освіти осіб з порушеннями слуху //Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип. 8. – Т. 1 /За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. Запоріжжя, 2006. - С. 82-85.