Башта Алла Олексіївна. Розроблення технології високозцукреної патоки із пшениці : дис... канд. техн. наук: 05.18.05 / Національний ун-т харчових технологій. — К., 2007. — 258арк. — Бібліогр.: арк. 190-207.
Анотація до роботи:
Башта А.О. Розроблення технології високозцукреної патоки із пшениці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.05 – Технологія цукристих речовин. – Національний університет харчових технологій, Київ, 2007.
Робота присвячена розробленню технології високозцукреної патоки із нетрадиційної сировини – фуражного зерна пшениці. В дисертаційній роботі представлено теоретичні і експериментальні результати щодо закономірностей підготовки та гідролізу крохмалю безпосередньо із пшениці, отримання якісних гідролізатів та готового продукту.
Розроблено способи очищення гідролізату від завислих та розчинних домішок. Обґрунтовано ефективність сумісної дії іллінського бентоніту та аніонного флокулянта Магнафлок LT 27 для попереднього очищення крохмальних гідролізатів від речовин жиро-білкового комплексу, додаткового знебарвлення та значного прискорення швидкості фільтрування. Запропоновано комбінований спосіб очищення гідролізату після зцукрювання за допомогою активного вугілля та природного сорбенту палигорскіту.
Встановлено та пояснено явище ізоелектричного фокусуючого розділення гідролізату з виділенням молекулярних фракцій вуглеводів, білка та жиру.
Розроблено технологію високозцукреної патоки із пшениці (фуражного зерна), обґрунтовано економічну ефективність від її впровадження.
Встановлено, що зволоження зерна пшениці до 16 % протягом 8 год з наступним його дозволоженням на 0,5 % протягом 20 хв і подальшим подрібненням на вальцевому станку забезпечує найбільш повне і тонке руйнування ендосперму та відділення від нього висівок (оболонок, алейронового шару і зародка), мінімальні втрати крохмалю з висівками за більш високого вмісту в них білка, що дозволяє підвищити ефективність процесів гідролізу крохмалю та якість готової продукції.
Показано, що в процесі розріджування пшеничної суспензії відбуваються суттєві зміни гранулометричного складу твердої фази пшеничної суспензії, зростає масова частка дисперсних частинок розміром більше 50 мкм та знижується питома поверхня частинок твердої фази, що викликано їх агрегацією. Цей процес посилюється при додаванні до гідролізату аніонного флокулянта "Mагнофлок LT 27". Визначено оптимальні параметри проведення процесу розріджування: концентрація суспензії – 25 %; доза термостабільної a-амілази (для ферментного препарату Distizym BA-T Special або Termamyl 120L) – 3 од. акт./г крохмалю.
Вперше досліджено основні фізико-хімічні та фільтрувальні властивості пшеничного гідролізату, встановлено залежності фільтрувальних показників (пористість, питомий опір, модуль стисливості осаду, коефіцієнт консолідації осаду) від різниці перепаду тисків при його фільтруванні. За коефіцієнтом консолідації осаду визначено оптимальну величину перепаду тисків при фільтруванні, що дорівнює 0,2 МПа. Показано, що відділення твердої фази від гідролізату після розріджування дозволяє досягти вищих величин ГЕ при зцукрюванні, знизити вміст білка в очищеному гідролізаті в 2,2 рази та його забарвленість в 1,6 раз.
Розроблено комбінований спосіб очищення гідролізату з використанням іллінського бентоніту і флокулянта Mагнофлок LT 27, що забезпечує високу середню швидкість його фільтрування, значне зниження вмісту білка та жиру в фільтраті, його каламутності і забарвленості. Запропоновано механізм, що пояснює ефективність сумісної дії сорбенту і флокулянта. Розроблено математичну модель процесу очищення гідролізату.
В результаті досліджень ряду фільтрувальних синтетичних тканин рекомендовано використовувати при розділенні гідролізату на автоматизованих фільтр-пресах синтетичну тканину артикулу 11В9-КТ. Встановлено, що процес фільтрування гідролізату необхідно вести з попереднім намиванням на перегородку шару фільтрувального порошку (фільтроперліту або іноземних марок діатоміту), оптимальна товщина якого складає 1,5…2,0 мм.
Визначено, що при зцукрюванні гідролізату оптимальна доза ферментних препаратів Amilo 300 (фірми Novo Nordisk) та Distizym AG (фірми Erbsloeh) складає 2,0…2,5 од. акт./ г крохмалю. Показано, що з урахуванням значної вартості глюкоамілаз процес зцукрювання доцільно вести за кількості ферментного препарату 1,5…2,0 од. акт./ г крохмалю, тобто меншої за оптимальну. При цьому тривалість зцукрювання становить 9…11 год.
Запропоновано спосіб комбінованого очищення сиропу з використанням активного вугілля і палигорскіту, що забезпечує зниження забарвленості сиропу, більш повне видалення білка. Дається теоретичне обгрунтування доцільності використання даних сорбентів.
Вперше встановлено явище електрофоретичного розділення гідролізату з виділенням фракцій білка та жиру, запропоновано механізм такого явища.
Встановлено оптимальні умови проведення вимірювань при визначенні забарвленості і каламутності пшеничних гідролізатів спектрофотометричним методом: довжина хвилі 270…285 нм; рН 4,6±0,1; вміст СР 0,9…1,5 %. Розроблено і апробовано удосконалені методики визначення цих показників.
На основі проведених досліджень розроблено технологію високозцукреної патоки із фуражної пшениці. Очікуваний річний економічний ефект виробництва такої патоки проти її одержання за традиційною технологією із крохмалю при потужності цеху 70 тонн за добу і тривалості виробництва 300 діб на рік складе 1,667 млн. грн.
Новизна технічних рішень підтверджена 3 деклараційними патентами на корисну модель і 1 деклараційним патентом на винахід.
Публікації автора:
Шеремет (Башта) А.О., Манк В.В., Лагода В.А. Удосконалена методика спектрофотометричного визначення ефективності очищення глюкозних розчинів // Цукор України. – 2003. – №3. – С. 25–26.
Особистий внесок: приймала участь в організації та проведенні досліджень, обробленні експериментальних даних і написанні статті.
Удосконалення методик визначення забарвленості та каламутності крохмальних гідролізатів із пшениці / Шеремет (Башта) А.О., Лагода В.А., Костенко Є.Є., Чернявська Л.І. // Харчова промисловість. – 2005. – № 4.– С. 84–88.
Особистий внесок: приймала участь у підборі і теоретичному аналізі літературних джерел, проведенні досліджень та оформленні статті.
Башта А.О., Манк В.В., Лагода В.А. Фізико-хімічні властивості гідролізату, одержаного із пшениці // Наукові праці НУХТ. – 2006. – № 18. – С. 29–33.
Особистий внесок: провела експериментальні дослідження, приймала участь в обробці експериментальних даних та оформленні статті.
Дослідження фільтрувальних властивостей гідролізату, одержаного із пшениці / А.О. Башта, В.В. Манк, П.М. Немирович, В.А. Лагода, Т.М. Погорілий // Цукор України. – 2006. – № 3.– С. 31–34.
Особистий внесок: приймала участь у проведенні досліджень, обробці експериментальних даних та написанні статті.
Башта А.О., Лагода В.А. Вибір тканин для фільтрування гідролізату, одержаного із пшениці // Цукор України. – 2006. – № 4.– С. 30–32.
Особистий внесок: провела експериментальні дослідження, приймала участь в обробці експериментальних даних та оформленні статті.
Деклараційний патент на винахід 63746 А України, МПК7 С13К1/06. Спосіб очищення гідролізату // Шеремет (Башта) А.О., Лагода В.А., Манк В.В., Карпович І.В. – №2003065313; Заявл. 09.06.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1.
Особистий внесок: провела патентний пошук, приймала участь у експериментальних дослідженнях, узагальненні їх результатів, підготовці матеріалів та написанні заявки.
Деклараційний патент на корисну модель 14518 України, МПК С13К1/00. Спосіб очищення гідролізату із крохмалевмісної сировини // Башта А.О., Запольський А.К., Лагода В.А. – №u 2005 11364; Заявл. 30.11.2005; Опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5.
Особистий внесок: провела патентний пошук, участь у експериментальних дослідженнях, підготовці матеріалів та написанні заявки.
Деклараційний патент на корисну модель 16729 України, МПК С13К1/00. Спосіб очищення гідролізату із пшениці // Башта А.О., Манк В.В., Лагода В.А. – №u 2006 02579; Заявл. 09.03.2006; Опубл. 15.08.2006, Бюл. № 8.
Особистий внесок: провела патентний пошук, приймала участь у експериментальних дослідженнях, обробленні отриманих даних та написанні заявки.
Патент на корисну модель 18434 України, МПК С13К1/00. Спосіб очищення крохмального гідролізату із пшениці // Башта А.О., Манк В.В., Лагода В.А. – №u 2006 04277; Заявл. 17.04.2006; Опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11.
Особистий внесок: провела патентний пошук, приймала участь у експериментальних дослідженнях, узагальненні їх результатів, підготовці матеріалів та написанні заявки на патент.
Дослідження процесу знебарвлення глюкозного сиропу із пшениці з використанням природних сорбентів і активованого вугілля / Шеремет (Башта) А.О., Карпович І.В., Лагода В.А., Манк В.В. // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Сучасні методи створення нових технологій та обладнання в харчовій промисловості”. – К.: НУХТ. – Ч.2. – 2002. – С. 11.
Особистий внесок: приймала участь у проведенні експериментальних досліджень, обробці отриманих даних та написанні тез доповіді.
Використання природних дисперсних мінералів для очищення глюкозного розчину, одержаного із пшениці / Шеремет (Башта) А.О., Лагода В.А., Манк В.В. // Тези доповідей 69-ї наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. – Ч.2. – К.:НУХТ. – 2003. – С 14.
Особистий внесок: приймала участь у плануванні та проведенні досліджень, проаналізувала їх результати та оформила тези доповіді.
Дослідження етапу підготовки сировини в процесі одержання цукристих продуктів із пшениці / Оверченко О.М., Шеремет (Башта) А.О., Бойко Ю.І., Українець А.І., Лагода В.А. // Тези доповідей 70-ї наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. – Ч.2. – К.:НУХТ. – 2004. – С 11.
Особистий внесок: провела експериментальні дослідження, проаналізувала і узагальнила їх результати, оформила тези доповіді.
Визначення забарвленості та каламутності крохмальних гідролізатів / Шеремет А.О., Лагода В.А. // Тези доповідей 71-ї наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. – Ч.2. – К.:НУХТ. – 2005. – С 9.
Особистий внесок: приймала участь в організації та проведенні досліджень, проаналізувала і узагальнила їх результати, оформила тези доповіді.
Дослідження фільтрувальних властивостей суспензії гідролізату, одержаного із пшениці / А.О. Башта, В.А. Лагода // Тези доповідей 9-ї Міжнародної науково-технічної конференції “Нові технології та технічні рішення в харчовій та переробній промисловості: сьогодення і перспективи”. – К.: НУХТ. – Ч.1. – 2005. – С. 14.
Особистий внесок: провела дослідження, приймала участь в обробці експериментальних даних і написанні тез доповіді.
Башта А.О., Манк В.В., Лагода В.А. Одержання та очищення високозцукреної патоки із пшениці // Наукові праці ВДАУ. – 2006. – № 1. – С. 50–53.
Особистий внесок: провела експериментальні дослідження, проаналізувала і узагальнила їх результати, оформила тези доповіді.
Очищення пшеничних крохмальних гідролізатів / А.О. Башта, В.В. Манк, В.А. Лагода // Тези доповідей 72-ї наук. конф. молодих учених, аспірантів і студентів. – Ч.2. – К.:НУХТ. – 2006. – С 8.
Особистий внесок: приймала участь в організації та проведенні досліджень, проаналізувала і узагальнила їх результати, оформила тези доповіді.
