Визначені режими гігротермічної обробки каротиновмісної сировини з температурою середовища Т=100 С та тривалістю обробки 5-10 хв. При яких час сушіння скорочується на 25-30 %.
Розроблено ступеневий режим зневоднення для моркви та гарбуза з температурою Т1 = 100-120 С на першому ступені та температурою Т2 = 70-80 С на другому ступені та тривалістю процесу 3,5-4,0 години, при якому максимально зберігаються каротиноїди.
Визначені критичні вологовмісти каротиновмісних порошків. Розраховані числа Ребіндера та тривалість процесу під час зневоднення при різних режимах.
В результаті дослідження різних методів сушіння знайдено найбільш ефективний - конвективно-вакуумний метод та конвективний з температурою Т=100-80 С, при якому втрати каротину мінімальні.
Отримані емпіричні формули для тривалості процесу сушіння матеріалу та процесу набухання каротиновмісних порошків.
Визначена висока комплексоутворююча здатність гарбузового порошку, яка перевищує цей показник для чистого яблучного пектину на 10-15 %.
Розроблено технологію диспергування каротиновмісної сировини, при якій ступінь руйнування клітини в порошку дисперсністю 0,25 мм, становить 65-70 %.
На основі даних по ступеню руйнування клітини розроблено новий харчовий продукт – каротиновмісну пасту з максимальною маслоутворюючою властивістю.
Розроблені технологічні процеси та підібрано обладнання для отримання гарбузового, морквяного, соєво-гарбузового та соєво-морквяного порошків з високим вмістом каротиноїдів.
Визначено оптимальний режим регідратації каротиновмісних порошків, на основі цих досліджень розроблені технологічні процеси отримання продуктів швидкого приготування (гарбузова та соєво-гарбузова каша).
Технології та обладнання по отриманню гарбузового і морквяного порошків впроваджено на ДП “Імпульс” в м. Переяслав-Хмельницький.