1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення локалізації програмних продуктів як наукової проблеми, що виявляється у комплексному перекладознавчому обґрунтуванні цього багатоаспектного явища. 2. Локалізація визначається як особливий новий жанр перекладу, при якому відбувається відтворення програмної продукції засобами іншої мови, що передбачає не тільки відтворення вихідних текстів цільовою мовою, але й комплексне пристосування продукції до стандартів цільового регіону, що включає врахування специфіки приймаючої лінгвокультури та потреб цільової аудиторії. 3. Лінгвістична теорія локалізації визначається як складова частина загальної теорії перекладу, оскільки категоріальний апарат теорії перекладу застосовується для її аналізу та тлумачення як перекладознавчого явища. 4. Під адекватною локалізацією розуміється створення граматично правильного, зрозумілого кінцевим користувачам тексту, що відповідає лексико-стилістичним настановам цільової мови у галузі технічного перекладу, в умовах коректного відображення перекладених повідомлень на екрані комп’ютера та відповідного виконання всіх функцій програмного продукту з новими назвами у його локалізованій версії. 5. Переклад термінів та спеціалізованої лексики розглядається як невід’ємна частина локалізації і характеризується специфічними труднощами, пов’язаними з цим жанром, що зумовлено постійним оновленням та поповненням терміносистеми новими одиницями; високим рівнем образності, багатозначності та омонімії; культурно-специфічною вмотивованістю термінів та спеціалізованої лексики, що відображають особливу картину світу; тенденцією до очужинення перекладів під впливом авторитетності мови оригіналу та міжмовною інтерференцією. 6. Удосконалення перекладів програмної продукції українською мовою на лексико-семантичному рівні передбачає необхідність підтримання однорідності застосування частин мови для перекладу назв аналогічних елементів інтерфейсу користувача; потребу ретельного добору відповідників на всіх рівнях з метою випрозорення прагматичного змісту оригіналу в перекладі; подолання буквального перекладу та двозначності; уникнення жаргонізмів та професіоналізмів; орієнтацію на пересічного користувача-непрофесіонала. 7. Покращення перекладів програмної продукції українською мовою на граматичному рівні досягається за умови подолання тенденції до переобтяження перекладних повідомлень складними синтаксичними конструкціями, що включає необхідність уникнення пасивізації та деперсоніфікації в українських перекладах під впливом російських; відмову від застосування складних аналітичних дієслівних конструкцій замість окремих дієслів у ролі присудків або їх частин; зменшення кількості невмотивованих складнопідрядних речень з підрядними означальними та їх заміна простими реченнями з іменниково-прикметниковими та дієприкметниковими конструкціями. 8. Шлях до удосконалення стилю перекладів програмної продукції українською мовою полягає у необхідності врахування прагматичної функції та підтриманні настанови на адресата (кінцевого користувача) при побудові перекладних повідомлень, а також у виборі стратегії відтворення стилістично забарвлених та експресивних компонентів. Вилучення активного діяча зі змісту повідомлення комп’ютерної програми під час перекладу порушує комунікаційну парадигму роботи з програмними продуктами, основою якої є діалог системи з користувачем. 9. Таким чином, у роботі виявлено та проаналізовано специфічні особливості та труднощі, що виникають під час перекладу програмної продукції з англійської мови українською, класифіковано типові помилки, проаналізовано причини їх виникнення та запропоновано прийоми перекладу для досягнення адекватності та зведення необхідності у корекції майбутніх перекладів до мінімуму. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно зазначити глибше вивчення новітніх тенденцій розвитку української та англійської підмов у сфері програмної та мультимедійної продукції, розробку подальших рекомендацій щодо відтворення проблемних одиниць, усталення норм перекладу та підготовку довідкових, лексикографічних матеріалів у тісній співпраці фахівців різних галузей (філології, перекладознавства, комп’ютерних технологій, електроніки та ін.) з метою добору адекватних способів перекладу, формування узгодженої, однозначної, чіткої, а також змістовно і граматично правильної бази відповідників для спеціалізованої лексики та принципів відтворення стилю у цьому новому специфічному жанрі. | 