Інтерес до військового співробітництва з країнами романських мов зумовлює актуальність дослідження конкретних проблем військового перекаду. Наявні на сьогодні теоретичні розробки не дають цілісного уявлення про засади та принципи відтворення українською мовою назв військових структур франкомовних та румуномовних країн. Назви військових структур збройних сил Франції, Бельгії, Канади, Румунії та Молдови входять до складу ономастики (конкретні назви), а їхні окремі складові частини – до військової термінології (загальні назви). Загальні назви військових структур, що виражаються складеними військовими термінами, в залежності від кількості компонентів, поділяються на два різновиди: бінарні та багатокомпонентні терміни. Для термінологічних сполучень найбільш характерним і розповсюдженим зв’язком між їхніми компонентами є підрядний зв’язок, проте в сучасній французькій та румунській термінології отримали розповсюдження і морфологічно неоформлені сполуки. Конкретні назви військових структур – військові ергоніми – займають особливе місце в ономастиці, зумовлюючи потребу у створенняі вузькоспеціалізованих перекладних словників з даної тематики, зокрема електронних версій. Для забезпечення розвитку української військової субмови, а відповідно і для українського перекладу, варто гармонійно поєднувати кращі здобутки як новітніх тенденцій, так і традицій українського термінотворення. Термінологічні інновації (національні та іншомовні) сприяють загальному розвиткові української військової терміносистеми. Перекладу зазвичай передує аналіз військового ергоніма за безпосередніми складниками, який розкриває безпосередні синтаксичні зв’язки, а також виділяє ядро та визначальні елементи. Конструювання українського відповідника повинно спиратися на зворотній членуванню процес. У такому випадку йдеться не про кінцевий варіант перекладу, а про базу, на якій зручно проводити наступні дії: граматичні та семантичні трансформації. Найчастіше граматичні трансформації відбуваються комплексно, тобто при перекладі певної назви можуть здійснюватися: заміна частини мови, перегрупування елементів, заміна категорії роду або числа. Машинний переклад текстів, у яких присутні військові ергоніми, реалізується на основі граматичних трансформацій. Варто зазначити, що жодна система машинного перекладу на даний час не спроможна створювати текст, придатний для негайного використання. Важливою складовою успіху залишається вузька налаштованість СМП на роботу з конкретною специфікою, зокрема військовою. Проте текст, опрацьований за допомогою СМП, вимагає постредагування для забезпечення якості перекладу. Переклад французьких та румунських ергонімів неодмінно спричиняється до потреби перекладацьких трансформацій не лише граматичного, але й семантичного характеру. Семантичні трансформації при перекладі французьких та румунських військових ергонімів зумовлені як екстралінгвальними, так і інтралінгвальними чинниками. До перших належать діахронічні, синхронічні невідповідності, наявність у складі найменувань військових термінів чи внутрішніх пропріальних елементів, які базуються на відмінній мовно-концептуальній картині світу, до других – різниця в обсязі семантичних значень аналогічних лексем кожної з мов, що формують склад військового ергоніма в оригіналі та перекладі. До семантичних трансформацій романських військових ергонімів належать такі: конкретизація, додавання та вилучення окремих слів, генералізація. Антонімічні заміни є радше другорядним типом трансформацій і в перекладі військових ергонімів поширення не набули. Лексико-семантичні трансформації здійснюються невід’ємно від граматичних, крім того, відбувається постійний їхній взаємозв’язок, тому в чистому вигляді вони, по суті, не трапляються. Внутрішні пропріальні елементи є важливим чинником перекладу, які виступають не лише диференційними маркерами військових ергонімів, а й відіграють важливу роль у збереженні національно-культурного характеру. Вони поділяються на антропоніми й топоніми, які слід відрізняти від номенклатурних елементів, що також трапляються серед назв військових структур. У двомовних суспільствах, де французька мова є лише однією з кількох офіційних, при відтворенні онімів варто обирати передусім той відповідник, який вже, можливо, увійшов в український вжиток за посередництва іншої мови. Вузький контекст не дозволяє зробити відповідні висновки щодо семантичної природи внутрішніх пропріальних елементів. Для цього необхідно проводити додатковий лінгвокультурний аналіз. Специфіка перекладу романських військових ергонімів українською мовою стає зрозумілішою, якщо звернути увагу на зворотний напрям відтворення. Українські військові ергоніми є доволі молодим і нестійким шаром у мові. Через їхній постійний розвиток та зміни перекладачі стикаються з тим фактом, що іноземний реципієнт, уже знайомий з однією версією військового ергоніма, може не ідентифікувати його видозміну. Тому рекомендується у відповідних випадках вдаватися до притекстових зносок та максимально стислої декомпресії. При перекладі варто зважати на вертикальні (за ієрархією в організаційно-штатній структурі) та горизонтальні (за сферою діяльності) видозміни військових найменувань. Для перекладу надмірно перевантажених іменниками та прикметниками у родовому відмінку назв українських військових структур рекомендується вдаватися до існуючих продуктивних у французькій та румунській мовах безприйменникових форм. Під час перекладознавчого аналізу важливо зіставляти не лише мовні компоненти, але й референтні бази найменувань, тобто елементи організаційно-штатної структури збройних сил тих країн, у межах мов котрих ведеться перекладацька робота. За браком одномовних, двомовних чи багатомовних лексикографічних джерел з проблематики романських військових ергонімів, перспективним є укладання нових відповідних словників на основі проведеного дослідження. |
