Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Корекційна педагогіка (сурдопедагогіка та тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка та логопедія)


Гудим Ірина Миколаївна. Формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору : Дис... канд. наук: 13.00.03 - 2009.



Анотація до роботи:

Гудим І.М. Формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка. – Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній психолого-педагогічній проблемі формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору. Під час теоретичного аналізу науково-методичних на соціально-психологічних аспектів проблеми, конкретизовано її зміст та структуру у зороводепривованих дошкільників.

Визначені компоненти, показники та критерії оцінювання невербальних засобів комунікації дозволили виявити особливості процесів їх формування у дошкільників з порушеннями зору з урахуванням яких розроблено модель та корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на соціально-емоційний розвиток дітей через широке застосування різних видів комунікативно-творчої та художньо-ігрової діяльності з використанням різних видів мистецтва.

Формування адекватних невербальних засобів комунікації, доступних для сприймання та відтворення дошкільниками з порушеннями зору, забезпечує розвиток у них комунікативних навичок, сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

1. Встановлено, що актуальність проблеми формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору визначається виключно важливим значенням адекватної сформованості невербальної комунікації для оптимізації процесів спілкування та міжособистісної взаємодії, особистісного розвитку дошкільника з порушеннями зору.

2. Виявлено значний інтерес науковців та практиків до питань невербальної поведінки особистості, пошуку шляхів формування невербальних засобів комунікації у дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Однак, має місце недостатня розробленість проблеми діагностування та формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору.

3. Встановлено, що основною причиною несформованості невербальних засобів комунікації у дітей з вадами зору є неможливість дистантно-оптичного сприймання мімічних і пантомімічних проявів насамперед дорослого співрозмовника, наслідування якого повноцінно відбувається у дітей з нормальним зоровим сприйманням на цьому віковому етапі.

4. Взаємозумовленість компонентів процесу спілкування (комунікативного, інтерактивного, перцептивного) в тому числі через засоби невербальної комунікації, несформованість яких у зороводепривованих осіб порушує відповідно розвиток кожного із зазначених компонентів. Несформованість невербальних засобів комунікації призводить до недостатнього усвідомлення змісту спілкування, ускладнює процеси встановлення взаємодії та адекватних міжособистісних контактів осіб з порушеннями зору з оточуючими, є однією з причин їхньої скутості і невпевненості в своїй подальшій поведінці в соціальних стосунках. Формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору, насамперед, розглядається як можливість подолання труднощів спілкування для встановлення адекватних міжособистісних взаємин, оптимізації соціально-емоційного розвитку, успішної соціальної інтеграції.

5. Визначено компонентну структуру невербальної комунікації особистості, яка включає мотиваційний, гностично-вербальний, невербально-поведінковий та соціально-емоційний компоненти. На цій основі розроблено методику діагностування рівнів сформованості невербальних засобів комунікації.

6. Виявлено недостатній рівень сформованості невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору. Встановлено залежність рівня сформованості вербальних уявлень від віку та від глибини порушення зорового сприймання опитуваних. Зафіксовано низький рівень сформованості у дошкільників з порушеним зором вербальних уявлень про структуру обличчя та основні емоційні стани людини, що засвідчує несформованість навичок сприймання обличчя співрозмовника. Спостерігається динаміка негативних показників (неадекватного та початкового рівнів) вербальних уявлень через невміння адекватно диференціювати саме експресивні ознаки емоційних станів. Значна кількість дітей з порушеннями зору не диференціюють негативні емоційні стани оточуючих (злість, сум, страх) як сигналізуючі фактори небажання партнера по спілкуванню вступати в контакт, взаємодіяти.

7. За результатами дослідження встановлено загальну тотожність соціально-перцептивних здібностей у дітей з нормальним та порушеним зором, яка визначає наявність потенційних можливостей оволодіння невербальними засобами комунікації дошкільниками з порушеннями зору в умовах спеціально-організованого корекційного навчання.

8. Розроблено авторську модель формування невербальних засобів комунікації, яка базується на загальних психолого-педагогічних і спеціальних принципах та враховує компонентну структуру невербальної комунікації, яка впроваджувалася на пропедевтичному (підготовчому), понятійно-лінгвістичному, емоційно-відтворюючому (пізнавальному), інтегративно-діяльнісному, комунікативно-творчому етапах. Розроблену модель покладено в основу змісту та методики формувального етапу дослідження. Також здійснено розробку корекційно-розвивальної програми та комплексу занять з формування невербальних засобів комунікації для дошкільників 4-6-ти років з порушеннями зору.

9. Виявлено значне зростання показників високого та середнього рівнів сформованості невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору експериментальних груп, зокрема, показників сформованості вербальних уявлень про основні емоційні стани без опори на наочність (адекватного рівня з 10,0% до 36,9% в середній експериментальній (сер.Е.) та 12,0% у середній контрольній (сер.К.) групах; та з 13,1% до 44,9% у старшій експериментальній (ст.Е.) та 16,6% у ст.К.). Зафіксовано якісні зміни у словесних описах емоційних станів з опорою на фото. Зростання адекватного рівня відбулося з 11,4% до 40,2% у сер.Е. та 16,7% у сер.К.; з 13,6% до 44,6% у ст.Е. і 18,0% у ст.К. Після спеціально організованого навчання в експериментальних групах покращилися показники диференціації емоційних станів, як сигнальних, щодо готовності співрозмовника до взаємодії. Узагальнення результатів природного спостереження за відтворенням дошкільниками емоційних станів виявило позитивне зростання рівнів сприймання зображень мімічних масок емоційних станів ізольовано та в ситуації спілкування.

10. Порівняння узагальнених показників рівнів сформованості невербальних засобів комунікації дошкільників експериментальних та контрольних груп до і після спеціально організованого навчання засвідчили ефективність авторської методики формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору, що підтверджує вагоме зростання показників рівнів сформованості невербальних засобів комунікації та соціально-емоційного розвитку у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною (від 14,9% дітей вихідного рівня до 42,1% дітей високого рівня в сер.Е. групі та лише до 17,6% у сер.К.; та від 19,9% до 49,8% у ст.Е. групі і 21,7% у ст.К.).

12. Проведене дослідне формування невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору зумовлює доцільність подальших досліджень умов та засобів розвитку невербальної комунікації на різних вікових етапах, їх включення до змісту навчальної роботи, науково-методичного та дидактичного забезпечення формування соціально-перцептивних навичок, комунікативної компетентності, оптимізації міжособистісних стосунків зі зрячими та успішності процесів соціально-емоційного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Публікації автора:

    1. Гудим І.М. Розвиток невербальних засобів комунікації у слабозорих старших дошкільників // Імідж сучасного педагога. – № 8–9. – 2004. – С. 78–79.

    2. Гудим І.М. Використання корекційного потенціалу образотворчого мистецтва в процесі стимуляції невербального самовираження у слабозорих дошкільників // Дефектологія. – 2005. – № 3. – С. 36–38.

    3. Гудим І.М. Формування невербальної комунікації засобами гри у слабозорих дошкільників // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки : зб. наук. праць : Матеріали Першого Всеукраїнського з’їзду тифлопедагогів (4–5 травня 2006 року, м. Харків). – Х., 2006. – Вип. 6. – Ч. 1, С. 142–150.

    4. Гудим І.М. Соціально-перцептивний аспект формування невербального спілкування у дошкільників з порушеннями зору // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. : Вип. 7 / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – К., 2006. – С. 106–109.

    5. Гудим І.М. Психофізіологічні основи невербальної поведінки особистості (аналітико-теоретичний підхід) // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. : Вип. 8. Т. ІІ. / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – Запоріжжя, 2006. – С. 120–124.

    6. Гудим І.М. Психолого-педагогічні особливості формування невербальної поведінки у дошкільників з порушеннями зору // Сучасні проблеми організаційної роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку : зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету : Вип. 6. / від. ред. В. І. Співак, упор. О. В. Гаврилов. – Камянець-Подільський : ПП Мошинський В. С., 2006. – С. 250–252. (Серія “Соціально-педагогічна”).

    7. Гудим І.М. Діагностування сформованості невербальних засобів спілкування у дошкільників з порушеннями зору // зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету за матеріалами наук.-практ. конф. :– Вип. 7. / за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Кам’янець-Подільський : ПП Мошинський В. С., 2007. – С. 269–271. (Серія “Соціально-педагогічна”).

    8. Гудим І.М. Корекційно-розвивальна програма формування невербальних засобів спілкування у дошкільників з порушеннями зору // Дефектологія. – 2008. – № 1. – С. 3–10.

    9. Гудим І.М. Використання музичного матеріалу в процесі формування невербальних засобів спілкування у слабозорих дошкільників // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова: Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. зб. наук. пр. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, – 2008. – № 10. – С. 30–35.

    10. Гудим І.М. Динаміка рівнів сформованості невербальних засобів комунікації у дошкільників з порушеннями зору // збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка : Випуск 10 / за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2008. – С. 358–363. (Серія “Соціально-педагогічна”).

    11. Гудим І.М. Розвиток емоційно-комунікативної сфери дошкільників з порушеннями зору // Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі : матеріали методологічного семінару АПН України. 19 березня 2008 р. – К., 2008. – С. 570 – 574.

      1. Гудим І.М. Формування невербальних засобів комунікації у сліпих учнів на уроках розвитку зв’язного мовлення // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. : Вип. 10 / За ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – К., 2008. – С. 53 – 60.