Анотація до роботи:

Рудницька Н.М. Часова дистантність художнього твору як проблема перекладу (на матеріалі перекладів “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера сучасною англійською, німецькою, українською та російською мовами). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

На підставі аналізу оригінального твору та його перекладів сучасною англійською, німецькою, українською та російською мовами в дисертації проведено системне дослідження специфіки перекладу хронологічно віддалених творів художньої літератури з урахуванням його відмінностей від перекладу текстів, здійснених сучасною мовою.

У дослідженні визначено коло специфічних ознак першотвору, пов’язаних з його часовою віддаленістю, що потребують застосування додаткових перекладацьких прийомів для адекватного відтворення в перекладі, описано можливі способи їх передачі та своєрідність передачі таких ознак при перекладі українською мовою. У дисертації проаналізовано основні чинники, що необхідно враховувати для виконання прагматично адекватного перекладу хронологічно віддаленого художнього твору, і представлено власні пропозиції щодо його виконання.

Вивчення мовностилістичних ознак хронологічно віддаленого оригіналу та зіставлення його з текстами різномовних перекладів дало змогу отримати дані про типові способи перекладу хронологічно віддаленого художнього твору; зіставлення перекладів того самого оригіналу, виконаних різними перекладачами, дозволило визначити загальні закономірності, що не залежать від рівня кваліфікації та індивідуальних особливостей кожного окремого перекладача.

Для виконання адекватного перекладу хронологічно віддаленого художнього твору необхідним є врахування не лише мовностилістичних характеристик оригіналу, але і його історичного, соціального та культурного контекстів. Всі ознаки першотвору мають розглядатися відносно сучасної мовної та естетичної норми і фонових знань сучасного читача, і за умов невідповідності перших останнім всі особливості змісту й форми оригіналу мають бути інтерпретовані й відтворені в перекладі з урахуванням сучасної мовної та естетичної норми та фонових знань сучасного читача перекладу. Серед компонентів лінгвоетнічного бар’єру між першими читачами давнього першотвору та читачами його сучасного перекладу найважливішими видаються межі їхньої попередньої інформованості щодо історії та соціально-культурного розвитку країни першотвору за часів створення останнього.

Розбіжності у фонових знаннях читачів-сучасників автора оригіналу та читачів сучасного перекладу спричиняють прагматичну адаптацію перекладу, зумовлену також більшою релігійністю середньовічного суспільства порівняно з сучасним та значущістю класичної спадщини для культури середньовічної Європи.

Використання автором хронологічно віддаленого першотвору стилістично маркованих лексичних одиниць (діалектизмів, застарілої лексики, неологізмів, запозичень), потребує функціональної компенсації мовою перекладу, причому при їх перекладі головним критерієм має бути статус цих слів у мові оригіналу за часів його створення. Наприклад, при перекладі запозичень важливішими за етимологічне походження є частотність використання таких лексичних одиниць читачами-сучасниками автора, адже автор давнього першотвору і його сучасники могли включати до своєї компетенції те, що сучасний читач-співвітчизник автора оригіналу визнав би за іноземне; такі лексичні одиниці мають передаватися в перекладі нейтральною лексикою.

Коли час створення оригіналу і час виконання перекладу розділяє вимірювана віками дистанція, певні морфологічні та синтаксичні ознаки мови першотвору не відповідають нормам сучасної іноземної мови, якою його створено, і можуть спричинити неповне або неадекватне сприйняття оригіналу перекладачем, або перекручення його змісту та стилістичних ознак у перекладі.

Найважливішою особливістю будь-якого літературного твору є смислова ємність, що у художньому твору європейського середньовіччя часто є багатоплановою завдяки реалістичній типізації образів твору та алегоричній інакомовності; це ускладнює відтворення смислової ємності оригіналу в перекладі. Алегоричність оригіналу можливо відтворити в перекладі лише за умови, що останній включає адекватний переклад усіх основних складових частин оригіналу. Крім того, для адекватного сприйняття та відтворення смислової ємності оригіналу в перекладі необхідно враховувати, що в середньовічній Європі сім смертних гріхів були призмою, через яку розглядали всі аспекти поведінки людини, на відміну від сучасного суспільства, де роль такої призми виконують психологічні теорії. Для середньовічного західноєвропейського першотвору набуває також особливого значення протиставлення прози і поезії, оскільки у Середньовіччі автор-митець висловлювався інакше, ніж автор-філософ або проповідник; це стилістичне протиставлення має бути відтворене в перекладі.

Для адекватної передачі стилістичних особливостей хронологічно віддаленого першотвору у перекладі потрібним є також застосування додаткових компенсаційних засобів при передачі вербальної агресії героїв, оскільки божба, богохульства і прокльони втратили значну долю своєї образливості в сучасному суспільстві; для відтворення їх експресивності у перекладі ми пропонуємо: 1) переклад окремих слів, що містять сему “бог” словами, що містять сему “диявол”; 2) за необхідності розшифрування елементів оригіналу, незрозумілих сучасному читачеві, через застосування генералізації, заміни або опущення цих елементів у тексті перекладу; 3) зміну інтонації й додавання експресивності через уведення знака оклику.

Висновки, отримані при вивченні проблем перекладу середньоанглійського першотвору сучасними мовами, можуть застосовуватися і для перекладу хронологічно віддалених творів з інших мов європейського ареалу, адже внаслідок так званого середньовічного універсалізму художні твори середньовічної Європи не мали, як правило, яскраво виражених національних рис, і при їх перекладі порівняно з перекладом сучасних творів виникає більше проблем, пов’язаних з передачею історичного колориту, ніж національного. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно виділити вивчення проблем перекладу фразеології хронологічно віддаленого твору.

Основні положення роботи відображено в таких публікаціях:

1. Проблема перекладності художнього твору, віддаленого значною часовою дистанцією (на матеріалі перекладів “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера) // Філологічні студії. – Луцьк, 2002. - №2. – С.161-164.

2. Часова дистанція як проблема внутрішньомовного перекладу (на матеріалі перекладів “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера сучасною англійською мовою) // Філологічні науки. – Суми: СумДПУ, 2002. – С.56-62.

3. Передача українською мовою мовних особливостей “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. – К.: КНУ, ВПЦ “Київський університет”, 2003. – №34-36. - С.140-142.

4. Проза і поезія в “Кентерберійських оповідях” Дж. Чосера і релевантність їх співвідношення для перекладу // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - №3 (18). –– С.350-358.

5. Взаємодія літературних традицій чинних за часів створення оригіналу і перекладу (на матеріалі перекладів “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера) // Вісник ЛНПУ ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. – Луганськ: ЛНПУ. – 2004.- №2 (70). – С.113-116.

6. Вплив історичного та соціального контекстів першотвору минулого на його переклад // Літературознавчі студії: Зб. наук. пр. Вип. 7. – К.: Видавничий Дім Дмитра Будаго, 2004. – С.269-272.

7. Мовні проблеми перекладу “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера сучасною українською мовою // Філологічні студії. – Луцьк, 2004. - №1 (25). – С.108-113.

8. Часова дистантність художнього твору як проблема внутрішньомовного перекладу (на матеріалі перекладів “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера сучасною англійською мовою) // Матеріали V-ої конф. “Нові підходи до філології у вищій школі”. – Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - №2 (13). – С.311-312.

9. Стилістичні проблеми перекладу “Кентерберійських оповідей” Дж. Чосера сучасною українською мовою // Матеріали Др. міжвузівської конф. молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С.270-272.