Анотація до роботи:

Островський Д.О. Аксіологічний аспект історизмів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських, російських і німецьких текстів малого формату). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. – Сімферополь, 2007.

У дисертації досліджено систему понять: історична реалія, історичний символ, історичний лінгвоконцепт з погляду їхнього функціонування в комунікативно-ціннісному просторі ВТ. Ці поняття розглянуто за семантичними, функціональними, структурними ознаками. Вироблена система методик дозволяє виявити ці поняття у ВТ і з’ясувати їхнє значення. Для передачі значень названих історизмів у ПТ визначено систему перекладацьких трансформацій. Адекватність сприйняття значень історизмів у ПТ перевіряється порівняльно-типологічною методикою.

У ході дослідження встановлено, що найчастіше історичні реалії перекладаються за допомогою власне лексичних трансформацій; історичні символи перекладаються за допомогою лексико-семантичних і структурних трансформацій; історичні концепти вербалізуються в ПТ за допомогою структурних трансформацій. Структурні трансформації найбільш адекватно передають оцінність і символічність історизмів у ПТ.

1. У дисертаційному дослідженні поняття: а) реалія, б) символ, в) концепт доповнені системою понять: а) історична реалія, б) історичний символ, в) історичний лінгвоконцепт. Ці поняття розглянуто з погляду їхніх: а) семантичних, б) структурних, в) функціональних ознак. Історична дистантність одиниць викликає подвійні труднощі в: а) розумінні, б) відтворенні їхніх оцінних значень.

2. Кожному із заявлених історизмів відповідає певний обсяг значень, у нашому випадку – асоціацій (широкий / вузький) та інтенсивність (експліцитність / імпліцитність) відтворення значень: а) предметного, б) емоційного, в) асоціативного, г) концептуального. Історична реалія має максимально вузький обсяг значень, історичний символ ширший, історичний лінгвоконцепт – найширший. Предметне значення максимально експліцитне в історичній реалії, мінімально імпліцитне в історичному лінгвоконцепті, замість нього реалізуються експліцитно концептуальне значення; емоційний компонент максимально експліцитний в історичній реалії, максимально імпліцитний в історичному лінгвоконцепті; асоціативне значення максимально імпліцитне в історичній реалії, максимально експліцитне в історичному лінгвоконцепті.

Оцінна семантика заявлених понять у текстах історичної тематики може бути виражена експліцитно / імпліцитно на рівнях: а) лексичному, б) семному. В історичних реаліях аксіологічність виражена максимально експліцитно, в історичних символів – більш імпліцитно, в історичних лінгвоконцептів – максимально імпліцитно. За цими ознаками перекладач ідентифікує історизми у ВТ.

3. Еволюція оцінності історизмів у діахронії (дифузія, поляризація, інверсія) у зворотному порядку змінює предметне значення цих історизмів (конкретизація, генералізація, розвиток значення). Це дозволяє перекладачеві в межах одного тексту / циклу текстів виявити динаміку зміни значень історизмів та динаміку зміни статусу історизмів, що визначає вибір перекладацьких трансформацій щодо цих історизмів.

Зазначені зміни предметних значень історизмів у межах системи контекстів лягли в основу доповненої структурно-семантичної класифікації історичних символів, критерієм якої є адекватність сприйняття значень символів у полі однієї культури – мегакультури, мегатексту. Такими символами є історичні мегасимволи. Таким чином, історизм може пройти в межах одного тексту / циклу текстів такі стадії: історична реалія історичний символ історичний мегасимвол. Оцінна семантика історичних реалій передається в ПТ через лексичні трансформації (калькування), історичних символів / мегасимволів – через лексико-семантичні (розвиток значення), структурні (дописки, транспозиції).

4. Оцінна та предметна семантика досліджуваних історизмів виявляється та відтворюється в текстах історичної тематики на рівнях: а) гіпертекстовому, б) текстовому, в) гіпотекстовому. Вузький обсяг значень (емоційне + предметне значення) історичних реалій ідентифікується та відтворюється перекладачем на гіпотекстовому рівні. Ширший обсяг значень (асоціативні значення) історичних реалій ідентифікується та відтворюється на текстовому рівні – на сильних текстових позиціях. Найширший обсяг значень (концептуальні значення) історичних лінгвоконцептів ідентифікується та відтворюється на гіпертекстовому рівні – в обсязі всього тексту, циклу текстів.

5. На ступінь адекватності розуміння читачем оцінності всього тексту впливають: а) адекватно переданий у ПТ обсяг історизмів певного типу (історичні реалії, історичні символи, історичні лінгвоконцепти), б) адекватність оцінності цих історизмів за типом (імпліцитний / експліцитний), текстових рівнів її вираження (гіпертекстовий, текстовий, гіпотекстовий), в) адекватного ступеня детермінованості текстів з погляду вираження цих оцінних значень.

Найадекватнішим очікується сприйняття перекладачем та читачем предметних значень історичних реалій у текстах краєзнавчого дискурсу та історичних символів у текстах публіцистичного дискурсу. Менш адекватно сприймаються значення історичних символів (включаючи мегасимволи) у текстах художнього дискурсу. Найменш адекватно сприймаються значення історичних лінгвоконцептів у текстах художнього дискурсу та історичних символів у текстах краєзнавчого дискурсу. Це пояснюється різним ступенем підготовки читача до сприйняття значень явищ інокультурної дійсності.

6. Аналіз переваг / недоліків способів перекладу історичних реалій, історичних символів, історичних лінгвоконцептів показав, що в художніх текстах структурні трансформації (дописи, компенсація) максимально зберігають значення історичних лінгвоконцептів, історичних символів. У краєзнавчих текстах власне лексичні трансформації максимально зберігають предметні значення історичних реалій, але послаблюють оцінне і символічне значення. У публіцистичних текстах за допомогою лексико-семантичних трансформацій (розвиток значення) передаються символічні значення, але ці трансформації можуть послабити оцінність. З меншою частотою застосовуються лексико-граматичні трансформації, що пояснюється досить сталою детермінованістю текстів заявлених текстів.

Неадекватний вибір перекладацьких трансформацій історизмів може привести до зміни рангів цих історизмів у ПТ, що викличе зміну дискурсів у ПК (культурі перекладу).

Публікації автора:

1. Островский Д.О. Реалия, символ: коммуникативный аспект // Культура народов Причерноморья. – № 8. – Симферополь: ТНУ, 1999. – С. 142 - 146.

2. Островский Д.О. Коммуникация: кросскультурный аспект // Культура народов Причерноморья. – № 19. – Симферополь: ТНУ, 2001. – С. 124 - 126.

3. Островський Д.О. Інтеркомунікатівний аналіз тексту: перекладознавчий аспект // Південний архів. – Випуск ХІІІ.– Херсон, 2001. – С.32-35

4. Островский Д.О. Второй этап переводоведческого анализа: выбор соответствий оценочной лексики в языке и культуре перевода // Культура народов Причерноморья. – № 55. – Симферополь: ТНУ, 2004. – С. 138 - 141.

5. Островский Д.О. Реалия, символ: прагматический аспект // Вестник СевГТУ. –№ 28. – Севастополь; СевГТУ, 2000. – С.30 - 35

6. Островський Д.О. Реалія, символ: когнітивний аспект // Studia Philologica № 1. – Кримський центр гуманітарних досліджень. – Сімферополь, 2004. – С.31 – 35.

7. Островський Д.О. Історична реалія – історичний символ – історичний концепт: перекладознавча проблема // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. – Т. 9, №2. – Київ, КНЛУ, 2006.– С.110-115.

8. Ostrowskiy D. Bakhchisarayskiy Fontan als historische Realie, historisches Symbol, historisches Konzept: ein bersetzungswissenschaftliches Problem (auf der Grundlage der Texte ukrainischer und deutscher Texte im Landeskundediskurs) // Germanistik in der Ukraine.– №1.– Kiew, 2007.– S.105 - 111.