У дисертації здійснено нове вирішення наукового завдання - сформульовані теоретично обґрунтовані висновки щодо поняття дійового каяття, а також передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, які мають теоретичне та прикладне значення, а саме: 1. Позитивність післязлочинної поведінки особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з її дійовим каяттям, полягає в тому, що вона втрачає суспільну небезпечність, оскільки повністю визнає свою вину, сприяє повноті, всебічності дослідження обставин справи в ході дізнання, попереднього слідства і судового розгляду, загладжує наслідки вчиненого злочину. 2. Наявність в КК України ст. 45 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям за своєю сутністю виконує стимулюючу функцію. Одним із засобів стимулювання позитивної післязлочинної поведінки винного є урахування визначених законодавцем форм такої поведінки і надання цій особі, яка діє у вказаних законодавцем межах, певних заохочень (пільг) при вирішенні питання про кримінальну відповідальність і призначення покарання. Підстави і порядок надання цих пільг строго регламентований у КК. 3. Значення дійового каяття як підстави звільнення від кримінальної відповідальності полягає в можливості досягнення при цьому цілей покарання. 4. Дійове каяття як підстава звільнення від кримінальної відповідальності – це позитивна післязлочинна поведінка особи, яка свідчить про засудження нею своєї попередньої злочинної поведінки і загладжування шкоди, заподіяної злочином, що тягне юридичні наслідки у вигляді звільнення особи від кримінальної відповідальності. 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям відноситься до обов'язкового, безумовного і остаточного виду звільнення від кримінальної відповідальності. 6. Необхідно відрізняти передумову звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям – вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості; підставу звільнення від кримінальної відповідальності – післязлочинний юридичний факт, який змінює зміст кримінально-правового відношення, а саме дійове каяття; і умови звільнення від кримінальної відповідальності – вимоги до подальшої поведінки особи після прийняття рішення про її звільнення, від якого залежить остаточність такого звільнення. 7. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, яка міститься в ст. 45 КК, складається з трьох елементів: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Тільки наявність всіх трьох елементів і дає підставу для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Перелік поіменованих, тобто окремо названих у ст.45 КК елементів підстави звільнення від кримінальної відповідальності, є вичерпним, оскільки охоплює всі складові частини дійового каяття, враховані законодавцем. 8. З урахуванням проведеного аналізу ст. 45 КК могла б бути викладена в такій редакції: «1. Звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, якщо вона з'явилася з повинною, сприяла розкриттю злочину та загладила шкоду, заподіяну злочином. 2. Не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особа, яка раніше була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 45 цього Кодексу, якщо з дня набрання законної сили постанови (ухвали) суду про припинення провадження у справі не закінчилися строки давності, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 49 цього Кодексу». |