У дисертації визначено теоретичні засади, основні напрями та пріоритети зовнішньоторговельної політики ФРН у системі ЄС та її вплив на європейський вектор зовнішньоторговельної політики України. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки: 1. Сучасна зовнішньоторговельна політика — це складна система, яка формується під впливом національних економічних і політичних чинників, під дією процесів, що відбуваються в системі міжнародних економічних відносин, особливо глобалізації. Зовнішньоторговельна політика держави або інтеграційного об’єднання спрямована на стимулювання і розвиток торговельних відносин з іншими країнами/інтеграційними об’єднаннями, регулювання зовнішньої торгівлі і захист внутрішнього ринку. Для зовнішньоторговельної політики країн-членів ЄС характерна є лібералізація взаємної торгівлі (в межах ЄС) за одночасного проведення узгодженої спільної зовнішньоторговельної політики щодо третіх країн. 2. Зовнішньоторговельна політика країн-членів ЄС формувалась разом із розвитком процесів інтеграції, пройшовши таким чином чотири етапи: перший етап — від завершення Другої світової війни 1945 р. до заснування ЄОВС в 1951р., на якому було створено передумови для формування спільної зовнішньоторговельної політики; другий етап — від заснування ЄОВС до створення Європейського спільного ринку 1.01. 1958 р., коли було визначено її принципи; третій етап — із набуття чинності Римського договору 1958 р. до утворення ЄС 1993 р., на якому було реально втілено в життя спільну зовнішньоторговельну політику країн-членів ЄС, коли 1970 р. повноваження у її здійсненні перейшли до наднаціональних органів об’єднання, а також був запроваджений зовнішній митний тариф; четвертий етап — зі вступом у дію Маастрихтського договору і заснування ЄС 1.11. 1993 р. і дотепер. 3. Зовнішньоторговельна політика ФРН у своєму розвитку пройшла три етапи формування. На першому, повоєнному етапі для неї були характерні ліберальні пріоритети. Тоді ж було витворено основи її європейської інтеграції. На другому етапі зовнішньоторговельна політика набула неомеркантилістського характеру за одночасного збереження й поглиблення інтеграції ФРН в ЄЕС. Важливим її пріоритетом стало налагодження зовнішньоторговельних взаємин із країнами соціалістичного табору, зокрема НДР. Для третього періоду в контексті членства ФРН у ЄЕС характерні курс на вільну торгівлю в межах об’єднання і протекціонізм щодо третіх країн. Унаслідок ефективної зовнішньоторговельної політики ФРН перетворилась на найбільшу торговельну країну Європи. 4. За обсягами зовнішньої торгівлі ФРН в останні роки стабільно посідає друге місце у світі. Впродовж більш ніж 50 років ФРН має позитивне сальдо торговельного балансу, яке постійно зростає, що є одним з найвагоміших чинників зміцнення економіки країни. Найбільшими її торговельними партнерами у зовнішній торгівлі є країни-члени ЄС, на які припадає понад 60 % німецького зовнішньоторговельного товарообігу. 5. Відповідальність за зовнішньоторговельну політику ФРН несе уряд країни, який у своїй діяльності опирається на німецькі представництва за кордоном: посольства та генеральні консульства, закордонні торговельні палати та Федеральне агентство взаємодії зовнішньоекономічним зв'язкам — три стовпи німецького зовнішньоторговельного сприяння. Основними інструментами зовнішньоторговельної політики уряду ФРН є державні експортні гарантії, урядова підтримка ярмарків та участі в них німецьких експортерів, інформаційна політика, експортна та імпортна політика. 6. ФРН — один із найпотужніших лідерів сучасного глобалізованого світу, відносини якого з СОТ та США мають вирішальне значення для лібералізації світової торгівлі. Вироблення спільної зовнішньоторговельної політики країнами-членами ЄС інколи вимагає нехтування власними національними зовнішньоторговельними інтересами. Прикладом цього стала зовнішньоторговельна політика ФРН у межах Уругвайського раунду, “банановій війні” між ЄС та США, коли заради ефективності спільної зовнішньоторговельної політики довелося свідомо поступатись своїми інтересами у зовнішній торгівлі. 7. Результати розрахунків на основі гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі ФРН засвідчують, що досліджувана країна розробила більш активні зовнішньоторговельні відносини з країнами, де показник ВВП високий. Сумарне зростання ВВП на 10 % у досліджуваних торговельних партнерів ФРН приведе до збільшення німецького експорту на 10,3 %, а німецького імпорту (за аналогічної умови) на 11,7 %. Відстань негативно впливає на обсяги зовнішньої торгівлі ФРН, тому вона має більш активні зовнішньоторговельні відносини із сусідніми країнами. Однак у випадку зі США та КНР негативний вплив цього чинника нівелюється дуже високими показниками ВВП цих країн. 8. На основі введення в гравітаційну модель змінної індексу зовнішньо-торговельної політики, що складається Heritage Foundation, встановлено негативний вплив на зовнішню торгівлю ФРН протекціоністської зовнішньоторговельної політики її торговельних партнерів. Збільшення індексу на один пункт призводить до зменшення як експорту, так і імпорту ФРН на 0,6 %. І навпаки, якщо торговельний партнер ФРН буде лібералізувати свій торговельний режим, то об’єм зовнішньої торгівлі між ними зростатиме на 0,6 % з падінням індексу на один пункт. 9. Результати моделювання та проведені на їх основі розрахунки потенційних експорту та імпорту, коефіцієнтів потенційних експорту та імпорту ФРН дають змогу стверджувати, що реальний експорт ФРН до 15 країн-членів ЄС до розширення 2004 р. майже досяг потенційного рівня. Приєднання 10 нових членів фактично не вплинуло на коефіцієнт потенційного експорту ФРН, тобто реальний обсяг експорту ФРН загалом по ЄС після розширення 2004 р. майже досяг потенційного. Так само не вплине на цей коефіцієнт і наступне розширення ЄС 2007 р.: він залишиться на тому ж рівні. Частка ЄС у експорті ФРН збільшилась за рахунок новоприєднаних країн і деякий час зростатиме зі збільшенням обсягів експорту до цих країн. Однак згодом вона досягне свого потенційного рівня і, як спостерігалось у випадку з ЄС упродовж 90-х років ХХ ст., до розширення 2004 р., вона буде зменшуватись. 10. Реальний імпорт ФРН із 15 країн-членів ЄС до розширення 2004 р. мав потенціал для зростання, однак з 10 країн, що приєднались до ЄС 2004 р. він фактично досягнув потенційного (99 %). Як і на експорт, розширення ЄС 2004 р. і 2007 р. не вплинуть на співвідношення реального і потенційного імпорту. Обсяги реального експорту ФРН у країни СНД майже у 1,2 разу перевищують потенційний. Серед усіх досліджуваних груп країн тільки у випадку імпорту ФРН до держав-членів СНД його реальні обсяги перевищують потенційні у 1,77 разу. Це пояснюється високою часткою сировини, особливо енергоресурсів, у німецькому імпорті з цих країн. 11. Українсько-німецькі торговельні відносини впродовж останніх років розвивалися нерівномірно, зі значними перепадами як у кількісних показниках експорту та імпорту, так і в їх динаміці. Відповідно до такого розвитку зовнішньоторговельних відносин між ФРН та Україною склалося і сальдо торговельного балансу: позитивне для першої і різко від’ємне для другої. 12. Проведені на основі гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі України та ФРН розрахунки потенційних експорту й імпорту та коефіцієнтів потенційних експорту та імпорту України до/з ФРН свідчать про те, що реальний обсяг українського експорту до ФРН у 2,43 разу перевищує потенційний. Однак якщо б український експорт визначався такими ж чинниками, як імпорт ФРН, то реальний український експорт до цієї країни становив би тільки 25 % потенційного: він є одним з найнижчих серед країн СНД. Аналогічні дані отримано і для потенційного імпорту України з ФРН. Реальні обсяги імпорту України з ФРН у 1,46 разу перевищують потенційні, а результати моделювання для ФРН засвідчують протилежне — реальний імпорт України із ФРН не досяг ще свого потенційного рівня за умови, якщо його визначатимуть такі ж чинники, як експорт ФРН. Тобто, якщо ВВП України активно зростатиме, відбуватиметься переорієнтація її зовнішньої торгівлі на країни-члени ЄС, а не активізація зовнішньої торгівлі в межах СНД чи ЄЕП, то коефіцієнти потенційного експорту та імпорту зменшуватимуться, а рівень потенційних експорту та імпорту України до/з ФРН набуватиме реальних значень. |