Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Зовнішньоекономічна безпека як складова системи економічної безпеки поряд із фінансовою, сировинно-ресурсною, енергетичною, військово-економічною, технологічною, продовольчою та соціальною безпекою є багаторівневою системою горизонтальних (соціальна, правова, фінансова, екологічна і кадрова) та вертикальних (експортна, імпортна, кредитно-інвестиційна) складових, які постійно перебувають під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників та загроз, виникнення яких значною мірою залежить від дій органів державного управління і особливостей глобалізаційних процесів у сучасній системі міжнародних економічних відносин. 2. Економічна безпека як надсистема зовнішньоекономічної безпеки держави – це здатність держави через систему заходів забезпечувати незалежність (суверенітет) національної економіки, її стабільність, керованість і стійкість до негативних впливів, спроможність постійно удосконалювати структуру національної економічної системи з метою підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції за умов виконання вимог участі в системі міжнародних економічних відносин та геоекономічній структурі. 3. Зовнішньоекономічна безпека, посідаючи значне місце в системі національної безпеки, є одночасно і базисним елементом системи національної безпеки, і важливим компонентом інших її структурних складових. У публікаціях учених можна виокремити три основні підходи до визначення категорії зовнішньоекономічної безпеки: через “інтереси”, через “стійкість” і через “незалежність”. Але найчастіше в літературі трапляються синтетичні визначення, тобто певна комбінація цих підходів. Після ґрунтовного аналізу різних підходів до сутності поняття “зовнішньоекономічна безпека держави” було запропоноване таке власне визначення цієї економічної категорії: зовнішньоекономічна безпека – це здатність держави через комплекс заходів у зовнішньоекономічній сфері забезпечити сталий розвиток економічної системи держави та її витривалість до зовнішніх негативних факторів, проявів глобалізаційних перетворень у світогосподарській системі з метою реалізації національних економічних інтересів. 4. Чинники зовнішньоекономічної безпеки є сукупністю властивостей зовнішньоекономічної кон’юнктури, що впливають на стан економічної безпеки держави. За локальними ознаками та критеріями можливого впливу на стан зовнішньоекономічної безпеки держави виділено її ендогенні та екзогенні чинники, головні з яких – глобалізаційні процеси поглиблення міжнародного поділу праці і розширення міжнародного товарообміну, загальногосподарська кон’юнктура і стан національної економіки. 5. У світовій економічній науці концепції забезпечення зовнішньоекономічної безпеки розвинуті недостатньо. Водночас наявні методи оцінювання зовнішньоекономічної безпеки держави складають чотири основні групи: спостереження основних макроекономічних показників і порівняння їх із граничними значеннями; експертна оцінка для ранжирування територій за рівнем загроз; оцінка темпів економічного зростання країни за основними макроекономічними показниками і динаміка їх змін; методи прикладної математики і, зокрема, багатовимірного статистичного аналізу. 6. Неодмінною умовою забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України є моніторинг її стану. Для характеристики рівня зовнішньоекономічної безпеки розроблено модель оцінювання зовнішньоекономічної безпеки, яка дає змогу визначити пріоритетність зовнішньоекономічної діяльності за різними групами країн чи інших суб’єктів міжнародних економічних відносин і яку можна використати для оцінки зовнішньоекономічної безпеки України на різних етапах інтеграції до ЄС. Модель включає комплекс коефіцієнтів визначення індикаторів зовнішньоекономічної безпеки (коефіцієнт відкритості національної економіки, коефіцієнт покриття імпорту експортом, коефіцієнт покриття імпорту експортом товарів, коефіцієнт покриття імпорту експортом послуг, коефіцієнт експортної та імпортної квот, коефіцієнт Баласса, індекс Грубеля–Ллойда) та розрахунок інтегрального коефіцієнта зовнішньоекономічної безпеки держави. 7. Зовнішньоекономічну діяльність України з ЄС на сучасному етапі характеризують високі темпи зростання. Відзначено наявність певних змін у геоекономічній структурі зовнішньої торгівлі України, зокрема зростання зовнішньоторговельного обороту з країнами ЄС. Це значною мірою зумовлено вступом до ЄС нових країн-членів, які були й залишаються одними із значних зовнішньоекономічних партнерів України. Подальше розширення ЄС за рахунок інших країн ЦСЄ також зумовить зміну структури зовнішньоекономічної діяльності України. 8. Ризики у зовнішньоторговельній структурі України спричинено зволіканням структурних зрушень у народному господарстві, які мають відбуватися природно, згідно з ринковими законами. Зовнішньоторговельна структура України на сучасному етапі дедалі більше орієнтується на ЄС. Водночас слід відзначити, що торгівля міжсекторного характеру між Україною і країнами Центральної та Східної Європи і Балтії (ЦСЄБ) новими членами ЄС залишається неоптимальною. Дослідження поточного міжсекторного характеру торгівлі Україна – ЦСЄБ свідчить про те, що у випадку реалізації правила порівняльної переваги діятиме внутрішній природний механізм перерозподілу ресурсів всередині виробничої структури, який здатний спричиняти погіршення факторної інтенсивності в імпортозамінних секторах. 9. Найбільшою загрозою зовнішньоекономічній безпеці України в умовах євроінтеграції є експортна орієнтованість зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС на основі традиційних однорідних товарів за умови ненасиченості вітчизняного ринку диференційованою продукцією. Порівняльний аналіз структури експорту демонструє, що входження України в систему зовнішньоекономічних зв’язків з ЄС потребує серйозної адаптації її структури, всього господарського механізму до надзвичайно високих вимог світового ринку. Слід визнати, що процес адаптації зовнішньоекономічних зв’язків України до вимог світового ринку надзвичайно складний. Вирішальним чинником має стати докорінна структурна перебудова народного господарства на підставі постійного моніторингу індикаторів зовнішньоекономічної безпеки. 10. Інтеграція України до ЄС має важливі економічні переваги для України, а саме: макроекономічна стабільність, збільшення продуктивності економіки, збільшення обсягів торгівлі між Україною та ЄС, забезпечення вільного руху факторів виробництва в межах ЄС, гарантований захист прав працівників та споживачів. Ризики процесу інтеграції пов’язані насамперед з потребою в заходах щодо приведення у відповідність до норм ЄС не тільки на макроекономічному рівні, а й на рівні окремих підприємств; викликані потребою модернізації економіки і правової системи, а також зміцнення ринкової економіки в Україні. 11. Підвищення ефективності діяльності України на ринку ЄС – стратегічний напрям забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України в умовах євроінтеграції і, водночас, індикатор, який дає змогу оцінювати результативність внутрішніх економічних реформ у нашій державі та її євроінтеграційного курсу. Належний рівень забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України в умовах євроінтеграції неможливий без підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Тому стратегічною метою має стати посилення конкурентоспроможності і економіки України в цілому, і її окремих галузей та суб’єктів господарювання на внутрішньому і зовнішньому ринках за умов активного залучення на цій основі у процеси європейської промислової співпраці, особливо, науково-технічної кооперації, транснаціоналізації та глобалізації виробництва. 12. Головним у контексті зовнішньоекономічної безпеки в разі інтеграції України до ЄС постає питання максимізації потенційних переваг участі в багатосторонній торговельній системі та мінімізації можливих ризиків приєднання до неї. Для вирішення цього питання основними пріоритетами зовнішньоекономічної безпеки України в умовах євроінтеграції на підготовчому етапі мають бути: завершення переговорного процесу про умови приєднання України до СОТ та вирішення у найкоротші терміни всього комплексу питань, пов’язаних з організацією вступу; проведення переговорів про надання Україні преференцій у торгівлі з ЄС на основі Загальної системи преференцій ЄС та укладення преференційних угод про торгівлю товарами і послугами з урахуванням можливих загроз зовнішньоекономічній безпеці країни; внесення у майбутній посилений План дій України та ЄС положень про скасування з боку ЄС дискримінаційних інструментів торговельного режиму щодо України, а також про її участь в економічних і науково-технологічних програмах ЄС; здійснення переговорного процесу про досягнення нового, порівнюючи з УПС, формату стосунків Україна – ЄС та підписання відповідної посиленої угоди (з питань економічного та торговельно-економічного співробітництва, регіональної та соціальної політики, галузевого та транскордонного розвитку, охорони довкілля). 13. Основними пріоритетами зовнішньоекономічної безпеки України в умовах євроінтеграції на першій стадії інтеграції – створенні зони вільної торгівлі з ЄС є: коригування моделі інтеграції української економіки до ЄС через пріоритетний розвиток внутрішнього ринку, проведення політики зменшення частки експорту у ВВП за збереження значної ролі зовнішньої торгівлі у процесі відтворення; застосування ефективної імпортної політики з використанням процедур, прийнятих у рамках СОТ, які не суперечать чесній конкуренції та зростанню конкурентоспроможності національного капіталу; погодження в рамках переговорів з ЄК щодо створення зони вільної торгівлі положень про вільне функціонування ринкових інститутів, стабільних та недискримінаційних правових рамок для суб’єктів господарювання обох сторін, гарантування правових норм у торговельно-економічній сфері, чітко визначених прав власності, застосування відповідних нормативів походження товарів та інших правил, які діють у рамках аналогічних угод; підтримання високотехнологічного експорту через сприяння просуванню української продукції на зовнішній ринок, спрощення та пришвидшення процедури експортного контролю; створення системи моніторингу стану зовнішньоекономічної безпеки України з можливим застосуванням методики, запропонованої в цьому дослідженні. |
