Громова Юлія Федорівна. Зоопланктон малих річок в умовах трансформованих русел: Дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / НАН України; Інститут гідробіології. - К., 2002. - 168арк. - Бібліогр.: арк. 133-151.
Анотація до роботи:
Громова Ю.Ф. Зоопланктон малих річок в умовах трансформованих русел. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут гідробіології НАН України, м. Київ, 2001.
Проведено дослідження структурної організації зоопланктону малих річок басейну Дніпра з різними типами трансформації русел. Встановлено, що в трансформованих руслах малих річок формується зоопланктон з меншим видовим багатством порівняно з річками, які мають природне русло. Різке зменшення видового багатства, кількісного розвитку та інших структурних показників зоопланктону, що спостерігається в мілководних руслах малих річок при зарегулюванні водного стоку, відбувається головним чином в результаті зменшення витрат води, а не внаслідок процесів, що проходять у водосховищах. В річках з періодичною зміною напрямку і швидкості течії формується зоопланктон з високим видовим багатством і кількісним розвитком, що відбувається як завдяки посиленому вимиванню планктону з різних біотопів, так і внаслідок високої біотопічної різноманітності. Випрямлені і каналізовані русла малих річок слугують, в основному, для транзиту зоопланктону, який надходить зі ставків, приток або інших джерел; власний планктон в них практично не утворюється. Дослідження показали, що чим з меншою частотою в руслах малих річок штучно змінюється швидкість течії, тим більше зростає видова різноманітність зоопланктону внаслідок збільшення вирівненості угруповань по біомасі.
Вивчено п‘ять типів трансформації русел малих річок басейну Дніпра, що визначають умови формування зоопланктону.
В складі зоопланктону досліджених річок Псел, Битиця, Стрілка, Либідь, Віта, Ворскла, що мають різні типи трансформації русел, і у водоймах їх заплав виявлено 307 видів (355 підвидових таксонів), які відносяться до 98 родів і 34 родин. Серед них 222 (269) види складають коловертки, 31 (32) вид – веслоногі, 54 (54) види – гіллястовусі ракоподібні. Найбільш різноманітно представлена планктофауна річки, яка має природне русло і заплаву (р. Ворскла). Найменше видове багатство відмічено в річці з каналізованим руслом на фоні значного забруднення (р. Либідь).
Вперше для басейну Дніпра відмічено 4 види коловерток. Це Mytilina acanthophora Hauer, M. unguipes (Lucks), Fadeewella minutaSmir. (р. Віта), Albertia sp. (р. Либідь). Виявлені рідкісні види Paracyclops poppei (Rehberg) (р. Віта, р. Псел) і Simocephalus serrulatus(Koch) (р. Віта).
В умовах каналізованих або мілководних русел малих річок в планктоні значну або головну роль відіграють придонні організми, на відміну від непорушених ділянок річок, в яких, як правило, домінують пелагічні угруповання, а при наявності розвиненої системи заплавних водойм – прибережно-фітофільні і фітофільні.
Каналізовані і мілководні русла малих річок з зарегульованим водним стоком і осушеною заплавою характеризуються низькими показниками видового багатства, різноманітності і кількісного розвитку зоопланктону.
Зменшення видового багатства, кількісного розвитку та інших структурних показників зоопланктону, що спостерігається в мілководних руслах вивчених малих річок при зарегулюванні водного стоку, відбувається в результаті зменшення витрат води, а не внаслідок внутрішньоводойменних процесів у водосховищах.
В каналізованих руслах відбувається транзит в основному аллохтонного планктону, структурні показники якого більше залежать від типу водойми, в якій він формувався, ніж від характеру русла, куди він надходить.
Під впливом періодичних змін напрямку і швидкості течії, що відбуваються в результаті спрацювання/наповнення водосховища головної річки, в гирловій ділянці притоку формується більш багатий зоопланктон, ніж власне в річці та прилеглих ділянках водосховища, куди річка впадає. Найвищі кількісні показники розвитку зоопланктону відмічаються під час природної течії, коли відбувається вимивання планктону із всіх ділянок, які мають прямий гідравлічний зв’язок з руслом.
Чим з меншою частотою в руслах малих річок штучно змінюється швидкість течії, тим більше зростає видова різноманітність зоопланктону. Це відбувається на фоні збільшення вирівненості угруповань по біомасі.
Чисельність зоопланктону малих річок можуть визначати представники різних таксономічних груп; біомасу – звичайно представники Cladocera.
Зменшення видової різноманітності зоопланктону при помірному забрудненні не відбувається внаслідок пригнічення розвитку найбільш багаточисельних видів. Падіння величин індексу Шеннона спостерігається при сильному забрудненні, що викликано значним ступенем домінування декількох видів на фоні зниження їх загальної кількості.
Серед трофічних груп зоопланктону малих річок, як правило, переважають нанопланктофаги. В каналізованих та мілководних руслах малих річок з зарегульованим водним стоком відбувається порушення трофічної структури зоопланктонних угруповань з тенденцією до збільшення частки детритофагів (до 83% чисельності і 24% біомаси) і зменшення кількості трофічних груп, що в першу чергу пов’язано зі зникненням альгофагів.
Рівень органічного забруднення по показникам зоопланктону для річок Стрілка, Битиця, Либідь, Ворскла, Верхня Віта відповідає b-мезосапробній зоні сапробності, для р. Псел і гирловій області р. Віти – олігосапробній. Показники індексу сапробності, розраховані по зоопланктону, в трансформованих руслах малих річок є менш чутливими, ніж гідрохімічні показники.
Публікації автора:
Афанасьев С.А., Громова Ю.Ф., Мантурова О.В. Состав и структура пелагических группировок устьевой области р. Виты // Гидробиол. журн. – 1999. – Т. 35, № 5. – C. 63–73.
Громова Ю.Ф. Коловратки малой реки в условиях зарегулированного и спрямленного русла // Гидробиол. журн. – 1999. – Т. 35, № 6. – С. 27–36.
Громова Ю.Ф. Зоопланктон малой реки в условиях канализированного русла (на примере р. Лыбедь, г. Киев) // Гидробиол. журн. – 2001. – Т. 37, № 4. – С. 11–17.
Grіgorovich I.A., Pashkova O.V., Gromova Yu.F., van Overdijk C.D.A. Bythotrephes longimanus in the Commonwealth of Independent States: variability, distribution and ecology // Hydrobiologia. – 1998. – Vol. 379. – P. 183–198.
Афанасьев С.А., Громова Ю.Ф., Мантурова О.В., Трылис В.В., Ткачук Н.Г. Анализ современной гидробиологической ситуации в реках бассейна Припяти // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, № 3 (14) Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – С. 26–28.
Бабко Р.В., Громова Ю.Ф. Коловратки в условиях нарушенного гидрологического режима малой реки // Тез. докл. научн.-техн. конференции Сумского гос. ун-та. – Сумы, 1995. – C. 124.
Бабко Р.В., Громова Ю.Ф. Коловраточный планктон в условиях зарегулированной водохранилищем малой реки // Актуальные вопросы экологии и охраны природы водных экосистем и сопредельных территорий. Ч.1. – Краснодар, 1995. – С. 157–158.
Babko R., Gromova Y., Kuzmina T. Ciliate and Rotifer Taxocoenoses in the Small River with Artificially Changed Hydrological Regimen // XVII zjazd hydrobiologow polskich. – Posnan (Poland), 1997. – S. 115.
Бабко Р.В., Громова Ю.Ф. Коловертки річки Битиця // Вакалівщина: До 30-річча біостаціонару Сумського педінституту. – Суми, 1998. – С. 69–76.
Громова Ю.Ф., Бабко Р.В. Гіллястовусі та веслоногі ракоподібні малої річки // Вакалівщина: До 30-річча біостаціонару Сумського педінституту. – Суми, 1998. – С. 76–80.
Громова Ю.Ф. Структура сообществ зоопланктона устьевой области р. Вита в рекреационной зоне г. Киева // Экология городов и рекреационных зон. – Одесса: Астропринт. – 1998. – С. 38–40.
Grіgorovich I.A., Pashkova O.V., Gromova Yu.F., van Overdijk C.D.A. The Spiny Cladoceran Bythotrephes longimanus (Cructacea, Cladocera) in the Water Bodies of Different Natural Zones // The 41 st Conf. of the Intern. Assoc. for Great Lakes Res. – Hamilton (Ontario): Mc Master University. – 1998. – P. 143.
Подяки. Автор висловлює щиру вдячність д.б.н., проф. Шевцовій Л.В., к.б.н. Афанасьєву С.О., д.б.н., проф. Мережко О.І. за надання цінних консультацій під час роботи над дисертацією. Велика подяка к.б.н. Бабко Р.В., під керівництвом якого проводились розробка методики відбору проб коловерток і дослідження коловерток річок Стрілка, Битиця і Ворскла. Дякую к.б.н. Ткачуку М.Г., к.б.н. Щербаку С.Д., к.б.н. Пашковій О.В. за інтерес до роботи і всебічну підтримку.