1. У теоретичному та практичному плані виконана робота підтверджує високу економічну ефективність впливу зоогігієнічних умов безприв’язного утримання бичків за рахунок обґрунтування доцільності вибракування відстаючих у рості бичків, збільшення виробництва яловичини і покращення її якості, створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов мікроклімату та раціонального використання бичками енергії кормів, а також постійного утримання надремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи на одному місці від 1– до 18–місячного віку. 2. Встановлено, що за рівнем життєдіяльності при народженні бичків української чорно–рябої молочної породи можна прогнозувати вибракування відстаючих у рості бичків. Пропонується розподіляти бичків за рівнем життєдіяльності на активних, посередньоактивних та пасивних. Для цього використовувати тести поведінки бичків при народженні за реакціями на звук і переміщення предметів, на час підйому голови, виникнення смоктального рефлексу та успішної спроби стати на кінцівки. За живою масою активні бички при прив’язному та безприв’язному утриманні мали вірогідну перевагу над посередньоактивними та пасивними (Р<0,01 і Р<0,001) у всі вікові періоди. 3. Удосконалення виробництва яловичини, за рахунок постійного утримання надремонтного молодняку на малих фермах, заключається у обладнанні групових кліток для безприв’язного утримання бичків з 1– до 18–місячного віку та при вибракуванні тих, що відстають у рості в 6 і 12 місяців. Додаткові площі від вибракуваних бичків дозволили отримати у 18–місячному віці бичків при безприв’язному утриманні живою масою 476,4 кг, а при прив’язному – менше на 17,1 % (Р<0,001). 4. Оцінка зоогігієнічних умов у стійловий період при прив’язному та безприв’язному утриманнях тварин у віці 3 і 15 місяців показала, що вибракування відстаючих у рості бичків дозволяє забезпечувати тих, які залишились, додатковими площами у груповій клітці і зберегти параметри мікроклімату у відповідності з нормами технологічного проектування. Використання прив’язного утримання бичків з 1– до 18–місячного віку виявилось недоцільним, тому що з віком бичків відбувалося значне погіршення таких параметрів мікроклімату в приміщеннях для тварин як концентрація вуглекислого газу, аміаку та загальної мікробної забрудненості, а при безприв’язному утриманні зміни були значно меншими. 5. Вибракування відстаючих у рості бичків у віці 6 - місяців дозволяє отримати від кожної голови близько 70,0 кг забійної маси. Спосіб утримання в молочний період не дає суттєвого впливу на м’ясну продуктивність, за виключенням накопичення внутрішнього жиру, якого було більше в тілі бичків, що утримувались на прив’язі (Р<0,01). До 12–місячного віку безприв’язне утримання призвело до накопичення в тілі вибракуваних бичків більше маси парної туші на 12,5 %, ніж при прив’язному (Р<0,01), а забійної маси і забійного виходу більше при Р<0,05. Це тому, що при прив’язному утриманні більше було внутрішнього жиру на 44,4 % (Р<0,01). Забій бичків у 18–місячному віці показав, що при високому рівні годівлі надремонтні бички української чорно–рябої молочної породи досягають живої маси 374 кг (на прив’язі) і 412 кг (безприв’язно). Це дозволило мати вірогідну перевагу безприв’язних бичків над прив’язними за передзабійною живою масою, масою парної туші, забійною масою при Р<0,001. А за внутрішнім жиром, навпаки, перевагу прив’язних бичків над безприв’язним при Р<0,001. 6. Встановлено, що доцільно утримувати надремонтних бичків української чорно–рябої молочної породи невеликими групами до 6–місячного віку в груповій клітці на 10 голів; з 6 до 12 місяців у тій же клітці на 8 голів; з 12–місячного віку на 6 голів. Переобладнання групової клітки на меншу кількість поголів’я потребує мінімальних затрат, а отримується телятини та яловичини більше на 20,0 % ніж при прив’язному утриманні. 7. Використання технології вибракування відстаючих у рості бичків дозволяє підтримувати нормовані умови мікроклімату в приміщенні, де утримувались бички безприв’язно, морфологічний склад туш яких був кращим за виходом м’якоті у 18–місячному віці на 25,8 % (Р<0,001) порівнянно з прив’язним утриманням, а у найбільших тварин за живою масою – на 37 % (Р<0,001). 8. Встановлено, що спосіб утримання бичків суттєво впливає на хімічний склад м’яза спини та хімічний склад середньої проби м’яса. Так, у 6–місячному віці вихід білка у середній пробі м’яса при безприв’язному утриманні на 3,1 % більший ніж при прив’язному (Р<0,001), у 12–місячному віці на 3,1 % (Р<0,01), у 18–місячному віці на 3,3 % (Р<0,05) і у кращих на 5,1 % (Р<0,01). Хімічний склад м’яса найдовшого м’яза спини за вмістом білка бичків при безприв’язному утриманні, також мали перевагу над м’ясом бичків при прив’язному утриманні. За кількістю жиру вірогідна різниця була на стороні бичків прив’язного утримання. 9. Отримані при оцінці їстівної частини туші результати за енергетичним рівнем, показують, що при безприв’язному утриманні менше накопичилось енергії в м’якоті туші у 6 місяців на 21,4 % (Р<0,05) ніж при прив’язному утриманні бичків у 12 і 18 місяців практично вирівнялись, з перевагою на користь безприв’язного відповідно на 0,7 і 0,3 %, у 18 місяців (найбільші за живою масою) – перевага безприв’язного утримання склала 17,2%. При безприв’язному утриманні бичків енергетична цінність білка була вірогідно більшою над прив’язним при Р<0,001 (6 місяців), при Р<0,05 (12 місяців), при Р<0,001 (18 місяців) і при Р<0,001 (18 місяців, найбільші за живою масою). 10. В залежності від способу утримання бичків конверсія протеїну і енергії кормів в харчовий білок та енергію їстівної частини була такою: у 6 місяців – 8,6 %, безприв’язне утримання і 6,9 % – прив’язне (Р<0,001); у 12 місяців відповідно – 8,4 % і 5,7 % (Р<0,001); у 18 місяців 9,7 % і 6,4 % (Р<0,001) та у 18 місяців (найбільші за живою масою) – 9,7 % і 7,4 % (Р<0,01). У той же час за енергією їстівної частини конверсія була вірогідною тільки у 6 місяців при Р<0,05 між піддослідними групами бичків. 11. Економічна ефективність впливу зоогігієнічних умов та вибракування відстаючих у рості бичків при прив’язному та безприв’язному способах утримання показали, що в різні періоди реалізації бичків рівень рентабельності може рухатись від збиткового до прибуткового. Використання двох факторів: безприв’язного утримання бичків та вибракування відстаючих у рості підвищували рівень рентабельності виробництва телятини та яловичини до 3,35 % (без вибракування) і 6,37 % (з вибракуванням) у 6 місяців, 20,28 % і 26,46 % – у 12 місяців і до 24,89 % і 33,29 % – в 18 місяців. Ці дані засвідчують про те, що використання не племінного молодняку української чорно–рябої молочної породи на малих фермах може бути ефективним при безприв’язному утриманні від 1 до 18 місяців у запропонованій груповій клітці. |