Анотація до роботи:

МУСІЄНКО М.Т. Зоогігієнічні вимоги до одержання високоякісного молока за вмістом нітратів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, м. Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню і розробці зоогігієнічних вимог до одержання високоякісного молока за вмістом нітратів придатного для виробництва продуктів харчування, зокрема дітей, і вплив на його якість хронічної субклінічної нітратної інтоксикації корів, спричиненої порушенням денітрифікуючої функції мікрофлори рубця внаслідок неповноцінної годівлі тварин.

При переведенні корів на зимово-стійлове утримання на молочних фермах із низьким рівнем годівлі різко знижується функціональна активність мікрофлори рубця і порушується процес метаболізму нітратів. Виникає хронічна субклінічна нітратна інтоксикація корів, яка продовжується від настання зимового періоду до пізньої весни і початку згодовування зеленої маси ранніх кормових культур. Визначення нормативу вмісту нітратів у добовому раціоні корів за принципом "доза-ефект", за дотримання якого можна було б оперативно попереджувати наднормативне надходження їх у молоко, виявилося неможливим. Єдиним ефективним методом попередження зимових хронічних нітратних токсикозів є забезпечення їх повноцінними раціонами. Застосування комплексних преміксів, спрямованих на унормування процесу метаболізму нітратів у організмі корів, необхідно розглядати як важливий захід, що доповнює повноцінність раціону.

У дисертації відповідно до поставленої мети та завдань уперше розроблено зоогігієнічні вимоги щодо одержання молока, придатного за вмістом нітратів для виробництва продуктів харчування для дітей, виділено субклінічну форму нітратної інтоксикації корів зимово–стійлового періоду як різновид хронічних нітратних токсикозів, спричиненої порушенням денітрифікуючої функції мікрофлори рубця внаслідок неповноцінної годівлі корів, вивчено вплив такої інтоксикації на санітарну якість молока, що підтверджується зробленими висновками.

1. При переведенні корів на зимово-стійлове утримання на молочних фермах із низьким рівнем годівлі (дефіцит обмінної енергії та перетравного протеїну, несприятливе білково-цукрове співвідношення, гіповітамінози, дисбаланс макро та мікроелементів) різко знижується функціональна активність мікрофлори рубця і порушується процес метаболізму нітратів. Унаслідок цього виникає зимова хронічна субклінічна нітратна інтоксикація організму корів, яка продовжується від настання зимового періоду до пізньої весни і початку згодовування зеленої маси ранніх кормових культур.

2. Рівень нітратів у молоці є чутливим і інформативним показником характеру їх метаболізму в організмі корів під час лактації. Молоко клінічно здорових корів містило до 2 ^мг_/кг нітратів, корів у стадії фізіологічної адаптації - до 5 ^мг_/кг, у стадії компенсації патологічного процесу - до 10 ^мг_/кг, у стадії декомпенсованої патології - більше 10 ^мг_/кг. Гігієнічною нормою вмісту нітратів у молоці необхідно вважати 5 ^мг_/кг, у молоці для виробництва продуктів харчування для дітей – 2 ^мг_/кг.

3. Визначення нормативу вмісту нітратів у добовому раціоні корів за принципом "доза - ефект", за дотримання якого можна було б оперативно попереджувати наднормативне надходження їх у молоко, неможливе. Ефективним методом попередження зимових хронічних нітратних токсикозів корів є забезпечення їх повноцінними раціонами. Застосування комплексних преміксів, спрямованих на унормування процесу метаболізму нітратів в організмі корів, необхідно розглядати як важливий метод, що доповнює повноцінність раціону.

4. При вивченні стану здоров'я дійного гурту корів у період зимово-стійлового утримання (захворювання печінки, затримка посліду, ендометрити, масові гастроентерити новонароджених телят) необхідно враховувати можливість хронічного нітратного токсикозу корів. Крім визначення вмісту нітратів у молоці рекомендуються дослідження крові на вміст метгемоглобіну. Наявність його у крові до 6-7% буде свідчити про стан компенсованого нітратного токсикозу, 10% і більше - про стан декомпенсованого нітратного токсикозу.

5. Враховуючи наявність у сільській місцевості до 12% криниць присадибних господарств, у воді яких міститься більше 45 ^мг_/кг нітратів, і ті з них, які мають воду з наднормативним умістом нітратів, виключати з використання.

6. Серед поширених на Поділлі кормових культур найбільшу здатність до акумуляції нітратів у зеленій масі мають хрестоцвіті (до 2900 ^мг_/кг), кукурудза (до 720 ^мг_/кг), а також гичка цукрових і кормових буряків (до 12800 ^мг_/кг).

7. Застосування деяких агрохімічних заходів, зокрема підживлення полів вуглеамонійними солями, дало можливість одержати зелену масу кормових культур із умістом нітратів у 3,9–6,9 раза меншим, ніж при підживленні полів амонійною селітрою.

8. Застосування консервантів (кислот оцтової та бензойної) при силосуванні різко гальмувало процес денітрифікації силосної маси, вміст нітратів у силосі зменшився на 2–8%. Додавання до зеленої маси перед її силосуванням вуглеамонійних солей сприяло процесу денітрифікації, вміст нітратів у силосі зменшився на 80–100%.

9. Розроблено науково обгрунтовану концепцію комплексної системи зоогігієнічного моніторингу нітратів у кормах, воді і молоці (КСМН), яка визначає мету й основні завдання системи і базується на принципах стандартів системи управління навколишнім середовищем ІSО серії 14000.

Публікації автора:

1. Мусієнко М.Т. Вміст нітратів у воді Подільського краю України / Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харків, 2000. – Вип. 78 (ІІ). – С. 146 - 148.

2. Мусієнко М.Т. Вплив сезону року на вміст нітратів у молоці / Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2000. – Вип. 14.– С. 223 - 225.

3. Мусієнко М.Т. До проблеми одержання молока з мінімальним вмістом нітратів / Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 2000. – Вип. 28. – С. 398 - 401.

4. Мусієнко М.Т. Концептуальні принципи створення системи моніторингу нітратів у кормах і молоці / Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2001. – Т.3 (№3). – С. 173-177.

5. Мусієнко М.Т. Одержання безнітратного молока – реальність і проблеми / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Збірник наукових праць Харківського зооветінституту. – Харків, 2001.– Вип. 9(33).– Част. 2.– С. 125 - 127.

6. Мусієнко М., Крижанівський Я., Стравський Я., Даниленко І., Климик В., Омельяненко Д. Умови одержання молока з мінімальним вмістом нітратів // Вет. мед. України. – 2001. – №7. – С.36 - 37. Дисертант провів планування проведення дослідів, проводив клінічні обстеження корів, брав участь у дослідженні біохімічних показників крові і молока, узагальнив одержані результати та підготував цю наукову працю до друку.

7. Мусієнко М.Т. Концепція створення комплексної системи моніторингу нітратів у кормах, воді і молоці / Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2002.–Т.4(№2).– Част. 4. – С. 89–91.

8. Васів Р.О., Гунчак В.М., Гуфрій Д.Ф., Мусієнко М.Т. Нітратно-нітритний токсикоз у тварин і птиці, шляхи його усунення та отримання якісної продукції від них // Інформаційний листок Львівського ЦНТЕІ,– Львів, 2001,– №1.– С.6. Дисертант узагальнив матеріали з моніторингу нітратно–нітритного токсикозу корів. Брав участь у підготовці наукової праці до друку.