1. Згідно результатів вивчення впливу іонізуючого випромінювання на клінічний стан, функціональні можливості органів гемопоезу, природну резистентність, репродуктивні показники організму кнурів і запліднених ними свиноматок проведено оцінку технологічної системи утримання кнурів-плідників з врахуванням сезонних кліматичних і мікрокліматичних факторів та рівня годівлі, що склалися в господарствах зони радіоекологічного контролю. 2. Мікрокліматичні умови в свинарських приміщеннях КСП “Маяк” за час досліджень було оцінено в 3,8 бала при перепадах температури протягом доби в 7,0 С і підвищенні вологості до 94–96 %. Загальна оцінка мікроклімату свинарника Млинівської племстанції склала 4,25 бала при добових коливаннях температури 4,0–4,5 С і відносній вологості 85–89 %. При цьому у тварин КСП “Маяк” спостерігалось більш суттєве підвищення температури тіла, частоти дихання і пульсу, особливо в літній період. 3. Встановлено, що гематологічні показники у кнурів господарства, де щільність забруднення радіонуклідами складала за цезієм-137 – 1...5 Кі/км2, за стронцієм-90 – 0,04...0,08 Кі/км2 (дослідна група), були гіршими, ніж у тварин контрольної групи, котрі знаходились у господарстві, територія якого не зазнала впливу радіоактивних викидів. Так, контрольні тварини переважали дослідних за кількістю еритроцитів на 12,2–15,0 %, вмістом гемоглобіну на
30,7–45,0 %. Крім того, у крові 50 % кнурів дослідної групи кількість лейкоцитів знаходилась на нижній межі фізіологічної норми, що дає можливість припустити зниження природної резистентності їхнього організму. 4. Внаслідок вивчення сезонної динаміки лейкоцитарної формули у крові кнурів обох груп було виявлено підвищений вміст базофілів і еозинофілів. За кількістю юних і паличкоядерних лейкоцитів дослідні тварини вірогідно переважали контрольних у 1,6–2,8 та 1,2–1,3 рази, що свідчило про подразнення гемопоетичної системи, регенеративний зсув ядра нейтрофілів вліво, схильність до мієлоїдного лейкозу. Таким чином, можна стверджувати, що іонізуюче випромінювання діє на організм кнурів як стрес.
5. Результати досліджень біохімічних показників крові кнурів показали, що у тварин дослідної групи вміст лактату був вірогідно вищим на 41,1 %, тоді як глюкози було на 6,7 % менше, ніж у тварин контрольної групи, що свідчило про підвищення інтенсивності процесів гліколізу і глікогенолізу, тобто збільшення витрат вуглеводів у відповідь на дію стресу. Концентрація неорганічного фосфору і фосфору АТФ+АДФ знаходилась у межах фізіологічної норми, а за вмістом загального кальцію переважали контрольні тварини протягом усіх періодів досліджень. Білкові профілі кнурів дослідної групи поступалися контрольним за вмістом глобулінів, особливо, за концентрацією альфа-глобулінів на 23,5–44,4 % та гамма-глобулінів на 23,6–43,2 %, що свідчило про пригнічення функції імунної системи.
6. В результаті проведення морфометричних досліджень тканин сім’яників встановлено, що в кнурів, які утримувались в зоні радіоекологічного контролю, кількість сім’яних канальців на умовну одиницю площі в 2-х місячному віці була меншою на 16,0 %, 5-ти місячному – на 38,7 %, 2–4-х річному – на 32,9–37,0 %. Діаметр сім’яних канальців був практично однаковим, а товщина білкової оболонки більшою в контрольних тварин. Крім того, у дослідних кнурів виявлено порожнини в сім’яних канальцях, які збільшувались з віком тварин, а статеві клітини розміщувались по периферії канальців у вигляді обідка. Відмічалось руйнування статевих клітин, і в 4-х річному віці виявлялись лише поодинокі сперматиди та сперматозоїди, що свідчило про більш низьку репродуктивну здатність цих тварин внаслідок зменшення кількості сперми. 7. Встановлено, що внаслідок осіменіння спермою кнурів-плідників дослідної групи, заплідненість свиноматок була на 1,8–2,3 % нижчою, в середньому на опорос отримано по 10,2–10,8 поросят, при 10,4–11,1 поросят у контрольній групі. Серед поросят, одержаних від свиноматок в зоні радіоекологічного контролю, 1,8–2,5 % було мертвих, або з вадами розвитку. 8. Внаслідок проведення превентивної терапії за допомогою введення в раціон кнурів-плідників вітамінно-мінерального преміксу „Агномікс”, встановлено збільшення кількості еритроцитів у крові дослідних тварин на
22,9 % (Р<0,001), у контрольних – на 9,3 % (Р<0,01), вмісту гемоглобіну на 9,6 % і 11,4 %, зменшення кількості еозинофілів на 3,7 % і 2,1 %, паличкоядерних нейтрофілів на 3,0 % і 2,2 % та збільшення сегментроядерних на 2,6 % і 1,0 %, що вказувало на зростання гемопоетичної функції червоного кісткового мозку. 9. При згодовуванні преміксу „Агномікс” у крові кнурів зростала концентрація лактату на 1,5–12,4 %, суми пентоз на 5,1–7,9 %, неорганічного фосфору і загального кальцію на 2,8–17,9 % і 5,2–8,4 %. Кількість загального білка збільшилась у дослідних тварин на 11,5 %, у контрольних – на 11,8 %. Білкові профілі характеризувались зростанням вмісту гамма-глобулінів на
10,1 % і 19,2 %, при чому їх було більше в сироватці крові тварин контрольної групи на 28,2 %. Такі дані свідчили про покращення роботи імунної системи, зростання адаптаційних можливостей організму до дії іонізуючого випромінювання. 10. Застосування преміксу „Агномікс” позитивно вплинуло на
сперматогенез кнурів. Збільшився об’єм еякуляту, активність сперміїв зросла на 0,1–0,3 бала, концентрація – на 6,0 млн/мл, кількість живих сперміїв збільшилась на 1,1–2,4 %, а патологічних форм зменшилось на 0,8–1,0 %, що призвело до підвищення репродуктивної здатності кнурів-плідників.
11. Економічна ефективність застосування вітамінно-мінерального преміксу „Агномікс” з метою превентивної терапії для кнурів-плідників у господарстві, яке відносилось до ІV зони радіоекологічного контролю, в розрахунку на 1 кнура за 1 місяць становила 275,38 грн., у господарстві, де рівень радіації не перевищував природних фонових величин – 261,75 грн. |
