Анотація до роботи:

Соболєва І.О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, Сімферополь, 2002.

Дисертацiйне дослiдження присвячене актуальнiй проблемi сучасної соціолінгвістики – опису основних закономірностей функціонування знижених мовних засобів у сучасному публіцистичному дискурсі, а також виявленню їх співвідношення з екстралінгвістичними і внутрішньомовними чинниками.

У роботі розглядається мовна і прагматична варіативність окремих просторічних і жаргонних одиниць у сучасному публічному спілкуванні, встановлюються межі семантичного поля знижених лексичних домінант, так званих ключових слів жаргонного походження.

1. На основі соціолінгвістичної інтерпретації і комунікативно-прагматичного аналізу теоретично обґрунтовано й реалізовано завдання виявлення загальних для сучасного публіцистичного дискурсу закономірностей функціонування знижених мовних засобів, визначено їхнє співвідношення з екстралінгвістичними факторами. Такий могутній вплив мовної периферії на сучасну мову оцінюється або як мовна революція, або як могутня динамізація всієї мовної системи з усіма руйнівними й одночасно оновлюючими цю систему наслідками.

Сучасний публіцистичний дискурс є динамічним об'єктом соціолінгвістичного дослідження. Розуміння сучасного публіцистичного дискурсу як складного, неоднозначного за своїми лінгвістичними і позалінгвістичними параметрами й різноманітного за жанрово-стилістичними проявами мовного стану дозволило вирішити такі завдання: установити типи ілокутивних цілей, пов'язаних із функціонуванням знижених мовних засобів у сучасному публіцистичному узусі; виявити комунікативні наміри адресанта при використанні просторічно-жаргонної лексики в сучасному публіцистичному дискурсі.

2. Наші спостереження показують, що “експансія” знижених (поза-літературних) мовних засобів призвела до цілого ряду конвергентних тенденцій, що виходять за рамки специфіки сучасного публіцистичного дискурсу і є прикметою розвитку цілого ряду мов. У результаті проведеного комунікативно-прагматичного аналізу знижених мовних засобів ми констатуємо, що характер і спрямованість включення просторічно-жаргонної лексики впливає на формування норми сучасної літературної мови, а також на рівень етнічної мовної культури в цілому.

Безумовним є і те, що результатом масового “вторгнення” позалітературних мовних засобів стало зниження мовної планки публіцистичного дискурсу, зменшення його пафосності і, навпаки, зростання експресивності, посилення “особистісного” початку.

Результатом активного включення знижених засобів до активного мовного вжитку став вихід в епіцентр сучасної мовної ситуації окремих жаргонних за походженням слів, що стали соціальними маркерами й мовними домінантами останніх десятиліть.

3. Окремі слова жаргонного походження, стаючи ключовими одиницями сучасного дискурсу, змінюють свій лінгво-прагматичний статус, суттєво поповнюючи перелік лексичних значень слова, коректуючи набір мовних властивостей, притаманних їм у загальмовній структурі. Описана мовна реальність ще раз підтверджує спостереження про те, що сучасна мовна естетика усе більше тяжіє до зниженої розмовності, експресивності, і аж ніяк не до рафінованої літературної норми. Усе більш очевидним, на наш погляд, стає той факт, що літературна мова, якою б великою не була її значимість у цивілізованому розвитку етносу, не може заповнити собою весь сучасний функціонально-мовний простір.

4. Аналіз сучасного публіцистичного дискурсу дозволяє зробити висновок про те, що в даній сфері вербального спілкування наприкінці XX і початку XXI сторіч відбувається безсумнівне зниження (усереднення, масовизація) мовного стандарту. Можна говорити про універсальність цієї тенденції, яка є закономірним наслідком комплексу об'єктивних причин: соціолінгвістичних, інформаційно-комунікативних і власне прагматичних.

Варто враховувати велику відкритість дискурсів ЗМІ стосовно просторічно-жаргонної стихії. Це сприяє більш інтенсивному проникненню в узус публічного спілкування знижених мовних засобів. Сказане має як позитивне, так і негативне значення. Так, з одного боку, це робить мову більш експресивною й емоційно насиченою, скорочує занадто велику дистанцію між розмовно-просторічним і літературним узусом, сприяє більш динамічному розвитку літературної норми, сти-мулюючи її варіативність, а також розвиток конкуренції мовних одиниць із різних підсистем національної мови. З іншого боку, стихійний приплив просторічно-жаргонних включень, насамперед вульгаризмів, арготизмів і ін., може мати руйнівні наслідки для загально-етнічної комунікації й призвести до порушення балансу в комунікації членів сучасного соціуму.

5. Таким чином, для збалансованого розвитку культури сучасного публіцистичного дискурсу є необхідним підключення відповідних важелів, які дозволяють урівноважити, згладити можливі негативні наслідки експансії знижених мовних засобів. Мова йде про розробку єдиної стратегії й тактики в галузі мовної політики, що передбачає, зокрема, підвищення культури літературного слова, а також загальної мовної компетенції осіб, вербально активних у сфері публічної комунікації.

6. Значна кількість спостережень про функціонування різних периферійних підсистем у сучасній мовній ситуації диктує необхідність вивчення місця й ролі соціолектів у системі соціальних різновидів національної мови, специфіки походження й розвитку особливостей функціонування соціолектів у суспільстві.

7. Як показує проведене дослідження, для вирішення комплексу актуальних соціолінгвістичних проблем необхідно розглядати мовні факти в контексті сучасної етнічної мови в цілому, уникаючи упередженості в оцінці значимості тих чи інших форм його функціонування. Важливу роль відіграє застосування інтердисциплінарного підходу, який поєднує в собі досягнення лінгвістики, соціології, прагматики, когнітології, філософії.

Публікації автора:

Соболева И.А. Взаимоотношения литературного языка и просторечия в контексте социолингвистических проблем // Русская филология. Украинский вестник. – 1996. – №3-4. – С. 13-15.

Соболева И.А. Социолингвистика в контексте проблем современной языковой ситуации // Вестник Луганского государственного педагогического института имени Т.Г. Шевченко. – 1997. – №2. – С. 61-67.

Соболева И.А. Просторечия в современном публицистическом тексте // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. – 1998. – №8. – С. 80-85.

Синельникова Л.Н., Соболева И.А., Бородачев В.П. Язык газеты как часть языка города // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. – 1998. – №9. – С. 165-174.

Соболева И.А. Языковая открытость современного риторического текста // Русская филология. Украинский вестник. – 1999. – №3-4. – С. 8-10.

Соболева И.А. Сниженные единицы языка в местной газетной публицистике // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. – 1999. – №2. – С. 125-127.

Соболева И.А. Слова жаргонного происхождения в современном публицистическом тексте (когнитивно-языковой подход) // Русская филология. Украинский вестник. – 1999. – №1-2. – С. 40-42.

Соболева И.А. Жаргонные способы наименования денежных единиц в современном публицистическом дискурсе // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. – 2000. – №10. – С. 154-157.

Соболева И.А. Сниженная лексика в средствах массовой информации // Современная языковая ситуация и совершенствование подготовки учителей-словесников: Материалы Всероссийской научно-методической конференции. – Воронеж, 1996. – С. 28-30.

Соболева И.А. Когнитивно-языковая характеристика лексемы “крыша” в современном газетном дискурсе // Язык и национальное сознание: Материалы международной научной конференции. – Воронеж, 1999. – С. 28-31.

Соболева И.А. Когнитивно-языковая характеристика лексемы “крутой” в современном газетном дискурсе // Язык и социум: Материалы III международной научной конференции. – Минск, 2000. – С. 160-163.

Соболева И.А. О социолингвистической ситуации в городе Луганске (по результатам анкетного опроса) // Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе: Материалы международного семинара. – Луганск-Женева, 2000. – С. 283-289.

Соболева И.А. Проблема соотнесенности и функционирования современных социолектов (социальный, когнитивный и внутрилингвистический аспекты) // Диалог культур в аспекте проблем обучения в высшей школе: Материалы конференции. – Луганск, 2001. – С. 61-66.

Соболева И.А. Стилистический анализ текста // Русский язык. Лингвистический разбор в пояснениях и образцах. – Луганск, 2000. – С. 56-59.