1. На основі соціолінгвістичної інтерпретації і комунікативно-прагматичного аналізу теоретично обґрунтовано й реалізовано завдання виявлення загальних для сучасного публіцистичного дискурсу закономірностей функціонування знижених мовних засобів, визначено їхнє співвідношення з екстралінгвістичними факторами. Такий могутній вплив мовної периферії на сучасну мову оцінюється або як мовна революція, або як могутня динамізація всієї мовної системи з усіма руйнівними й одночасно оновлюючими цю систему наслідками. Сучасний публіцистичний дискурс є динамічним об'єктом соціолінгвістичного дослідження. Розуміння сучасного публіцистичного дискурсу як складного, неоднозначного за своїми лінгвістичними і позалінгвістичними параметрами й різноманітного за жанрово-стилістичними проявами мовного стану дозволило вирішити такі завдання: установити типи ілокутивних цілей, пов'язаних із функціонуванням знижених мовних засобів у сучасному публіцистичному узусі; виявити комунікативні наміри адресанта при використанні просторічно-жаргонної лексики в сучасному публіцистичному дискурсі. 2. Наші спостереження показують, що “експансія” знижених (поза-літературних) мовних засобів призвела до цілого ряду конвергентних тенденцій, що виходять за рамки специфіки сучасного публіцистичного дискурсу і є прикметою розвитку цілого ряду мов. У результаті проведеного комунікативно-прагматичного аналізу знижених мовних засобів ми констатуємо, що характер і спрямованість включення просторічно-жаргонної лексики впливає на формування норми сучасної літературної мови, а також на рівень етнічної мовної культури в цілому. Безумовним є і те, що результатом масового “вторгнення” позалітературних мовних засобів стало зниження мовної планки публіцистичного дискурсу, зменшення його пафосності і, навпаки, зростання експресивності, посилення “особистісного” початку. Результатом активного включення знижених засобів до активного мовного вжитку став вихід в епіцентр сучасної мовної ситуації окремих жаргонних за походженням слів, що стали соціальними маркерами й мовними домінантами останніх десятиліть. 3. Окремі слова жаргонного походження, стаючи ключовими одиницями сучасного дискурсу, змінюють свій лінгво-прагматичний статус, суттєво поповнюючи перелік лексичних значень слова, коректуючи набір мовних властивостей, притаманних їм у загальмовній структурі. Описана мовна реальність ще раз підтверджує спостереження про те, що сучасна мовна естетика усе більше тяжіє до зниженої розмовності, експресивності, і аж ніяк не до рафінованої літературної норми. Усе більш очевидним, на наш погляд, стає той факт, що літературна мова, якою б великою не була її значимість у цивілізованому розвитку етносу, не може заповнити собою весь сучасний функціонально-мовний простір. 4. Аналіз сучасного публіцистичного дискурсу дозволяє зробити висновок про те, що в даній сфері вербального спілкування наприкінці XX і початку XXI сторіч відбувається безсумнівне зниження (усереднення, масовизація) мовного стандарту. Можна говорити про універсальність цієї тенденції, яка є закономірним наслідком комплексу об'єктивних причин: соціолінгвістичних, інформаційно-комунікативних і власне прагматичних. Варто враховувати велику відкритість дискурсів ЗМІ стосовно просторічно-жаргонної стихії. Це сприяє більш інтенсивному проникненню в узус публічного спілкування знижених мовних засобів. Сказане має як позитивне, так і негативне значення. Так, з одного боку, це робить мову більш експресивною й емоційно насиченою, скорочує занадто велику дистанцію між розмовно-просторічним і літературним узусом, сприяє більш динамічному розвитку літературної норми, сти-мулюючи її варіативність, а також розвиток конкуренції мовних одиниць із різних підсистем національної мови. З іншого боку, стихійний приплив просторічно-жаргонних включень, насамперед вульгаризмів, арготизмів і ін., може мати руйнівні наслідки для загально-етнічної комунікації й призвести до порушення балансу в комунікації членів сучасного соціуму. 5. Таким чином, для збалансованого розвитку культури сучасного публіцистичного дискурсу є необхідним підключення відповідних важелів, які дозволяють урівноважити, згладити можливі негативні наслідки експансії знижених мовних засобів. Мова йде про розробку єдиної стратегії й тактики в галузі мовної політики, що передбачає, зокрема, підвищення культури літературного слова, а також загальної мовної компетенції осіб, вербально активних у сфері публічної комунікації. 6. Значна кількість спостережень про функціонування різних периферійних підсистем у сучасній мовній ситуації диктує необхідність вивчення місця й ролі соціолектів у системі соціальних різновидів національної мови, специфіки походження й розвитку особливостей функціонування соціолектів у суспільстві. 7. Як показує проведене дослідження, для вирішення комплексу актуальних соціолінгвістичних проблем необхідно розглядати мовні факти в контексті сучасної етнічної мови в цілому, уникаючи упередженості в оцінці значимості тих чи інших форм його функціонування. Важливу роль відіграє застосування інтердисциплінарного підходу, який поєднує в собі досягнення лінгвістики, соціології, прагматики, когнітології, філософії. |