Невиношування вагітності до теперішнього часу залишається однією з провідних медико-біологічних та соціальних проблем. Лишається до кінця не з’ясованою проблема етіопатогенезу даного захворювання та можливі шляхи ефективної корекції дисфункціонального стану систем забезпечення фізіологічного перебігу вагітності. Спираючись на це, у роботі проведена комплексна оцінка клініко-імунологічного, ендокринного статусів, активності перебігу ПОЛ у жінок із розвитком ЗПВ та виявлені їх особливості. 1. Зміни в різних ланках імунітету (КЛІ, ГЛІ, МФС) патогенетично значимі в розвитку загрози викидня та є взаємозумовленими. В КЛІ найбільш маніфестним було збільшення абсолютного та відносного вмісту NК (СД16) клітин, збільшення ІРІ, у ГЛІ – суттєве підвищення концентрації ЛцтА и ГГ, а також ЦІКів; у МФС – зниження фагоцитарного числа та АПФАН. 2. За допомогою методу розподілу показників стану ІС та ступеня їх відхилення від контролю (ФПВ) встановлено факт, який свідчить про те, що у жінок з явними ознаками ЗПВ численні параметри ІСт відрізняються як у більший, так і в менший бік. Тобто при даній патології просліджуються ознаки розвитку дисфункціонального стану ІС з одночасною гіпо- та гіперактивацією її субстратів. 3. В умовах розвитку ЗПВ суттєво змінюється баланс продукції стероїдних гормонів (прогестерону, естрадіолу), а також порушується синтез ТБГ, як одного з провідних трофобластичних індукторів Т-супресорної ланки імунітету. 4. Завдяки біологічної активності та характеру впливу на ІКК, системна ензимотерапія є ефективним засобом у комплексному лікуванні загрози переривання вагітності. 5. За станом ІСт вагітних із ЗПВ визначені конкретні критерії оцінки переважного лікування патології одним із обраних методів: ТМТ, СЕТ або СЕТ+ТМТ. Так, у КЛІ після ТМТ з 7 показників, які достовірно відрізнялись від контролю 2 (28,5%), досягали рівня ФПВ; у ГЛІ – 33,3%; у МФС – 50%. Для СЕТ ці дані в КЛІ – 33,3%, у ГЛІ – 83,3%, у МФС – 50%. Для СЕТ+ТМТ: у КЛІ – 100%; у ГЛІ – 83,3%; МФС – 100%. 6. Максимально ефективною по сумарному коригуючому ефекту гормонпродуктуючої активності ендокринної сфери обстежених жінок була терапія у вигляді СЕТ+ТМТ. 7. Стан ЗПВ характеризується інтенсифікацією процесів ПОЛ у порівнянні з ФПВ. Найбільш сприятливий коригуючий ефект у відношенні нормалізації цього процесу, який оцінюється за ступенем зниження вмісту ДК та МДА, справляє СЕТ+ТМТ. |