Анотація до роботи:

Гиря О.М. Значення нейросонографічного та імунологічного досліджень в диференційній діагностиці вродженоі та набутоі цитомегаліі у дітей першого року життя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандитдата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - інститут педітріі, акушерства та гінекологіі АМН Украіни, Киів, 2002.

У роботі шляхом застосування комплексу клінічних, лабораторних, нейросонографічних, рентгенологічних, імунологічних методів визначені особливості вродженоі та набутоі цитомегаліі (ЦМ) у новонароджених та дітей першого року життя з клінічними проявами перинатальних ушкоджень головного мозку, що дозволило створити надійні диференційно-діагностичні таблиці.

Визначено клінічні симптоми, найбільш поширені серед дітей з антенатальним походженням ЦМ: асфіксія при народженні, синдром затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), тромбоцитопенія, прояви гепатиту, аномаліі розвитку. Встановлено нейросонографічні прояви ВЦМ у новонароджених: ознаки набряку мозку, гідроцефальний синдром, кісти в судинних сплетіннях, крововиливи. Нормальна картина нейросонограми була встановлена лише у 2,4% дітей з ВЦМ, проти 14,3% у хворих з набутою ЦМ. У дітей першого року життя з антенатальною ЦМ відповідність нейросонографічноі картини віковій нормі мала місце лише у 2 із 36 хворих, а кількість хворих з гідроцефальним синдромом зросла майже до 42%. Ознаки набряку головного мозку були більш притаманні дітям перших місяців життя, а прояви гідроцефаліі - більш старшим.

У новонароджених з вродженою та набутою ЦМ спостерігалася складна форма набутого імунодефіциту, більш вираженого при антенатальному походженні хвороби. У грудному віці ЦМ антенатального походження характеризувалася значним зниженням в крові Т-лімфоцитів (СD3+), щодо відносноі кількості цих клітин, зниженням вмісту Т-хелперів-Т-індукторів-(СD4+). При цьому спостерігалося статистично достовірне підвищення рівня цитотоксичних клітин (СD8+). Антенатальна ЦМ протікала на фоні підвищеноі кількості натуральних кілерів (СD16+). Загальна імуноглобулінутворююча активність у цих дітей складала приблизно 70% в порівнянні з хворими другоі групи та контрольними показниками. Встановлено недостатні підвищення гормональноі активності тимусу у разі наявності інфекційного антенатального ураження.

Розроблено клінічні, лабораторні та нейросонографічні критеріі ВЦМ, які зведено у диференційно-діагностичні таблиці.

У дисертаціі розроблено новий підхід до диференційноі діагностики антенатальноі та набутоі цитомегаліі у дітей першого року життя з клінічними проявами ураження центральноі нервовоі системи.

1. Серед дітей групи ризику, обстежених в ранньому неонатальному періоді, загальна TORCH - інфікованість становить 53,7±3%, серед обстежених в подальшому від народження періоді - 81,7±5%, а в грудному віці 88,4±,4%. Встановлене зростання інфекційноі захворюваності в більшості пов’язане з післянатальним інфікуванням вірусами простого герпесу та краснухи.

2. Питома вага інфікованих цитомегаловірусом серед дітей групи ризику по внутрішньоутробним інфекціям в ранньому неонатальному періоді складаі 18,1±3%, в неонатальному - 21,2±3%. Встановлена чітка тенденція до зростання частоти виявлення цитомегаліі в подальшому від народження періоді - в грудному віці - 53,6±5%.

3. Нейросонографічними дослідженнями встановлено, що при антенатальній цитомегаліі визначаіться комплекс симптомів, характерних для в’ялоперебігаючого енцефаліту, який без призначення етіотропного лікування прогресуі впродовж першого року життя. Післянатальне інфікування дитини не викликаі суттівих патологічних змін головного мозку.

4. Цитомегаловірусна інфекція антенатального походження сприяі формуванню у дитини прогресуючоі продовж першого року життя імунноі недостатності, в той час, як при набутій цитомегаліі вона носить тимчасовий характер і риси затримки становлення імунітету.

5. Встановлено, що ЦМ антенатального походження сприяі пригніченню ендокрінноі функціі загрудинноі залози, що підтверджуіться зниженням синтезу a-1-тимозіну у недоношених новонароджених і недостатнім підвищенням вмісту цього гормону у доношених новонароджених.

6. Грунтуючись на даних клінічного, лабораторних та інструментальних методів дослідження, які зведено в диференційно-діагностичні таблиці, можна з високою достовірністю проводити диференційний діагноз цитомегаліі антенатального походження і набутого захворювання в разі його розвитку у хворого з перинатальним ушкодженням ЦНС.

ПРАКТИЧНі РЕКОМЕНДАЦіі

1. Показанням для проведення серологічного обстеження по встановленню можливості у дитини першого року життя інфекціі групи TORCH і наявність трьох чи більше критеріів внутрішньоутробних інфекцій, або відсутність клінічного ефекту при проведенні патогенетичноі терапіі патологіі центральноі нервовоі системи перинатального походження.

Діагностичні критеріі інфекцій групи TORCH:

I. Анамнестичні: несприятливий акушерський анамнез: викидні, наявність вроджених вад розвитку у попередніх дітей, мертвонародженність; фетоплацентарна недостатність.

II. Клінічні: патологія ЦНС: синдром пригнічення, синдром підвищеноі нервово-рефлекторноі збудливості, вроджена гідроцефалія, затримка психомоторного розвитку (у дітей раннього віку); синдром затримки внутрішньоутробного розвитку; внутрішньоутробна гіпотрофія; геморагічний синдром; гепатоліінальний синдром; вади розвитку (включно малі).

III. Лабораторні та інструментальні дані: стійка гіпербілірубінемія; підвищення рівня трансаміназ (АлАТ); рецидивуюча тромбоцитопенія; анемія, яка набуваі прогресуючий характер на тлі захворювання; тимомегалія; ознаки гідроцефаліі на нейросонограмі.

2. Серед серопозитивних по цитомегаловірусній інфекціі дітей з клінічними проявами враження центральноі нервовоі системи необхідно виділяти інфікованих анте- та післянатально, використовуючи розроблену диференційно-діагностичну таблицю (таблиця 3).

3. При встановлені антенатального походження інфекціі вважати патологію центральноі нервовоі системи у новонароджених та дітей першого року життя проявом цитомегаловірусного енцефаліту і показанням для призначення етіотропного лікування.

4. Діти з антенатальним походженням цитомегаловірусноі інфекціі підлягають динамічному серологічному, біохімічному та нейросонографічному спостереженню, що дозволить об’іктивно оцінювати ефективність призначеного лікування. Найбільш об’іктивні дані про процес реабілітаціі даі динамічне нейросонографічне обстеження.

Таблиця 3- Диференційно-діагностична таблиця для

встановлення вродженоі та набутоі

цитомегаліі у новонароджених та дітей

першого року життя

СПИСОК ОПУБЛіКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦіі

1. Взаімозв’язок тимомегаліі і внутрішньоутробних інфекцій /Каменщик А.В., Ткаченко Ю.П., Гиря О.М. та ін. //Одеський медичний журнал.- 1998.- №4. - С.47-49. (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

2. Критерии оценки эффективности лечения внутриутробной цитомегалии /Ткаченко Ю.П., Гиря Е.М., Пашкова Е.Е. и др. //Украінський медичний альманах. - 1999.- №1.- С. 116-118 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі).

3. Состояние эндокринной функции вилочковой железы у новорождённых с задержкой внутриутробного развития /Ткаченко Ю.П., Леженко Г.А., Резниченко Ю.Г., Гиря Е.М. и др. //імунологія та алергологія.- 1999.- №3. - С.79 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

4. Особливості діагностики та лікування природженого токсоплазмозу і цитомегаліі / Ткаченко Ю.П., Каменщик А.В., Гиря О.М. та ін. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С.61 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

5. Критерии излечимости внутриутробных инфекций на примере врождённых токсоплазмоза и цитомегалии /Ткаченко Ю.П., Каменщик А.В., Гиря Е.М., Пашкова Е.Е. //Врачебная практика.-1999.-№5.-С.16-19 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі).

6. Подходы к этиотропной терапии врождённой цитомегаловирусной инфекции /Ткаченко Ю.П., Гиря Е.М., Григорьева Н.П., Миренкова Н.А. //імунологія та алергологія. - 2001.- №4.- С.53-54 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі).

7. Ткаченко Ю.П., Гиря О.М. Особливості імунітету у дітей першого року життя з цитомегаловірусною інфекціію //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001.- №5. - С.16 - 21 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі).

8. К вопросу об этиологии и клинических особенностях гепатитов у детей первого года жизни /Ткаченко Ю.П., Каменщик А.В., Леженко Г.А., Гиря Е.М. и др. //Збірник наукових праць співробітникив КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Киів, 2000.- вип. 9, книга 4. - С.183-186 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

9. Особенности иммунного статуса новорождённых с задержкой внутриутробного развития, обусловленного внутриутробными инфекциями группы TORCH /Ткаченко Ю.П., Гиря Е.М., Леженко Г.А. и др. //Збірник наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекологіі, клінічноі імунологіі та медичноі генетики. - Киів - Луганськ, 2001. - вип.5. - С.235-240 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

10. Гиря Е.М. Роль внутриутробных инфекций в возникновении тимомегалии у новорождённых //Сборник научных трудов кафедры детских болезней №2 ЗГМУ “ Тимомегалия (этиология, патогенез, диагностика, клинические проявления, влияние на течение болезней, лечение). - Запорожье. - 1996.- С.71-72 (самостійна робота).

11. Гиря Е.М. О частоте вирусной этиологии внутриутробной инфекции у новорождённых //Сборник статей Днепропетровской государственной медицинской академии “ Актуальные вопросы медицины и биологии”. - Днепропетровск.- 1996.- выпуск 7.- часть II.- С.35 (самостійна робота).

12. Гиря Е.М. Особенности нейросонографической картины при врождённой цитомегалии //Сборник статей Днепропетровской Государственной Медицинской Академии, кафедры кожных и венерических болезней “ Актуальные вопросы медицины и биологии”.-Днепропетровск.-1997.-выпуск 9.- С.102 (самостійна робота).