Компанець Едуард Вікторович. Зміни рибницько-біологічних показників при аеромонозі та весняній віремії коропів : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.03 / УААН; Інститут рибного господарства. — К., 2004. — 165арк. — Бібліогр.: арк. 141-164.
Анотація до роботи:
Компанець Е.В. Зміни рибницько-біологічних показників при аеромонозі та весняній віремії коропів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 – рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2004.
Робота присвячена вивченню рибницько-біологічних, фізіологічних і імунологічних показників при аеромонозі і весняній віремії коропа з метою вивчення цих захворювань, а також можливості застосування різних способів вакцинації для профілактики аеромонозу в рибницьких господарствах. Встановлено, що вакцинація коропів в черевну порожнину ефективніше захищає їх від аеромонозу, ніж вакцинація гіперосмотичним методом. Показано, що найбільш стійкими до аеромонозу і весняної віремії виявилися лускаті українські коропи, ніж малолускаті. На підставі результатів досліджень проаналізовано стан імунної системи при гострому і нетиповому перебігу аеромонозу і весняній віремії коропів. Доведено, що аеромоноз і весняна віремія коропа надають негативного впливу на всі ланки фізіологічних і імунологічних процесів в організмі риб. Виробництву надані пропозиції для профілактичної вакцинації проти аеромонозу і практичного застосування методів фізіологічного і імунологічного контролю риб в господарствах.
1. При гострому і нетиповому перебігу аеромонозу та весняній віремії коропа знижуються маса, темп росту і коефіцієнт вгодованості за Фультоном у порівнянні з клінічно здоровими рибами. У риб після гострого перебігу аеромонозу на 46,1% знижується приріст і на 46,3% - рибопродуктивність. Після вакцинації у коропів не реєстрували зниження темпів росту і рибопродуктивності. Найменш стійкими до зараження виявлялись коропи з найменшим коефіцієнтом вгодованості.
2. При нетиповому перебігу аеромонозу і весняної віремії коропа у риб відбувалось зменшення приросту (на 42,8-78,3%), виживаності (на 38-43%), рибопродуктивності (на 63,2-86,9%) і поступове зниження рівня фізіологічних і імунологічних показників.
3. Основними критеріями стійкості коропів до інфекцій є стабільність кількості Т- і В-лімфоцитів на рівні 2,61-4,93 тис.кл./мм3 і 1,55-2,84 тис.кл./мм3, а також наявність достатнього рівня гуморального захисту (БАСК) (65% і вище).
4. Неінбредні лускаті українські коропи нивківського внутрішньопородного типу мають більш високу імунологічну реактивність за показниками БАСК - 53,9%, ніж неінбредні і інбредні українські рамчасті коропи антонінсько-зозуленецького внутрішньопородного типу: БАСК -35,9-45,6%, а також більшу на 6,3-20% стійкість у відповідь на зараження аеромонадою і рабдовірусом коропа.
5. Відсотковий вміст Т- і В-лімфоцитів у периферійній крові клінічно здорових риб є величиною досить постійною і складає для Т-клітин 23,3-26,3%, для В-клітин - 14,3-16,8%. Кількісні показники залежать від температури води. При температурі води 12-16С ці значення складали 2,61 і 1,55 тис.кл./мм3, при 20 - 26С вони були вищі - 4,93 і 2,84 тис.кл./мм3.
6. У хворих на гострий перебіг аеромонозу коропів відзначено суттєве зниження чисельності Т- і В-лімфоцитів (у 7,2-9,3 разів), кількості еритроцитів і лімфоцитів (у 1,7 і 5,0 разів).
7. У коропів при гострому і нетиповому перебігу аеромонозу головну роль у захисті організму відіграє Т-клітинний механізм імунітету. При весняній віремії коропів визначено збільшення активності Т- , і особливо, В-лімфоцитів.
8. При різних способах вакцинації відбувається стимуляція різних груп лімфоцитів. Вакцинація коропів в черевну порожнину приводить до підвищення БАСК і титрів антитіл до бактерій та істотно не змінює кількісних характеристик Т- і В- лімфоцитів у периферійній крові. Вакцинація риб гіперосмотичним методом підвищує БАСК, чисельність Т- і В-лімфоцитів та відсоток В-лімфоцитів, але при цьому істотно не змінює титр антитіл до бактерій.
9. Стійкішими на 45% до зараження бактеріями виявились риби, вакциновані в черевну порожнину. Вакцинація гіперосмотичним методом підвищувала захист на 20%.
10. БАСК у риб в різних рибницьких господарствах залежить від вегетаційного сезону. Зниження цього показника до 21,3% спостерігали при зменшенні вмісту розчиненого у воді кисню і до 5,9-26,7% при інфекційних хворобах (аеромоноз, весняна віремія коропа і запалення плавального міхура).
11. Вакцинація коропів методом введення в черевну порожнину і гіперосмотичним методом дозволяє зменшити економічні збитки від аеромонозу відповідно на 45% і 20%.
Публікації автора:
1. Компанец Э.В., Алексеенко В.Р. Иммунологические аспекты устойчивости карпов к аэромонозу после вакцинации методом иммерсии // Теор. и практ. аспекты ихтиопатологии. – Ривнэ: Ин-т эпизоотологии УААН. – 2003. – С.248-255 - (участь в проведенні вакцинації, постановка імунологічних реакцій, статистична обробка, участь в написанні статті).
2. Компанець Е.В. Вплив бактерії Aeromonas hydrophila на імунологічні і гематологічні показники периферійної крові імунізованих коропів // Наукові праці Полтавської держ. аграрної академії. – Том 2 (21). – Полтава, 2002. – С. 174-176.
3. Компанець Е.В., Наконечна М.Г. Імунологічні і гематологічні показники у коропів при гострому перебігу захворювання, спричиненого Aeromonas hydrophila // Наук. вісник Нац. аграр. ун-та.- К: НАУ, 1998.- Вип.6. – С. 106-110 - (збір і аналіз матеріалу, постановка імунологічних реакцій, статистична обробка, участь в написанні статті).
4. Компанец Э.В., Исаева Н.М., Балахнин И.А. Бактерии рода Aeromonas и их роль в аквакультуре // Микробиол. журнал.- К.: 1992.- Т. 54.- Вып. 4.- С. 89-99 - (участь в зборі матеріалу, участь в написанні статті).
5. Компанець Е.В. Мікрометод визначення БАСК та його використання в імунологічних дослідах // Рибне господарство. - К.: Урожай.- 1991.- Вип. 45.- С. 53-56.
6. Компанец Э.В., Темниханов Ю.Д., Просяная В.В. Иммунологические показатели у карпа при экспериментальном вирусном и бактериальном заражении // Рыбное хозяйство.- К.:Урожай.- 1990.- Вып. 44.- С. 61-64 – (участь в зборі і аналізі матеріалу, постановка імунологічних реакцій, статистична обробка, участь в написанні статті).
7. Томиленко В.Г., Просяная В.В., Темниханов Ю.Д., Мазяр М.И., Компанец Э.В., Литвиненко В.В. Рыбохозяйственная и иммунологическая характеристика карпа украинской породы в условиях непланируемого инбридинга// Рыбное хозяйство.- К.:Урожай.- 1990.- Вып. 44.- С. 61-64 - (участь в проведенні досліджень, визначення БАСК, участь в написанні статті).
8. Балахнин И.А., Томиленко В.Г., Темниханов Ю.Д., Козиненко И.И., Литвиненко В.В., Мазяр М.И., Компанец Э.В. Иммунологическая и рыбоводно-биологическая характеристика украинских пород карпа Cyprіnus carpіo L. // Вопросы ихтиологии. - Л., 1989.- Т. 29.- Вып. 4.- С. 650-655 – (участь в проведенні досліджень, визначення БАСК, участь в написанні статті).
9. Просяная В.В., Компанец Э.В. Использование бактерицидной активности сыворотки крови как одного из тестов оценки общей реактивности организма карпа // Рыбное хозяйство. - К.: Урожай.- 1989.- Вып. 43.- С. 52-54 – (визначення БАСК, участь в написанні статті).
10. Компанец Э.В. О влиянии различных способов иммунизации на некоторые иммунологические показатели периферической крови карпов // 4 Всес. совещ. по рыбохоз. использ. теплых вод. Тез.докл.- М.: ВНИЭРХ.- 1990.- С7 162-164.
11. Balakhnіn І.A., Temnіkhanov Y.D., Kosіnenko І.І., Kompanets E.V., Lіtvіnenko V.V. Іmmunologіcal evolution of carps (Cyprіnus carpіo L.) after spontaneous viral іnfectіons // 4 EAFP Іnternatіonal conference "Diseases of fish and shellfish". Santiago de Compostella.- Spain.- 1989.-P. 92.
