848. Шпехт Тетяна Вікторівна. Зміни нейрогуморального і мікроциркуляторного гомеостазу у дітей з пієлонефритом та обгрунтування системної ензимотерапії в їх комплексному лікуванні: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Шпехт Т.В.“Зміни нейрогуморального і мікроциркуляторного гомеостазу у дітей з пієлонефритом та обґрунтування застосування системної ензимотерапії в їх комплексному лікуванні”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – Педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена проблемі удосконалення методів діагностики пієлонефриту (ПН) у дітей молодшого віку,на підставі визначення факторів ризику розвитку захворювання, змін функціонального стану нейрогуморальної системи, мікроциркуляторного гемостазу і гемореології та підвищенню ефективності лікування шляхом застосування засобів системної ензимотерапії (СЕТ). Визначено, що у дітей з гострим ПН має місце вегетативна дисфункція з підвищенням тонусу симпатичної ланки ВНС та рівня екскреції катехоламінів; при хронічному ПН превалює ваготонія з порівняно меншими рівнями екскреції гормонів. Встановлено особливості змін церебральної гемодинаміки та периферичної мікроциркуляції, тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, які залежать від перебігу ПН. Патогенетично обґрунтовано доцільність включення СЕТ у комплексне лікування дітей з ПН.
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення питання про роль порушень нейрогуморальної регуляції та гемостазу у механізмах розвитку і хронізації ПН у дітей; удосконалення методів діагностики та обґрунтування системи лікувально-профілактичних заходів.
Основними пренатальними та спадковими факторами ризику розвитку ПН, які мають значення для формування МСР у дітей, являються: гестози ранніх термінів вагітності у матерів, урогенітальні інфекції, ГРВІ, вплив негативних професійних факторів у ранні терміни вагітності; нефроурологічна патологія у матері, батька та інших членів родини.
Вегетативна дисфункція у дітей з гострим ПН характеризується перевагою симпатичного вихідного тонусу та гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю з підвищенням рівня екскреції норадреналіну (у 2,4 рази) і адреналіну (у 4 рази); у пацієнтів з хронічним процесом превалює ваготонічний вихідний вегетативний тонус і асимпатикотонічна вегетативна реактивність з порівняно меншим, ніж при гострому процесі, збільшенням екскреції норадреналіну (у 1,5 разів) і адреналіну (у 2,1 рази).
У хворих на ПН спостерігаються порушення церебральної гемодинаміки: при гострому перебігу підвищується тонус артеріальних судин зі збільшенням, або зниженням мозкового кровоплину (гіпертонічний тип РЕГ); для хронічного характерна гіпотонія судин, переважно дрібного калібру, з підвищенням церебрального кровотоку (гіпотонічний тип РЕГ).
При ПН мають місце характерні ознаки судинних порушень у МЦР, ступінь яких залежить від характеру захворювання та наявності анатомо-функціональних порушень в сечовій системі і розподіляються слідуючим чином:первинний гострий ПН < вторинний гострий ПН < первинний хронічний ПН < вторинний хронічний ПН.
ПН у дітей супроводжується порушеннями в судинно-тромбоцитарній ланці гемостазу, а саме, – активацією проагрегаційних властивостей тромбоцитів та змінами коагуляційного гемостазу, які у більшості хворих мають ознаки ДВЗ-синдрому (коагулопатії споживання), зі зниженням вмісту фібриногену та АТ-ІІІ, подовженням протромбінового, тромбінового часу і часу фібринолізу.
У дітей з хронічним ПН виявлено інтенсифікацію процесів ПОЛ та пригнічення активності АОЗ, що підтверджується збільшенням вмісту ТБК-активних продуктів та дієнових кон’югатів, відсотку гемолізованих еритроцитів, зниженням активності СОД, каталазного індексу та вмісту церулоплазміну у крові.
Встановлення множинних достовірних кореляцій між показниками нейрогуморальної системи, гемореології, мікроциркуляції та прооксидантно-антиоксидантної системи доводить про тісний взаємозв’язок систем при ПН, характер яких визначає різницю в клінічному перебігу патології.
Патогенетично обґрунтовано включення вобензиму до комплексної терапії ПН у дітей, що позитивно відзначається на клінічному перебігу захворювання і сприяє більш швидкому досягненню ремісії та скороченню термінів перебування хворих в стаціонарі, на підставі суттєвого відновлення співвідношення між симпатичним і парасимпатичним відділами ВНС, зниження екскреції катехоламінів, помітної нормалізації термінального кровоплину та показників гемостазу, пригнічення процесів вільнорадикального окислення і активації антиоксидантної системи.
Публікації автора:
Оцінка стану мікроціиркуляції у дітей з гострим та хронічним пієлонефритом // Проблеми екології та медицини. – 2000. – №4. – С. 70–72.
Аспекти порушення вегетативного гомеостазу у дітей з нефрологічною та урологічною патологією //Актуальні проблеми нефрології: Збірник наукових праць (Вип. 7) / За ред. Никули Т.Д.– К.: Задруга, 2002. – С. 83–89 (співавт. Крючко Т.О.). Систематизація матеріалів та їх аналіз, підготовка до друку.
Клініко-патогенетичні аспекти лікування пієлонефриту у дітей // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – № 4. – С. 39–41. (співавт. Крючко Т.О.). Статистична обробка та трактовка отриманих результатів.
Особливості вегетативної регуляції у дітей з пієлонефритом // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, № 2. – С. 151–154. (співавт. Білявська А.М., Жук Л.А.). Збір матеріалів, написання статті.
Пат. 58269А. Україна. Спосіб лікування пієлонефриту у дітей /Т.О.Крючко (Україна).–1 с.; Надрук. 15.07.2003, Бюл. №7. Проведення патентного пошуку.
Вплив екзогенних факторів на частоту та поширеність пієлонефритів у дітей // Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Екологія і здоров’я дітей”.-Чернівці, 1999.-С.69-70 (співавт. Коздоба О.А.). Збір матеріалів, написання статті.
Екологічні аспекти розвитку мікробно-запальних захворювань нирок у дітей // Матер. Міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей”. – Полтава, 2000. – С. 115–116.
Вегетативний дисбаланс – як ознака хронізації пієлонефриту у дітей // Матер. наук.-практ. конф. “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів”. – Харків, 2000. – С. 106–107.
Стан мікроциркуляторного і коагуляційного гемостазу при пієлонефриті у дітей молодшого віку // Матер. Всеукраїнської науково-практичної конференції з неонатології “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. – Полтава, 2003. – С. 69–70.
Корекція змін прооксидантно-антиоксидантної системи у дітей з пієлонефритом // Тези 58 наук.-практич. конф. студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”.-Київ,2003.-С.112.
