Анотація до роботи:

Веприк Н.П. Зміни ландшафтів Північної Буковини у кінці ХVІІІ – на початку ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2002.

Зміни у ландшафтах Північної Буковини упродовж кінця ХVІІІ – початку ХХ століття представленні через вплив природокористування різних видів – сільськогосподарського (землеробства і тваринництва), лісогосподарського, водогосподарського та транспортного. В основу методики регіонального вивчення часових змін ландшафтів покладений комплексний підхід як головний її стрижень. Його суть полягає у виявленні змін ландшафтів на різні історичні зрізи та оцінюванні ступеню зміненості ландшафтів, що знаходились під впливом чинників природних і антропогенних (соціально-економічних і етнічних), за умов для природокористування різних видів. Зібрана і опрацьована мікротопонімія Північної Буковини. Розкриті нові можливості мікротопонімічного методу дослідження в історичному ландшафтознавстві. Визначені етапи антропогенних змін ландшафтів Північної Буковини. Через подібність розвитку приватної власності на землю у минулому (середина ХІХ – початок ХХ ст.) і тепер, виявлені негативні та позитивні моменти у природокористуванні того періоду, з’ясовано, як впливали тодішні відносини власності на антропогенізацію у ландшафтах. Вперше для досліджуваного періоду створена серія історико-ландшафтознавчих та історико-географічний картосхем. Визначено вагу природних та антропогенних чинників у змінах ландшафтів наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. У вигляді рекомендацій щодо раціоналізації сучасного природокористування викладені основні позитивні складові традиційного (адаптованого до ландшафтів) природокористування, що мало місце в минулому.

1. Для прикладного природничо-географічного вивчення природокористування різних видів і антропогенних змін ландшафтів, з виходом на сучасне використання отриманих результатів, потрібне ретроспективне, зокрема історико-ландшафтознавче дослідження. Опрацьовані на сьогодні теоретико-методологічні положення історико-ландшафтознавчих досліджень і наявні регіональні ландшафтознавчі знання дали підстави для порівняльного виконання завдань цієї дисертаційної роботи: порівняння в просторі - щодо рівнинних, передгірських, гірських ландшафтів Північної Буковини; порівняння у часі - щодо стану природокористування на кінець ХVIII, середину ХІХ і на початок ХХ століть.

2. Зміни ландшафтів регіону відбувались під впливом природних і антропогенних чинників. Проте істотніші зміни у ландшафтах регіону за досліджуваний період були зафіксовані через різні за інтенсивністю антропогенні чинники – соціально-економічні та етнічні. З цих двох чинників на зміни у ландшафтах істотніший вплив мали соціально-економічні чинники і найбільше на локальному рівні – у межах громад і в окремих господарствах. Зокрема, далися взнаки відносини власності: більшою антропогенізація ЛК була у дрібних землеволодіннях, меншою – у великих. Дослідження особливостей природокористування представників різних етносів Північної Буковини у ландшафтах, які для них були спільними протягом кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., дало можливість не тільки пізнати збіжні напрями і складові загальної антропогенізації природного довкілля, але і виявити в них етнічно зумовлені риси відмінності у розміщенні сільськогосподарських угідь і садиб, у їх площах, типах поселень тощо.

3. Основні наслідки антропогенної діяльності на території Північної Буковини виявили себе у змінах біотичних і водних компонентних складових ландшафтів. Значними вирубками лісів були створені умови для активізації дернового процесу ґрунтоутворення і формування в низькогірних і середньогірних ландшафтах на місці гірськолісових ґрунтів – дерново-буроземних під вторинною лучною рослинністю. Місце колишніх широколистянолісових, хвойно-широколистянолісових і хвойних лісів Буковинського Передкарпаття і Карпат зайняли сіножаті й пасовища; в середньогірних ландшафтах істотно зросли площі гірських пасовищ – полонин. Як наслідок, у передгір’ї і в горах змінилися межі ареалів типів ландшафтів. На водозборах і заплавах Північної Буковини змінилися умови формування поверхневого стоку, що спричинене зменшенням водності малих річок, їх обмілінням та відмиранням верхніх ланок. Історико-ландшафтознавче дослідження регіону з кінця XVIII – початку XX ст. засвідчило антропогенно зумовлену тенденцію до ксерофітизації рівнинних лісостепових ландшафтів унаслідок значної розораності перелогів (на цьому часовому рубежі відзначалося зростання розораності перелогів з 20-25% до 70-80%). Значні масштаби антропогенних змін ландшафтів Північної Буковини мали місце практично впродовж усього досліджуваного періоду, а найбільше – в періоди найінтенсивнішого поєднання розвитку природокористування різних видів.

4. У Північній Буковині та взагалі в регіонах, де спостерігався дефіцит земельних ресурсів у минулому і де він є тепер, важливо з’ясувати етнокультурні традиції у природокористуванні і через них – усі складові досвіду одноосібного господарювання: позитивного досвіду – для раціоналізації дрібновласницького природокористування, і негативного – для уникнення небажаних наслідків антропогенізації природи у майбутньому.

Публікації автора:

1. Агроландшафти і землеробство Північної Буковини у кінці ХVІІІ – на початку ХХ століття // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Вип. 138. – Сер. Географія. – С. 135-149.

2. Вплив природокористування на ландшафти поліетнічної Північної Буковини // Фізична географія та геоморфологія. – 2002. – Вип. 43. – С. 77-81.

3. Історико-ландшафтознавчий аналіз лісогосподарського природокористування (на прикладі Північної Буковини у кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.) // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2001. – Вип. 120. – Сер. Географія. – С. 156-171.

4. Мікротопоніми як джерело історико-ландшафтознавчих досліджень (на прикладі Північної Буковини) // Наукові записки Вінницького педагогічного університету. – 2001. – Вип. 2. – Сер. Географія. – С. 47-52.

5. Основні напрямки антропогенної трансформації аквальних комплексів Північної Буковини у кінці ХVІІІ – на початку ХХ століття // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. – 2001. – Вип. 2. – Сер. Географія. – С. 3-8.

6. Досвід природокористування в умовах реформування сільського господарства (на прикладі Північної Буковини) // Ландшафти і сучасність. – Київ – Вінниця: Гіпаніс, 2000. – С. 234-239.

7. Етнокультурні традиції природокористування в ландшафтах Північної Буковини // Людина в ландшафті ХХ ст... Гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. – К., 1998. – С. 144-147.

8. Особливості природокористування на території Північної Буковини в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. // Проблеми ландшафтного різноманіття України. – К., 2000. – С. 197-202.

9. Про прикладне і наукове значення досліджень традицій природокористування (на прикладі Північної Буковини) // Географічна наука та освіта в Україні. – К.: Фітоцентр, 2000. – С. 40.