Анотація до роботи:

Горшкова З.А. Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет. Харків, 2006.

Робота присвячена вивченню особливостей та запобіганню ускладнень перебігу пологів при дискоординації пологової діяльності, підвищенню ефективності лікування з розробкою комплексної терапії, яка спрямована на корекцію порушень скорочувальної діяльності матки, зниження перинатальної патології. Встановлено, що факторами ризику розвитку дискоординованої пологової діяльності є професійна шкідливість, висока частота рецидивуючої персистуючої інфекції сечового тракту та запальних захворювань внутрішніх геніталій. Суттєву роль у розвитку цієї патології відіграє дезинтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення, що обумовлюють розвиток фетоплацентарної недостатності та акушерські ускладнення, які потребують певного динамічного спостереження та комплексного лікування.

Запропоновано діагностичний алгоритм та ефективний комплексний підхід до лікування роділей з дискоординацією пологової діяльності, який сприяє не тільки нормалізації скорочувальної діяльності матки, але і зменшенню плацентарної недостатності, покращенню біофізичних параметрів внутрішньоутробного плода, і як наслідок зниженню показників оперативних втручань.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання – патогенетичне обґрунтування та розробка тактико-терапевтичного алгоритму, який істотно поліпшує перебіг пологів та стан плода при ДКПД.

1. Факторами ризику розвитку ДКПД можуть бути: професійна шкідливість та особливості способу життя; високий інфекційний індекс; наявність хронічної (чи рецидивуючої) запальної патології сечостатевої системи; дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта; дисбаланс гормонального статусу жіночої репродуктивної сфери; травматичний фактор, пов'язаний з перенесеними хірургічними втручаннями (включаючи акушерсько-гінекологічні, загальнохірургічні та урологічні операції); штучні аборти; ускладнений перебіг гестації (гестоз, анемія, переношування); патологічний прелімінарний період; медикаментозна родостимуляція.

2. Серед роділей з ДКПД має місце висока частота рецидивуючої персистуючої інфекції у сечовому тракті (уретрит, цистит, пієлонефрит – 30,0%) та хронічних запальних захворювань внутрішніх геніталій - 37,8%. У роділей з ДКПД, у яких були епізоди загострення урогенітальної інфекції в період даної гестації, в патологічному біотопі урогенітального тракту переважали полімікробні варіанти мікробіоценозу, провідним компонентом якого є умовно-патогенні бактерії та вірус герпесу.

3. В патогенезі ДКПД має місце порушення принципу «потрійного нисхідного градієнту» та реципрокного скорочення тіла з нижнім сегментом матки, котрий знаходиться у стані гіпертонусу. За даними гістерографії спостерігається висока інтенсивність скорочень матки (особливо нижнього сегменту), збільшення частоти (у 1,7рази) та тривалості скорочень нижнього сегмента матки (у 2,3 рази), а також результативної активності матки. Комплексна терапія спазмолітиком медиаторного типу та прямої міотропної дії сприяє нормалізації пологової діяльності.

4. У розвитку ДКПД суттєву роль відіграє дезінтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення - перезбудження та дисбаланс симпатико-адреналової та холінергічної нервової системи. Це обумовлює переважаючий вплив гормонів материнського походження, які викликають утеротонічну дію та на тлі дезінтеграції ендокринної кооперативної регуляції в організмі (диспропорція вмісту циклічних нуклеотидів, низькі концентрації прогестерону та естріолу), призводить до одночасного спастичного скорочення усіх різноманітно розташованих шарів м'язових пучків міометрію, гемоциркуляторного порушення за принципом «хибного кола».

5. Включення до складу комплексної терапії М-холіноблокатора периферичної та центральної дії «Спазмобрю» сприяє зниженню активності адренергічної системи, достовірному зниженню концентрації утеротонічних речовин, а також вторинного месенжера - цГМФ при достовірному підвищенні рівня цАМФ і антихолінестеразної активності.

6. При ДКПД розвивається невідповідність між потребами плода в кисні і можливістю його доставки. За даними допплерометрії спостерігається зниження опору судин головного мозку на тлі підвищеної резистентності в аорті та в ниркових артеріях. Середній показник ЦПК складає 0,95±0,25, що свідчить про зниження перфузії та гіпоксії плода, з цим пов'язані відповідні показники БПП, знижений рівень сатурації кисню у новонароджених.

7. В плацентах від пацієнток з ДКПД, на тлі посилених дистрофічних, склеротичних процесів виявляється острівковий лімфоїдного характеру децидуїт, продуктивний вілузіт, хоріоніт та васкуліт. У складі запальних інфільтратів визначаються зрілі Т- та В-лімфоцити (CD₃ та CD₂₂),у тому числі активовані (CD₃₈), значне доповнення нейтрофільних лейкоцитів (CD₁₈), плазматичних клітин — переважно з антигеном до Ig M та Ig G, рідше Ig A. Крім того, велика кількість CD₈ — супресорів, цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD₄ — хелперів-індукторів, які відповідають картині змішаної вірусно-бактеріальної інфекції. Комплексна спазмолітична терапія сприяє покращенню васкуляризації усіх відділів плаценти, що на тлі ендотелін-продукуючої активності ендотеліоцитів судинного русла призводить до покращення трофіки, зокрема ворсинчатого хоріону, а на рівні клітини – зниженню інтенсивності апаптоза синцитіотрофобласту.

8. Методика спазмолітичної терапії з використанням комбінації «Спазмобрю – 10,0 мг (половина болюсної дози) +Но-шпа – 40,0 мг» є патогенетично виправданим засобом корекції ДКРД на початкових етапах її розвитку. Вона дозволяє нормалізувати маткову активність, покращити гемодинаміку та стан плода, завершити пологи per vias naturalis у 88,5%, проти 79,4% і 70,0% при монотерапії препаратами «Спазмобрю» чи «Но-шпа»; зменшити потребу в токолізі ₂-адреноміметиками до 11,5% (проти 14,7% і 20,0% при монотерапії препаратами «Спазмобрю» і «Но-шпа»); знизити питому вагу травм м'яких родових шляхів, а також операції кесаревого розтину.

Публікації автора:

1. Горшкова З.А. Шляхи підвищення ефективності й безпеки фармакологічної корекції дискоординованої пологової діяльності // Вісник наукових досліджень. – 2005. – №2. – С. 159 – 162.

2. Паращук Ю.С., Сорокіна І.В., Горшкова З.А. Морфологічні особливості плаценти при дискоординації пологової діяльності, що розвилися на тлі артеріальної гіпертензії та результати лікування препаратом «Спазмобрю» // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2. –С.53 – 55. Автором визначена мета дослідження, проведено вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів при дискоординації пологової діяльності, встановлена частота ускладнень з боку плода та новонародженого.

3. Паращук Ю.С., Яковцова А.Ф.. Горшкова З.А. Стан фетоплацентарного комплексу у роділь при дискоординації пологової діяльності // Галицьк. лікарськ. вісник – 2003. – Т.10, - №2. – С.155 – 157. Автором вивчено характер ускладнень вагітності та пологів при дискоординації пологової діяльності, визначені біофізичні характеристики плода.

4. Паращук Ю.С., Горшкова З.А. Диагностика и лечение рожениц с дискоординацией родовой деятельности // Зб. наук. праць «Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології». – Харків, 2003. – С.181 – 186. Автором запропоновано діагностичний алгоритм ведення пологів, які ускладнювались розвитком дискоординації пологової діяльності.

5. Паращук Ю.С., Горшкова З.А. Дискоординация родовой деятельности: диагностика, новый подход к лечению // Зб. наук. праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Вип. 11. – Київ – Луганськ, 2004. – С.63 – 67. Автором проведено аналіз результатів дії різних методів лікування дискоординації пологової діяльності, вплив на стан плода та новонародженого.

6. Паращук Ю.С., Горшкова З.А. Диагностика и фармакологическая коррекция дискоординации родовой деятельности // Врач. практика. – 2003. – № 5. – С.61 – 64. Автором вивчені особливості скорочувальної діяльності матки, оптимізований алгоритм ведення пологів.

7.Паращук Ю.С., Горшкова З.А. Фармакологічна корекція дискоординації пологової діяльності // Врач. практика. – 2001. – № 5. – С. 8 –Автором вивчені фактори ризику розвитку дискоординації пологової діяльності, особливості перебігу вагітності та пологів.

8. Горшкова З.А. Изменения эндокринного статуса и биологически активных веществ при дискоординации родовой деятельности // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету “Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”. – Харків. 2005. – С.174 – 175.

9. Горшкова З.А. Изучение метаболической динамики при дискоординации родовой деятельности с учетом оценки эффективности применения препарата Спазмобрю // Матеріали ІІ конф. Харк. обл. клін. лікарні «Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих». – Харків, 2004. – С.29.

10. Паращук Ю.С., Горшкова З.А. Сравнительная характеристика терапии при дискоординации родовой деятельности // Матеріали наук.-практ. конф. «Ліки – людині: Сучасні аспекти фармакотерапії». – Харків, 2004. – С. 128 – 130. Автором вивчено переваги використання спазмолітичної комбінації у вагітних при дискоординації пологової діяльності, визначені біофізичні параметри внутрішньоутробного плода.