Анотація до роботи:

Заячникова Т.В. Зміна больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного стресу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню зміни больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного (ГК) стресу різной тривалості. Показано, що ГК стрес змінює поведінкові реакції у щурів як при дії больових стресів (у «формаліновому» і «оцтовому» тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах «гарячої пластинки» і електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію ГК на больову чутливість тварин незалежно від природи больового подразника. При цьому модифікуючий ефект ГК стресу на больову чутливість залежить від тривалості обмеження рухливості. При адаптації щурів до нетривалого ГК стресу (1-6-та доба) відзначалося зменшення тривалості больових реакцій на фоні збільшення больового порогу і рівня витривалості болю, тривалості рухової активності, відновлення кореляційних і кластерних взаємозв'язків між вивченими поведінковими проявами, синхронізація ритмічних процесів больової чутливості щурів у мікродіапазоні, що є оптимальним для розвитку адаптивної поведінки і свідчить про розвиток в організмі щурів перехресної або крос-адаптації. На фоні блокади опіоїдних рецепторів модулюючий вплив ГК стресу на рівень больової чутливості знизився, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікуючої дії ГК стресу на больову чутливість. При тривалій ГК (7-9-та доба) відзначалося збільшення тривалості больових реакцій, зменшення тривалості рухової активності, больового порогу і рівня витривалості болю, роз'єднування взаимозв'язків між больовими і небольовими поведінковими проявами, розвиток десинхронозу, що пов'язане з розвитком першої стадії стресу – реакції тривоги, при якій відбувається гіперактивація стрес-реалізуючих на фоні пригнічення активності стрес-лімітуючих систем організму.

1. Гіпокінетичний стрес змінює поведінкові реакції у щурів як при дії больових стресів (у «формаліновому» і «оцтовому» тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах «гарячої пластинки» і електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію гіпокінезії на больову чутливість тварин незалежно від природи болю (тонічний, вісцеральний, гострий).

2. Модифікуючий ефект гіпокінетичного стресу на больову чутливість у щурів в експериментальних больових тестах залежить від тривалості обмеження рухливості. При цьому зміна больовій чутливості (зменшення або збільшення) тварин при гіпокінетичному стресі може служити критерієм переходу еустресу в дистрес.

3. При адаптації щурів до нетривалого гіпокінетичного стресу (перша – шоста доба) виявляється підвищення резистентності до больових чинників, що виражається в зменшенні тривалості больових реакцій в середньому на 32,30 % (p < 0,01) і 40,23 % (p < 0,01) на фоні збільшення рухової активності в середньому на 324,44 % (p < 0,001) і 25,54 % (p < 0,01) у «формаліновому» та «оцтовому» тестах відповідно, больового порогу в середньому на 2,71 % (p < 0,01) і 86,47 % (p < 0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 3,59 % (p < 0,01) у тестах «гарячої пластинки» та електростимуляції.

4. Тривале обмеження рухливості (сьома – дев'ята доба) призводить до зменшення резистентності до больових чинників, що виявляється в збільшенні тривалості больових реакцій в середньому на 9,95 % (p > 0,05) і 37,45 % (p < 0,01) на фоні зменшення рухової активності в середньому в 2,96 рази (р<0,01) і в 2,75 рази (р<0,01) в «формаліновому» і «оцтовому» тестах відповідно, больового порогу в середньому на 3,50 % (р<0,05) і 55,56 % (p<0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 2,89 % (р<0,05) у тестах «гарячої пластинки» та електростимуляції.

5. Дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що в механізмах модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на рівень больової чутливості в ранні терміни обмеження рухливості (перша – шоста доба) велике значення має відновлення взаємозв'язків між больовими і небольовими поведінковими проявами, а в пізніші терміни (сьома – дев'ята доба) – роз'єднування і зменшення кореляційних взаємозв'язків між даними поведінковими проявами.

6. Модифікуюча дія гіпокінетичного стресу на рівень больової чутливості виявляється в зміні ритмічних процесів тривалостей больових і небольових проявів у щурів в мікродіапазоні: на ранніх термінах обмеження рухливості (перша – шоста доба) наголошується коригуюча і синхронізуюча дія гіпокінезії, що виявляється в більшій схожості амплітудно-фазових характеристик тривалостей поведінкових проявів із такими у тварин, що піддавалися помилковій дії больового чинника; у пізні терміни обмеження рухливості (сьома – дев'ята доба) відбувається розвиток десинхронозу, причому навіть більшою мірою, ніж у щурів, що піддавалися ізольованій дії больового чинника.

7. На фоні блокади опіоїдних рецепторів гіпокінетичний стрес призводить до збільшення тривалості больової реакції на 64,48 % (p < 0,01) щодо значень у тварин, які піддавалися комбінованій дії обмеження рухливості і больового фактору, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на больову чутливість.

Публікації автора:

1. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Чирский Н.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на иммунологическую реактивность организма крыс // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 141, часть 4. – С. 86-95 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

2. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модификация поведенческих реакций у крыс с экспериментально вызванной тонической болью с помощью гипокинетического стресса // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), № 2. – С. 189-195.

3. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на изменение активности симпатоадреналовой системы при инфицировании крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), № 3. – С. 198-205.

4. Чуян О.М., Махоніна М.М., Заячникова Т.В., Джелдубаєва Е.Р. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип. 1. – С. 175-184 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

5. Чуян Е.Н., Махонина М.М., Заячникова Т.В. Влияние блокирование системы опиоидных пептидов на изменения эмоционально-поведенческих реакций крыс, вызываемые действием электромагнитного излучения крайне высокой частоты в условиях нормы и гипокинетического стресса // Нейрофизиология / Neurophysiology.– 2006.– Т.38, № 1. – С. 52-60 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

6. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Трибрат Н.С. Гипокинетический стресс модифицирует болевую чувствительность у крыс при экспериментально вызванной висцеральной боли // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58). – № 3. – С. 108-120 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

7. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действия гипокинетического стресса на изменение болевой чувствительности крыс в тесте электростимуляции // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58). – № 4. – С. 217-222.

8. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действия гипокинетического стресса на изменение болевой чувствительности крыс в тесте «горячая пластинка» // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т. 142 часть 3. – С. 178-181.

9. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В. Аналгетический эффект низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине.– 2006. – № 2 (42). – С. 36-56 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

10. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модификация болевой чувствительности крыс под влиянием гипокинетического стресса // Нейрофизиология / Neurophysiology.– 2007.– Т.39, № 2. – С. 47-56.

11. Деклараційний патент України на корисну модель № 14467, МПК (2006) А61N 2/00 “Спосіб зняття больового синдрому”, Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5, Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р., Заячнікова Т.В. (проведення експериментальних досліджень, аналіз експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

12. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Влияние гипокинетического стресса на развитие поведенческих реакций при тонической боли у крыс // Тезисы докладов VI Международной Крымской конференции «Космос и биосфера». – Партенит, Крым, Украина, 2005. – С. 145-146.

13. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Изменение активности симпатоадреналовой системы у крыс при действии гипокинетического стресса и инфицирования // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та освіта – 2006”. – Дніпропетровськ, 23 – 31 січня 2006 р. – Том 18. – С. 53-55.

14. Чуян О.М., Темур’янц Н.А., Махоніна М.М., Заячникова Т.В. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Матеріали XVII-го зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю. – Чернівці, 2006. – С. 175-184 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

15. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Махонина М.М. Изменение показателя синтетической активности лимфоцитов крови крыс, при последовательном с гипокинезией действии низкоинтенсивного ЭМИ КВЧ // Матеріали IV симпозіума „Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезе. – Черкаси, 2006. – С. 145-146 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

16. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на изменение функциональной активности лимфоцитов и нейтрофилов крови крыс при воздействии миллиметрового излучения // IV з’їзд Українського біофізичного товариства (Донецьк, 2006 р.). Тези доповідей. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 145-146.

17. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на поведенческие реакции у крыс при экспериментально вызванной висцеральной боли // Матеріали ІІІ Всеукраїнськой наукової конференції „Психофізіологічні та вісцеральні функцій в нормі і патології”. – Киів, 2006. – С. 47.

18. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Аналгетическое действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Материалы международного симпозиума 17-19 мая 2007 г. – Киев, 2007 – С. 207-208. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

19. Заячникова Т.В., Вит Е.С., Костюк А.С. Гипокинетический стресс модифицирует болевую чувствительность крыс в тесте «горячая пластинка» // Материалы научно-практической конференции «Теоретические и практические аспекты современной медицины», 20 апреля, 2006. – С. 65.

20. Заячникова Т.В. Влияние гипокинетического стресса на иммунологическую реактивность у животных // Тезисы докладов ХIII Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, секция «Биология». – Москва, МГУ, 2006. – С. 94-95.