Анотація до роботи:
Ніколенко В.В. Злагода як феномен життєдіяльності суспільства. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.01 – теорія та історія соціології. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004. Дисертація присвячена аналізу феномена соціальної злагоди в контексті, з одного боку, основних історичних фаз суспільного розвитку, а з іншого – економічних, політичних та соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. За допомогою порівняльного аналізу соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, з урахуванням повсякденної соціокультурної специфіки, сформовано наукове розуміння зазначеного феномена, його форм прояву та детермінуючих факторів. Відмічено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т. Парсонса та Н. Лумана. Обгрунтовано, що вирішального значення для українського суспільства набуває методологія дослідження та методика формування консенсуальних ресурсів, що запропоновані Т. Парсонсом. Американський соціолог досліджував цю проблематику, виходячи з ідеї центральності функціонування консенсусу в соціумі. На цьому грунті було розроблено власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити її сутнісні характеристики, формостворюючі критерії, а також відзначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві. |
