Анотація до роботи:

Тарасюк В. Ю. Журналістська діяльність Августина Волошина в контексті розвитку закарпатської преси. – Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.08 – журналістика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004.

У дисертаційній роботі здійснено дослідження журналістської діяльності Августина Волошина (1874 – 1945) – видатного закарпатоукраїнського державного, громадсько-політичного, національно-культурного, педагогічного й релігійного діяча, президента Карпатської України – у контексті розвитку закарпатської преси.

Розглянуто витоки й етапи становлення А. Волошина-журналіста, участь його в пресі як кореспондента, редактора, видавця часописів, укладача календарів та альманахів. Діяч постає ґрунтовним дослідником історії крайової журналістики, що визначив концептуальні засади її розвитку. Окрему увагу приділено А. Волошину як організатору газетно-журнальної справи на Закарпатті. З іменем журналіста нерозривно пов’язане становлення системи народовської преси в краї.

У дослідженні проаналізовано, як засобами періодичних видань А. Волошин поширював національну ідею серед населення, обстоював інтереси українства в умовах чужоземного поневолення й ворожої пропаганди. Дається оцінка публіцистичним творам А. Волошина, які друкувалися в пресі. Його публікації охарактеризовано з погляду структури, функціонального призначення, тематики, жанрово-стильової форми.

У дисертації вперше здійснено спробу комплексно дослідити журналістську діяльність Августина Волошина в контексті розвитку закарпатської преси, яка в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, а потім у 20 – 30-х роках в особі народовських видань активно включилася в процес національного відродження й стала трибуною народного волевиявлення в прагненнях закарпатців здобути свободу й право на власну долю під прапором української державності.

Зібрано й узагальнено матеріал, який відображає цілісну картину журналістської діяльності А. Волошина. Зокрема введено в наукове користування інформацію з малодосліджених і недосліджених першоджерел.

У дисертації з’ясовано, що безпосередньо в становленні А. Волошина як журналіста вагому роль відіграли родинне виховання, високий рівень освіти, особлива схильність до літературної та наукової практики, зв’язки з Галичиною, знайомство з угорськомовними, чеськими, словацькими періодичними виданнями. Крім того, значний вплив на співпрацю з часописами здійснили активна професійна (як педагога, священика), громадська (особливо участь у просвітянському й кооперативному рухах) та політична діяльність (у якості партійного лідера, прем’єр-міністра й президента Карпатської України).

У результаті аналізу першоджерел установлено контакти А. Волошина з-понад 30-ма україномовними періодичними виданнями. З більшістю цих часописів журналіст співпрацював систематично або на постійній основі як активний дописувач, кореспондент, редактор, видавець, власник. Переважно це ужгородські газети, журнали й календарі-альманахи. Крім того, праці А. Волошина (включаючи інтерв’ю з ним) друкувалися щонайменше в 20 часописах, збірниках, які виходили іншими мовами й за кордоном. Журналіст доклав вагомих зусиль для того, щоб на Закарпатті функціонували україномовні суспільно-політичні, педагогічні молодіжні, релігійні, партійні, просвітянські, господарсько-економічні часописи. Велика заслуга діяча в розвитку газетно-журнальних, альманахових і книжкових видань, календарів, щоденної преси, друкарства.

У дисертації на підставі понад 300 публікацій А. Волошина (половина з них знайшла відображення в списку літератури) було вивчено публіцистичну спадщину автора в структурному, функціональному, тематичному й жанровому аспектах. Аналіз уміщених у пресі матеріалів дає підстави твердити, що в тематиці творів А. Волошина домінують проблеми політики, економіки, культури, освіти, релігії, історії. Він писав доступною для краян мовою, яка пройшла шлях становлення від місцевої говірки до тогочасної української літературної норми.

Публіцист збагатив місцеву пресу різноманітними жанрово-стильовими формами подачі публікацій. Особливо розкрив себе в аналітичній групі жанрів. Найбільш досконало А. Волошин писав передові, полемічні й проблемні статті. Він створював матеріали на основі патріотичних і християнських переконань, оперативно й компетентно відгукувався на проблеми свого часу. Уміння глибоко досліджувати тему, виважено формулювати думку, оперувати фактами, відбирати, систематизувати, аналізувати й впливово подавати зібраний матеріал, високий рівень документалізму, аргументованість, – усе це підтверджує неабияку майстерність А. Волошина як публіциста. Він використовував вагомий мовностильовий арсенал впливу на аудиторію (різні типи заголовків, тропи, діалектну лексику, перлини народної мудрості). Поєднання автором наукового й публіцистичного стилів, ерудованість, виваженість і наполегливість у веденні полеміки з опонентами дають підстави твердити, що публіцистиці А. Волошина властивий високий ступінь інтелектуальності, професіоналізму.

Опрацювання дисертаційної теми переконує, що публіцистична спадщина А. Волошина залишається злободенною й досi. Вона порушує вагомі суспільні питання, вчить захищати інтереси власного народу. Своїми кращими публіцистичними працями А. Волошин зумів вийти на загальноукраїнський рівень і залишився в історії вітчизняної періодики як один із найпомітніших представників крайової преси.

Публікації автора:

1. Тарасюк В. Майстерність А. Волошина-публіциста // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Філологія”. – Ужгород, 2000. – Вип. 4. – С. 117–120.

2. Тарасюк В. Про журналістську діяльність А. Волошина // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Філологія”. – Ужгород, 2000. – Вип. 5. – С. 143–147.

3. Тарасюк В. Педагогічна проблематика в журналістиці А. Волошина в контексті національного відродження // Вісник Львівського університету. Серія “Журналістика”. – Львів, 2001. – Вип. 21. – С. 406–410.

4. Тарасюк В. Популяризація Августином Волошиним здобутків української літератури в періодичних виданнях Закарпаття // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Ужгород, 2002. – Вип. 5. – С. 311–314.

5. Тарасюк В. Християнські ідеї в журналістській діяльності А. Волошина // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Філологія”. – Ужгород, 2002. – Вип. 6. – С. 137–140.

6. Тарасюк В. Своєрідність реклами в закарпатських періодичних виданнях 20-30-х років ХХ ст. (на прикладі часописів А. Волошина “Свобода”, “Пчолка”, “Благовістник”) // Ex professo. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип. 3. – С. 383–389.

7. Тарасюк В. Августин Волошин про пресу // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Філологія”. – Ужгород: Ліра, 2003. – Вип. 7. – С. 101–104.

8. Тарасюк В. Августин Волошин як організатор газетно-журнальної справи на Закарпатті // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Філологія”. – Ужгород: Ліра, 2003. – Вип. 8. – С. 101–104.

9. Тарасюк В. Національна ідея в публіцистиці А. Волошина (на матеріалах газети “Свобода”) // Науковий збірник товариства “Просвіта” в Ужгороді. – Ужгород, 2000. – С. 135–137.

10. Тарасюк В. До питання про закарпатоукраїнську пресу в епістолярній спадщині А. Волошина // Актуальні проблеми журналістики: Зб. наук. праць. – Ужгород: Ліра, 2001. – С. 380–387.

11. Тарасюк В. Августин Волошин про суспільне значення патріотичного виховання молоді (на матеріалі публікацій автора в пресі) // Carpatika – Карпатика. – Ужгород: Вид-во УжНУ, 2003. – Вип. 23: Актуальні проблеми історії та етнології. – С. 42–46.

12. Тарасюк В. Олександр Духнович в оцінці Августина Волошина // Олександр Духнович – визначний педагог, мислитель і громадсько-політичний діяч Закарпаття: Матеріали міжнародн. наук. конф., присвяченої 200-річчю від дня народження Олександра Духновича. 24 – 26 квітня 2003 року. Ужгород, Україна. – Ужгород: Вид-во УжНУ, 2003. – С. 159–165.