Анотація до роботи:

Сергєєв М.Є. Земляні блішки (Coleoptera, Chrtsomelidae, Alticinae) південного сходу України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.24 – Ентомологія. – Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Академії наук України, Київ, 2009.

Дисертація є першим комплексним дослідженням Alticinae південного сходу України, а саме: їх видового складу, подібності фаун, ареалів, біотопічного розподілу, трофічну спеціалізацію.

Фауна блішок південного сходу України нараховує 166 видів та 19 родів. Уперше для для фауни регіону зареєстровано 49 видів і 5 родів, із них вперше для фауни України – 5 видів (Altica deserticola Wse., Aphthona kuntzei Roubal., Longitarsus nebulosus (All.), L. brisouti Hktg., L. kutshera (Rye.)), для степової зони України – 7 і для лівобережної України – 10 видів. На основі аналізу розподілу Alticinae по ботаніко-географічних округах виділено 6 фауністичних угруповань. Проведо порівняльний аналіз Alticinae південного сходу України з 4 регіональними фаунами у межах східноєвропейської рівнини. Встановлено закономірність зростання кількості видів у степовій зоні з півдня на північ. Зоогеографічний аналіз дозволяє виділити 11 типів ареалів. Відсутність ендеміків та вузько ареальних видів вказує на відносну молодість регіональної фауни. Основу фауни складають представники мезофільної групи, серед яких переважають мезогігрофіли та мезоксерофіли. Проведено аналіз розподілу блішок у біотопах за основними типам рослинних формацій. Уперше проаналізована сезонна динаміка видів та виділено 5 фенологічних груп. Проведено аналіз трофічних зв’язків Alticinae південного сходу України. Встановлено механизми, які допомогають уникнути трофічної конкуренції між видами, що пов’язані зі спільною кормовою рослиною.

1. Видовий склад підродини Alticinae південного сходу України нараховує 166 видів з 19 родів, що складає близько 60% Alticinae фауни України. Вперше для фауни досліджуваного регіону виявлено 5 родів і 49 видів. Серед них вперше для фауни України виявлено 5 видів, для степової зони України – 7 видів, для Лівобережної України – 10 видів. Таксономічна структура населення блішок південного сходу України є характерною для фауни блішок Палеарктики. За кількістю видів переважають 5 найчисельніших родів: Longitarsus Berth. (54 види, 33% від загальної кількості видів блішок південного сходу України), Phyllotreta Chevr. (21 вид, 14%), Aphthona Chevr. (20 видів, 12%), Chaetocnemа Steph. (14 видів, 9%) та Psylliodes Latr. (12 видів, 7%).

2. Порівнюючи населення блішок південного сходу України з фаунами суміжних регіонів Степової зони, встановлено зростання кількості видів у напрямку з півдня на північ, від ксерофітних (полиново-типчакова та типчаково-ковилова) підзон Степу у бік більш мезофітних (різнотравно-типчаково-ковилова). Встановлено, що фауна південного сходу України найбільш подібна до фауни південного заходу України (J=100) та степової частини північного Кавказу (J=79), що пов`язано з розташуванням цих регіонів у межах підзони різнотравно-типчаково-ковилового степу. Фауна південного сходу менш подібна до фауни блішок південного Заднепров’я (J=70) і ще меншу схожість має з фауною степового Криму (J=55), що знаходиться у межах полиново-типчакової підзоні Степу.

3. Аналіз розподілу населення блішок узгоджується з розподілом рослинності по ботаніко-географічних округах досліджуваного регіону. Найбагатшим у видовому відношенні є угруповання блішок у долині Сіверського Дінця – 126 видів, 76% видів регіональної фауни. Інші угруповання менш чисельні: Донецько-Донського округа (88 видів, 54%), Донецького лісостепового округа (98 видів, 60%), Донецько-Дніпровського (87 видів, 53%), Приазовського гранітного округа (84 види, 51%) та угруповання пісково-черепашкової тераси Азовського моря (35 видів, 21%). Найоригінальнішим видовим складом відрізняється населення блішок долини Сіверського Дінця та пісково-черепашкової тераси Азовського моря.

4. Встановлено видовий склад населення блішок заповідних територій південного сходу України: Українського степового природничого заповідника НАН України – 120 видів (74% регіональної фауни підродини), із них “Крейдяна флора” – 44 види, “Кам`яні Могили” – 72 та “Хомутовський степ” – 86 видів блішок; Луганського природничого заповідника НАН України – 126 видів (77% регіональної фауни підродини), із них: “Провальський степ” – 87 видів, “Стрільцівський степ” – 100, “Придонцівська заплава” – 105 видів блішок.

5. Зоогеографічний аналіз фауни земляних блішок показує різні шляхи формування регіональної фауни та її відносну молодість (відсутні ендемічні та вузько ареальні види). Виділено 11 типів ареалів, які належать до 4 зоогеографічних груп. Ядро фауни складається з представників західно-центрально-палеарктичної (60 видів, 36% регіональної фауни) та західнопалеарктичної (58 видів, 35%) груп. Види з транспалеарктичним, трансєвроазиатським та голарктичним ареалами складають близько 30% регіональної фауни.

6. Загальна тривалість періоду активності блішок в умовах південного сходу України близько 7 місяців (IV – X). Для періоду активності характерні два піки видового розмаїття. Перший з кінця травня до середини червня, з подальшим різким зниженням кількості видів, що пов’язано з періодом літньої спеки. Другий пік видового розмаїття проходить у середині вересня. Він формується за рахунок видів, які вийшли з літньої діапаузи, а також із видів з літньо-осіннім циклом розвитку. Перший пік видового розмаїття співпадає з періодом цвітіння максимальної кількості видів кормових рослин блішок. Залежно від строку активності імаго та особливостей життєвого циклу, блішки досліджуваного фауни поділені на п`ять фенологічних груп: весняна (III-VI) – 10 видів (6% видів регіональної фауни), літня (VI-VIII) – 21 вид (13%), весняно-літня (IV-VIII) – 48 видів (30%), літньо-осіння (VI-X) – 14 видів блішок (9%), і найчисельніша весняно-осіння група налічує 53 види блішок (33% відповідно). Основу фауни (62%) складають представники весняно-осінньої та весняно-літньої фенологічної груп.

7. Аналіз гігропреферендумів дає можливість виділити серед земляних блішок регіону три основні групи: ксерофіли, мезофіли та гігрофіли. Населення блішок південного сходу України складається, здебільшого, з мезофільних видів (159 видів): мезогігрофіли – 76 видів (46% регіональної фауни), мезоксерофіли – 54 видами (32%), еврібіонтні мезофіли – 29 видами (17%). Група ксерофілів налічує 4 види (3%), гігрофіли – 3 види (2%). Встановлено, що біотопи з лучним типом рослинності заселені 75 видами (45% регіональної фауни), зі степовим типом рослинності – 71 видом (43%) та з лісовим – 19 видами блішок (12%).

8. Земляні блішки досліджуваного регіону трофічно пов`язані з рослинами з відділу Magnoliophуta, за виключенням одного виду (Hippuriphila modeeri), який живиться на хвощі. Під час дослідження встановлено трофічний зв`язок імаго Alticinae з рослинами з 31 родини дводольних та 5 родинами однодольних рослин, які взагалі містять 112 родів і 118 видів. На трав`янистій рослинності харчується 155 видів блішок з 15 родів (95% регіональної фауни). З деревинно-чагарниковою рослинністю пов`язано 8 видів (5%) Alticinae з 4 родів. За рівнем трофічної спеціалізації блішки південного сходу України поділені на монофагів, олігофагів і поліфагів. Серед монофагів виділено: монофаги I (7 видів) і III ступеня (45 видов). До підгрупи олігофагів належать: еуолігофаги I (89 видів) і II ступеня (6 видів). До поліфагів можна віднести лише 1 вид – Phyllotreta vittula. Основу фауни регіону складено видами, які трофічно повя’зані з рослинами одного роду, або з рослинами кількох близьких родів. Найбільша кількість видів блішок виявлено на рослинах таких родин, як: Brassicaceae (18 видів блішок / 118 видів рослин регіональної флори), Asteraceae (13 / 234), Lamiaceae (12 / 88), Euphorbiaceae (11 / 18), Boraginaceae (10 / 50).

9. Уникнення трофічної конкуренції між імаго блішок, що розвиваються на спільній кормовій рослині, досягається за рахунок таких екологічних особливостей як належність до різних фенологічних та трофічних груп, біотопічну приналежность. Наявність у личинок декількох життєвих форм дозволяє уникати трофічної конкуренції під час розвитку на спільній кормовій рослині.

10. До населення Alticinae південного сходу Украины належить 26 видів блішок шкідників сільськогосподарських та лісових культур. З них 12 видів відомі як шкідники першого порядку лісових та сільськогосподарських рослин на всій Україні, та за її межами.

Публікації автора:

1. Сергеев М.Е. Материалы по фауне и экологии жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) юго-востока Украины / М.Е. Сергеев // Вестник зоологии. Труды Украинского энтомол. общества. Энтомологические исследования в Украине. – 2003. – Suppl. № 16. – С. 129-131.

2. Сергеев М.Е. Материалы по фауне и экологии жуков-листоедов подсемейства Alticinae (Coleoptera, Alticinae) заповедника «Придонцовская пойма» / М.Е. Сергеев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер. «Биология». – 2003. – Т. 16 (55), № 2. – С. 157-163.

3. Мальцева А.Г. Фауна жуков-листоедов (Сoleoptera, Chrysomelidae) Луганского природного заповедника / Мальцева А.Г., Сергеев М.Е. // Сборник научых работ Луганского нац. Аграрного ун-та. Сер. Биол. / Спец. Вып. «Биоразнообразие Луганского природного заповедника НАН Украины». – Луганск: «Элтон-2», 2005. – № 56 (79). – С. 172-182.

Особистий внесок (70%) – збір та аналіз матеріалу. Внесок А.Г. Мальцевої (30%) – збір та обробка матеріалу за підродинам Clytrinae та Cryptocephalinae.

4. Сергеев М.Е. Жуки-листоеды (Coleoptera, Chrysomelidae) заповедника «Михайловская целина» / Сергеев М.Е. // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ. – Донецк: ДонНУ. – 2006. – Вып.6. – С. 161-165.

5. Сергеев М.Е. Обзор видов рода Altica Geoffroy, 1762 (Coleoptera: Chrysomelidae: Alticinae) фауны Украины / М.Е. Сергеев // Известия Харьковского энтомологического общества. – 2006 (2007). – Т. XIV. – Вып. 1-2. – С. 69-80.

6. Сергеев М.Е. Материалы по фауне жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) Луганского природного заповедника / М.Е. Сергеев // Мат. Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.) – Донецьк: ДонНУ, 2001. – Ч. II. – С. 168-171.

7. Сергеев М.Е. Материалы к фауне жуков-блошек (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) юго-восточной Украины / М.Е. Сергеев // Тези докл. VI съезда Укр. энтомол. общ-ва (г. Белая Церковь, 8-11 сентября 2003 г.). – Нежин, 2003. – С. 111-112.

8. Сергеев М.Е. Обзор фауны Alticinae (Coleoptera, Chrysomelidae) Украины / М.Е. Сергеев // Тези докл. наук. конф. «Загальна і прикладна ентомологія в Україні», присвячена пам’яті чл.-кор. НАН України, д-ра. біол. наук, проф. В.Г. Доліна (м. Львів, 15-19 серпня 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 191-192.

9. Сергеев М.Е. Обзор фауны земляных блошек (Сoleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) урбанизированных территорий юго-востока Украины: збірник доп. V Міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів. – Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2006. – Т. 2. – С. 28-29.

10. Сергеев М.Е. Жуки-листоеды (Coleoptera, Chrysomelidae) потенциальные вредители древесно-кустарниковых насаждений города Донецка: матеріали междунар. научн. конф. «Интродукция и защита растений в ботанических садах и дендропарках» (г. Донецк, 5-7 сентября 2006 г.). – Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2006. – С. 390-396.

11. Сергеев М.Е. Сезонные изменения видового состава комплекса жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae), питающихся на ивовых на юго-востоке Украины: материалы IX Междунар. науч.-практ. экол. конф. «Современные проблемы популяционной экологии». – Белгород: Изд-во «ПОЛИТЕРРА», 2006. – С. 188-189.

12. Сергеев М.Е. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) лесостепной зоны Украины: тези докл. VII съезда Укр. энтомол. общ-ва (г. Нежин, 14-18 августа 2007 г.). – Нежин, 2007. – С. 118.

13. Сергеев М.Е. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) юго-востока Украины: материалы X Междунар. науч.-практ. экол. конф. «Живые объекты в условиях антропогенного пресса» – Белгород: ПОЛИТЕРРА, 2008. – С. 198.

14. Мосякин С.А. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) степной зоны Украины / Мосякин С.А., Сергеев М.Е. // тезисы докл. XIII съезда Рус. энтомол. общ-ва (г. Краснодар, 9-15 сентября 2007 г.). – Краснодар, 2007. – С. 327-328.

Особистий внесок (60%) – збір та аналіз матеріалу з території степової зони України. Внесок С.А. Мосякіна (40%) – консультації та анализ матеріалу з території Кримського півострова.

15. Сергеев М.Е. Неизвестный ранее паразит Altica deserticola (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) с юго-востока Украины / М.Е. Сергеев // Вестн. зоологии. – 2006. – № 40 (2). – С. 184.

16. Сергеев М.Е. Земляные блошки (Сoleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) заповедника «Каменные Могилы» / Экология и фауна юго-востока Украины: Сб. науч. трудов – Донецк: ДонНУ, 2006. – Вып. 6. – С. 68-72.