В дисертаційній роботі вирішена наукова задача збільшення ймовірності розпізнавання зображення об’єктів, отриманих за допомогою оглядової телевізійної системи, шляхом розробки рекомендацій по узгодженню параметрів основних компонентів системи. На основі проведених досліджень зроблені наступні висновки: 1. З відомих методик визначення ймовірності розпізнавання зображення, рекомендується використовувати «піксельну» модель, тобто визначати ймовірність розпізнавання по кількості пікселів матричного приймача випромінювання, на яких знаходиться зображення об‘єкта. 2. При моделюванні оглядової телевізійної системи слід розглядати два випадки, коли система функціонує як контрастно-обмежена система або як система, що обмежена шумами. Розраховуючи для цих випадків смугу пропускання просторових частот системи «оглядова телевізійна система – оператор», можна визначити просторове розділення оглядової телевізійної системи. Менша із них і визначає дійсне просторове розділення оглядової телевізійної системи. 3. Вважається, що оглядова телевізійна система є лінійною та інваріантною. Застосування до такої телевізійної системи теорії просторового і часового спектрального аналізу дозволяє визначити модуляційну передавальну функцію системи як добуток модуляційних передавальних функцій окремих складових системи – об‘єктива, матричного приймача випромінювання, електронної системи обробки відеосигналу, дисплею. Досліджено процес перетворення інформації в системі «об‘єкт – атмосфера – оглядова телевізійна система – оператор». 4. Отримано на базі розробленої математичної моделі оглядової телевізійної системи нові аналітичні вирази. Дослідження цих виразів з метою збільшення ймовірності розпізнавання показало, що: 4.1. Пороговий потік оглядової телевізійної системи при спостереженні об‘єкта на нерівномірному фоні залежить як від параметрів самої системи, так і від флуктуацій яскравості фону та відстані до об‘єкта. Зменшити вплив флуктуацій нерівномірності яскравості фону рекомендується досягти за рахунок просторової фільтрації шляхом зменшення миттєвого поля зору. 4.2. Запропоновано вираз для визначення ймовірності розпізнавання, який дозволяє шляхом вибору параметрів та характеристик елементів системи моделювати оглядову телевізійну систему по критерію максимальної дальності розпізнавання. З результатів аналізу прикладів моделювання оглядових телевізійних систем, рекомендується збільшувати ймовірність розпізнавання за рахунок використання матричного приймача випромінювання з меншими розмірами пікселя матричного приймача випромінювання і об‘єктива з більшою фокусною відстанню при дотриманні необхідних вимог до енергетичних характеристик до цих елементів. 4.3. Рекомендовано використовувати в оглядовій телевізійній системі замість дисплея з електронно-променевою трубкою рідкокристалічний дисплей. 5. Експериментально підтверджено достовірність запропонованої математичної моделі оглядової телевізійної системи. Розроблено методику та експериментальну установку для вимірювання ймовірності розпізнавання. В процесі розробки стенду та проведення експериментальних досліджень було отримано ряд рекомендацій і висновків: 5.1. Слід уникати передискретизації відеосигналу в телевізійній системі. Якщо ж використовується система з оцифровуванням аналогового відеосигналу, необхідно вибирати пристрій обробки відеозображення з розділенням захвату зображення рівним або кратно більшим за розділення відеосигналу, який надходить з телевізійної системи. 5.2. Дисплей повинен мати розділення рівне або кратно більше за розділення відеосигналу на виході пристрою обробки відеозображення. 6. Результати дисертаційної роботи рекомендується використовувати при проектуванні телевізійних систем різного призначення, в тому числі у військовій справі, на оптико-електронних підприємствах України. |