Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Механізми державного управління


Онищенко Оксана Анатоліївна. Застосування загальних та спеціальних механізмів державного регулювання економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності України. : Дис... канд. наук: 25.00.02 - 2008.



Анотація до роботи:

Онищенко О.А. Застосування загальних та спеціальних механізмів державного регулювання економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено науково-теоретичному обґрунтуванню теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності України. Визначено особливості державного регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності, використання спектра механізмів державного управління. Охарактеризовано загальні та спеціальні методи державного регулювання зовнішньоекономічної сфери. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування загальних та спеціальних механізмів державного регулювання зовнішньоекономічного сектора. Запропоновано механізм векторних геополітичних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності України. Розроблено концепцію державного регулювання процесів інтеграції України у світогосподарський простір. Визначено систему фінансово-кредитних установ сприяння експортерам. Внесено пропозиції щодо вдосконалення інформаційного забезпечення вітчизняних експортерів в Україні.

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо застосування загальних та спеціальних механізмів державного регулювання економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності України. Визначено теоретичні підходи до запровадження механізму векторних геополітичних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності, розробки концепції державного регулювання процесів інтеграції України у світогосподарський простір. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

  1. Дослідження показало, що державне регулювання економіки є процесом управлінського впливу держави на економіку з метою досягнення збалансованого економічного зростання. Під державним регулюванням зовнішньоекономічної діяльності слід розуміти сукупність різноманітних форм, правових, економічних, адміністративних методів та інструментів, які взаємодіють і доповнюють один одного і виконують функції збалансування зовнішньоекономічної діяльності. Використання механізмів державного управління полягає в тому, щоб стимулювати зовнішньоекономічну діяльність в Україні.

  2. У результаті дослідження загальних та спеціальних методів державного регулювання зовнішньоекономічної сфери встановлено, що до загальних методів належать: визначення міри та характеру втручання держави в ринкові процеси, стимулювання підприємницької діяльності, формування інвестиційного клімату для прямих та портфельних інвестицій, розвиток різноманітних форм партнерства приватного сектора, методи грошово-кредитного регулювання, інноваційний розвиток економіки, створення інформаційного простору, сприяння різноманіттю форм господарської діяльності, антимонопольне регулювання, ветеринарний контроль, технічні норми та норми санітарного і ветеринарного контролю, державні бюджетні замовлення, розвиток форм різноманітних кредитних інституцій, стимулювання експортоорієнтованої діяльності, здійснення державних видатків.

До спеціальних методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать: заходи митно-тарифного та нетарифного регулювання, валютного регулювання, страхування зовнішньоекономічних операцій, субсидування, дотації виробникам експортної продукції, визначення продажу обсягу частини валютної експортної виручки, застосування «добровільних обмежень».

  1. Шляхом дослідження зарубіжного досвіду державного регулювання зовнішньоекономічної сфери встановлено, що США та Франція у періоди стагнації їх економік використовували, передусім, загальні методи регулювання зовнішньоекономічної сфери. У період розвитку економік та їх окремих галузей, у тому числі й експортоорієнтованих, ці розвинуті держави почали використовувати спеціальні методи регулювання зовнішньоекономічної сфери. Крім того, з'ясовано, що державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у Франції характеризується жорсткими механізмами регулювання. У США натомість уряд держави використовує ліберальні методи державного регулювання зовнішньоекономічного сектора економіки.

  2. Встановлено, що для України з метою покращення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності доцільно використовувати досвід досліджуваних у дисертаційній роботі країн з розвинутою ринковою економікою в період загострення економічної кризи в державі в довгостроковому періоді. З метою захисту національних товаровиробників та здійснення політики імпортозаміщення варто використовувати спеціальні методи державного регулювання зовнішньоекономічної сфери в рамках вимог законодавства СОТ. Така стратегія і тактика, на нашу думку, зумовить покращення діяльності суб'єктів господарювання зовнішньоекономічної сфери, приплив іноземної валюти в державу від зростання експорту, інвестиційний клімат та загальноекономічний розвиток України.

  3. У роботі запропоновано механізм векторних геополітичних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності України як спеціальний механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що дає змогу сформулювати головну умову інтеграції України у світове господарство – оптимальне поєднання різних інтеграційних рівнів: міжнародного, міжрегіонального, міждержавного, міжрегіонального прикордонного. Таке поєднання можливе тільки в рамках правильного вибору економічних пріоритетів у зовнішньоекономічній політиці та форм її реалізації. Перевага запропонованого підходу порівняно з існуючими сьогодні полягає в тому, що він дає змогу розробляти інструментарій не тільки для проведення детального аналізу й оцінки кожного інтеграційного рівня та напряму, конкретної форми їх реалізації, а й є психологічно важливим для того, щоб різні інтеграційні вектори не вважалися конкурентами. Крім того, векторна риторика надасть змогу сприймати різні інтеграційні напрями як рівнозначні орієнтири для розвитку в Україні зовнішньоекономічної сфери.

  4. У дисертаційній роботі уточнена концепція державного регулювання процесів інтеграції у світогосподарський простір. Реалізація цієї концепції дасть можливість Україні створити умови для інтеграції власної господарської системи з країнами–членами СНД, інтенсифікувати економічні зв'язки, збільшити зовнішньоторговельний оборот між цими країнами, у стислі строки стати одним зі світових регіональних центрів глобальної економічної системи, оскільки в умовах об’єднання в рамках СНД відсутня необхідність вирівнювання економічних умов господарювання держав-членів для суб'єктів господарювання, що інтегруються, на відміну від країн–членів Європейського Союзу.

  5. Запропоновано основні напрями державної підтримки експортних галузей національної економіки, серед яких: фінансово-кредитне забезпечення інноваційної діяльності, впровадження альтернативних технологій біологічного та органічного виробництва у сфері сільського господарства, державна підтримка наукової-дослідної діяльності, створення бізнес-інкубаторів, провайдерських та інжинірингових фірм, інформаційних центрів, всебічне стимулювання інвестиційного процесу, впровадження інформаційних технологій, комп’ютеризація та створення інформаційно-аналітичної системи з розгалуженою мережею регіональних та місцевих інформаційних центрів.

  6. Для вдосконалення інституційної основи інформаційного забезпечення вітчизняних експортерів в Україні у дисертаційному дослідженні запропоновано створення структур, діяльність яких фінансувалась би їх членами та за рахунок доходів, одержаних у ході їх діяльності, а також які б мали підтримку держави. Так, запропоновано створення Національного центру сприяння експорту при Міністерстві економіки України, у якому концентрувалася б повна база даних українських підприємств та їх торговельних партнерів; Центру інформації та документації СОТ щодо стандартизації, сертифікації і технічних бар’єрів у торгівлі вітчизняною продукцією; системи інформатизації щодо сучасних науково-технологічних досягнень у виробництві; автоматизованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення з питань зовнішньої торгівлі вітчизняною продукцією України з іншими країнами; бізнес-офісів за кордоном, які б представляли експортні можливості засновників цих структур та інших зацікавлених підприємців і в межах діяльності яких можна було б здійснювати як оптовий, так і роздрібний продаж продукції. Запропоновані пропозиції щодо вдосконалення інституційної основи інформаційного забезпечення вітчизняних експортерів в Україні підвищать ефективність діяльності вітчизняних експортерів на світових ринках та зроблять більш доступною інформацію щодо потенційних торговельних партнерів.

  1. До напрямів подальшого дослідження розвитку механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать: подальше удосконалення загальних та спеціальних механізмів державного регулювання економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначення загальноекономічних пріоритетів держави, обгрунтовання напрямів інноваційного розвитку країни, створення сприятливих умов для активізації діяльності експортерів на зовнішніх ринках, створення різноманітних аналітичних систем забезпечення діяльності суб’єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності моніторингу держави за динамікою зовнішньоекономічної кон’юнктури.

Публікації автора:

      1. Онищенко О.А. Державне регулювання економіки та зовнішньої торгівлі в ринкових умовах // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – №1. – С. 167–170.

      2. Онищенко О.А. Концепція міждержавного регулювання інтеграції України в світовий простір // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – №2. – С. 174–179.

      3. Онищенко О.А. Теоретичні основи державного впливу на економіку та зовнішньоекономічну діяльність України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – №1. – С. 125–129.

      4. Онищенко О.А. Державна підтримка експортерів в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – №2. – С. 96–99.

      5. Онищенко О.А. Державне регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності у Франції // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 5-6 жовтня 2006; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – Т.1. – С. 61–64.

      6. Онищенко О.А. Зовнішньоекономічна діяльність України в системі сучасної світової торгівлі // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 11-12 жовтня 2007; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т.1. – С. 333–334.

      7. Онищенко О.А. Особливості інтеграційних процесів України у світову економіку // Тенденції та пріоритети економічного і правового розвитку України в сучасних умовах: Зб. наук.-метод. праць. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. – С. 121–123.

      8. Онищенко О.А. Стабілізаційні програми економічного розвитку МВФ для країн Центрально-східної Європи // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2008. – С. 166–168.

      9. Онищенко О.А. Використання загальних та спеціальних методів регулювання економіки та зовнішньої торгівлі в Україні // Наука та освіта: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 2008. – Т. 5. – С.83–84.