Микитюк Мирослава Ростиславівна. Застосування локального дистанційного кріовпливу у хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом : дис... канд. мед. наук: 14.01.14 / АМН України; Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Микитюк М.Р. Застосування локального дистанційного кріовпливу у хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, Харків, 2005.
Робота присвячена оптимізації лікування хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ) з післяопераційним гіпотиреозом (ПГ) з використанням локального дистанційного кріовпливу (ЛДК).
Морфостереометрія біопсійного матеріалу виявляє специфічні гістометричні профілі співвідношень клітинних та тканинних компонентів щитоподібної залози, що дозволяє диференціювати стадії розвитку патологічного процесу в щитоподібній залозі (ЩЗ) і виділити переважно лімфоплазмоцитарний та переважно фіброзний варіанти АІТ. В якості критеріїв, що лімітують застосування ЛДК у хворих на АІТ з ПГ, виступають відносні об’єми стромально-судинного, фолікулярного та інтерфолікулярного компонентів щитоподібної залози. Лікувальний ефект ЛДК за даними клінічного, гормонального, імунологічного та ультразвукового досліджень виявляється у хворих на АІТ з ПГ в стані субкомпенсації через три місяці і зберігається до 12 місяців після його застосування; у хворих на АІТ з ПГ в стані декомпенсації – через шість місяців і зберігається до 9 місяців, і тільки після цих строків має тенденцію до повільного згасання терапевтичного ефекту, що не відбивається на функціональній активності тиреоїдного залишку та клінічному стані хворих. ЛДК підвищує функціональну активність тиреоїдного залишку у хворих на АІТ з ПГ шляхом нормалізації основних показників Т-клітинного та зменшення напруги гуморального антитиреоїдного імунітету, що значно підвищує ефективність замісної гормональної терапії.
Локальний дистанційний кріовплив підвищує функціональну активність тиреоїдного залишку у хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом шляхом нормалізації основних показників Т-клітинного та зменшення напруги гуморального антитиреоїдного імунітету, що значно підвищує ефективність замісної гормональної терапії.
У хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом у віддалений післяопераційний період мають місце порушення в Т-клітинному і цитотоксичному компартменті та напруженість В-системи імунітету.
Отримані в результаті морфостереометрії біопсійного матеріалу специфічні гістометричні профілі співвідношень клітинних і тканинних компонентів щитоподібної залози дозволяють диференціювати стадії розвитку патологічного процесу і виділити переважно лімфоплазмоцитарний та переважно фіброзний варіанти аутоімунного тиреоїдиту. В якості критеріїв, що лімітують застосування локального дистанційного кріовпливу у хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом, виступають відносні об’єми стромально-судинного, фолікулярного та інтерфолікулярного компонентів щитоподібної залози.
Локальний дистанційний кріовплив – патогенетичне лікування, оскільки здатне гальмувати перебіг аутоімунних процесів у тиреоїдному залишку, стимулювати його функціональну активність, а, значить, сповільнювати подальше прогресування післяопераційного гіпотиреозу у хворих на аутоімунний тиреоїдит у віддалений післяопераційний період.
Лікувальний ефект локального дистанційного кріовпливу за даними клінічного, гормонального, імунологічного та ультразвукового досліджень виявляється у хворих на аутоімунний тиреоїдит у стані субкомпенсації через 3 місяці і зберігається до 12 місяців після його застосування; у хворих на АІТ в стані декомпенсації – через 6 місяців і зберігається до 9 місяців після його застосування, і тільки після цих строків має тенденцію до повільного згасання терапевтичного ефекту, що не відбивається на функціональній активності тиреоїдного залишку та клінічному стані хворих.
Застосування локального дистанційного кріовпливу у хворих на аутоімунний тиреоїдит з післяопераційним гіпотиреозом можна здійснювати повторними курсами у
16
комплексі із замісною терапією в залежності від вихідного стану компенсації захворювання: при субкомпенсації один раз на рік, при декомпенсації один раз на 9 місяців.
Публікації автора:
Микитюк М.Р. Влияние локального дистанционного индуцирующего криовоздействия и фактора времени на показатели Т-клеточного иммунитета у больных гипотиреозом, оперированных по поводу аутоиммунного тиреоидита // Пробл. ендокрин. патології. – 2004. – № 3. – С. 3–11.
Микитюк М.Р. Комплексне лікування хворих на гіпотиреоз, оперованих внаслідок автоімунного тироїдиту // Пробл. ендокрин. патології. – 2005. – № 1. – С. 19–30.
Микитюк М.Р., Караченцев Ю.И. Влияние локального дистанционного индуцирующего криовоздействия и фактора времени на гуморальный иммунитет больных гипотиреозом, оперированных по поводу аутоиммунного тиреоидита // Пробл. криобиологии и криомедицины. – 2004. – № 4. – С. 79–87. (Дисертантом особисто здійснено локальний дистанційний кріовплив хворим, статистичну обробку одержаних результатів).
Микитюк М.Р., Караченцев Ю.І., Сорокіна І.В. Оцінка прогностичних критеріїв до застосування локального дистанційного кріовпливу за допомогою морфостереометрії щитоподібної залози // Пробл. ендокрин. патології. – 2005. – № 2. – С. 13–21. (Дисертантом особисто здійснено локальний дистанційний кріовплив хворим, статистичну обробку даних, їх аналіз та оформлення у вигляді статті).
Микитюк М.Р., Караченцев Ю.І. Застосування комплексного методу лікування з використанням локального дистанційного кріовпливу в терапії хворих на післяопераційний гіпотиреоз внаслідок аутоімунного тиреоїдиту // Запорожский мед. журн. – 2005. – № 4. – С. 70 – 75. (Дисертантом особисто здійснено локальний дистанційний кріовплив хворим, статистичну обробку даних, їх аналіз та оформлення у вигляді статті).
17
Микитюк М.Р. Динаміка показників антитиреоїдного гуморального імунітету у хворих на гіпотиреоз, оперованих з приводу аутоімунного тиреоїдиту після застосування локального дистанційного індукуючого кріовпливу // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини:
Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова, Харків, 23 лист. 2004 р. – Харків, 2004. – С. 59–60.
Микитюк М.Р. Клінічна характеристика хворих на післяопераційний гіпотиреоз, оперованих внаслідок аутоімунного тиреоїдиту // Сучасні напрямки розвитку ендокринології (Треті Данилевські читання): Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, Харків, 26–27 лист. 2004 р. – Харків, 2004. – С. 124–125.
Микитюк М.Р. Т-клітинний імунітет і тиреоїдний гормональний статус у хворих на гіпотиреоз, оперованих з приводу аутоімунного тиреоїдиту після застосування локального дистанційного індукуючого кріовпливу // Актуальні проблеми старіння: Матеріали наук. конф. молодих вчених, присвяченій пам`яті акад. В.В. Фролькіса, Київ, 28 січня 2005 р. – К., 2005. – С. 114–115.
Результати застосування комплексного методу лікування хворих на гіпотиреоз, оперованих внаслідок автоімунного тироїдиту з використанням локального дистанційного індукційного кріовпливу / М.Р. Микитюк, Ю.І. Караченцев, І.І. Алексєєва, Г.Г. Кравченко // Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології (Четверті Данилевські читання): Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 24–25 лютого 2005 р. – Харків, 2005. – С. 142–144. (Дисертантом особисто здійснено локальний дистанційний кріовплив хворим, статистичну обробку одержаних результатів).
Вплив комплексного методу лікування хворих на гіпотиреоз, оперованих внаслідок автоімунного тироїдиту з використанням локального дистанційного індукційного кріовпливу на CD20+-лімфоцити та антитіла до тироїдної пероксидази / М.Р. Микитюк, Ю.І. Караченцев, І.І. Алексєєва, Г.Г. Кравченко // Матеріали VIII З`їзду Всеукраїнського лікарського товариства, Івано-Франківськ, 21–22 квітня 2005 р. – К., 2005. – С. 187–188. (Дисертантом особисто здійснено локальний дистанційний кріовплив хворим, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).
Микитюк М.Р., Караченцев Ю.І. Вплив комплексного лікування з використанням локального дистанційного індукційного кріовпливу на відносну кількість CD20+-лімфоцитів та рівень антитіл до тиреоглобуліну у хворих на післяопераційний гіпотиреоз внаслідок аутоімунного тиреоїдиту // Алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали наук.-практ. конф., присвяченій пам`яті акад. Л.Т. Малої, Харків, 21–22 квітня 2005 р. – Х., 2005. – С. 147. (Дисертантом особисто здійснено локальний дистанційний кріовплив хворим, статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз та оформлення у вигляді тез).