1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у вивченні та обґрунтуванні сорбційної терапії корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом методом внутрішньоматкового введення 1 %-ї суспензії аеросилу А-300 модифіковану прополісом, у поєднанні з вітаміно-та гормонотерапією та визначення при цьому особливостей біохімічного та імунологічного статусу хворих корів. 2. У трьох господарствах Луганщини де ми проводили досліди, акушерська патологія корів реєструвалась у 22 %, гінекологічна – у 16 %, а причиною вибраковування 10 % корів була симптоматична неплідність. 3. Післяродовий гнійно-катаральний ендометрит у корів виникає за зниження резистентності породілль і контамінації матки умовно патогенною мікрофлорою, яка у більшості випадків представлена: E. coli, P. aeruginosa, P. vulgaris, S. aureus, S. agalactiae та S. uberis. Вказані мікроорганізми у 36,0 % випадків були нечутливими до біциліну, тетрацикліну, стрептоміцину, гентаміцину, канаміцину та рифампіцину. 4. Найменший негативний вплив на мукополісахариди (глікопротеїди) матки та виражену протимікробну дію іn vitro на E. сoli, P. аeruginosa, S. аureus та P. vulgaris мала 1 % суспензія “Пропосилу”. Після внутрішньоматкового використання аеросилу А-300 та “Пропосилу” чутливість мікроорганізмів до антибіотиків підвищувалась від 7 до 60 %, залежно від виду бактерій. 5. Розвиток післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів супроводжується збільшенням у крові кількості Т-лімфоцитів у середньому на 8,1 %, В-лімфоцитів – на 6,0 %, імунорегуляторного індексу – на 19,6 %, та зниженням концентрації IgG на 8,9 %, IgА – на 18,1 %, IgM на 21,5 %, високим рівням вмісту прогестерону (91,0 %), зниженням на 53,8 % концентрації естрадіолу, збільшенням коефіцієнта прогестерон-естрадіолового співвідношення у 23раза, рівня фібриногену у 6,7 раз (Р<0,05). Цитологічна картина мазків із вмістимого матки була представлена великими і середніми епітеліальними клітинами ендометрію а серед клітин крові, переважали нейтрофіли – 98 %. 6. Застосування в схемі терапії корів внутрішньоматкового введення препаратів сорбційної дії викликало суттєві зміни біохімічних, імунологічних та цитологічних показників. Кількість Т-лімфоцитів після лікування зростала в середньому на 21,2 %, Т-активних лімфоцитів – на 17 %, ТФР-клітин – на 14,2 %, ТФЧ-клітин – на 23,2 %, імунорегуляторного індексу – на 20,2 %, В-лімфоцитів – на 18,1 %, IgG – на 11,6 % та зменшення дрібних ЦІК на 34,8 %, загальних ЦІК – на 30,6 %, концентрації прогестерону – в 3,6 раза, коефіцієнта прогестерон-естрогенового співвідношення у 3,9, фібриногену майже вдвічі (Р<0,05) та СРБ на 80 %. 7. Комбінація сорбенту аеросил А-300 і прополісу, використана в комплексних схемах терапії, сприяла зникненню в мазках із вмістимого матки клітин залозистого епітелію, динамічному збільшенню кількості макрофагів та кількості активно фагоцитуючих нейтрофілів, що вказувало на завершення фагоцитарного очищення вмісту матки від бактеріальної мікрофлори та продуктів некротичного розкладу. 8. Середня тривалість лікування корів становила – у першій дослідній групі 13 діб, у другій – 11,7 діб та у третій – 13,8 діб, а їх запліднення наставало через 73,7, 82,1 та 79,1 діб відповідно. Після внутрішньоматкового застосування “Пропосилу” запліднилося 83,3 %, аеросилу А-300 – 76,6 % тварин, після внутрішньом’язових ін’єкцій енроксилу – 73,3 %, а в групі корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду запліднюваність становила 73,3 %. 9. Терапевтична ефективність при застосуванні “Пропосилу” становила – 86,7 %, енроксилу 10% – 66,7 %, аеросилу А-300 – 73,3 %, а економічна ефективність ветеринарних заходів на гривню витрат – 3,62 грн., 1,37 грн. та 3,65 грн. відповідно. |
