Анотація до роботи:

Меженський А.О. Застосування фітосорбентів для лікування ран у великої рогатої худоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2003.

Дисертація присвячена вивченню поширення механічних травм у великої рогатої худоби, мікробіологічної характеристики гнійних ран, а також дослідженню ефективності фітосорбенту ехінацеї пурпурової при лікуванні гнійних шкірно-м'язових ран, порівняно з традиційними засобами. Проведеними дослідженнями доведено, що основними збудниками гнійної хірургічної інфекції у великої рогатої худоби є асоціації Staph. aureus, Str. pyogenes і E. coli. У великої рогатої худоби з гнійними шкірно-м'язовими ранами реєструються значні порушення морфобіохімічних і фізичних показників крові, зміни факторів неспецифічної реактивності організму. Уперше для лікування великої рогатої худоби з гнійними шкірно-м'язовими ранами застосовано фітосорбент ехінацеї пурпурової. Доведено позитивний вплив цього лікувального засобу на патогенез ранового процесу.

1. У дисертації експериментально і теоретично обґрунтовано новий комплексний метод лікування інфікованих ран у великої рогатої худоби з використанням фітосорбенту ехінацеї пурпурової, який позитивно впливає на перебіг ранового процесу, сприяє швидкому загоюванню ран і нормалізації факторів природної резистентності організму (фагоцитоз, білок, білкові фракції).

2. В умовах навчально-дослідного господарства Луганського НАУ механічні травми у великої рогатої худоби реєструються в 9,7% від обстеженого поголів’я, з них інфіковані рани складають 58,1%. Найчастіше тварини травмуються восени і навесні (30,3%). 32,5% складають травми в ділянці кінцівок.

3. Основними збудниками ранової інфекції у великої рогатої худоби є асоціації мікроорганізмів (68,75%), у яких переважають Staph. aureus (81,25%) і E. coli (56,25%). Значно рідше з гнійних ран виділяли Staph. epidermidis (31,25%), Str. pyogenes (31,25%), P. vulgaris (31,25%), Ps. eruginosa (12,5%). Більшість культур мікроорганізмів (Staph. epidermidis, Str. pyogenes, E. coli, P. vulgaris), за винятком Staph. аureus і Ps. aeruginosa, чутливі до гентаміцину сульфату і байтрилу і резистентні або умовно-чутливі – до бензилпеніциліну, ампіциліну, стрептоміцину сульфату, тетрацикліну, левоміцетину та еритроміцину.

4. Фітосорбент ехінацеї пурпурової значно знижує вірулентність мікрофлори гнійних ран, що проявляється відсутністю в них гемолітичних властивостей і загибелі лабораторних тварин.

5. У крові великої рогатої худоби з гнійними ранами виявлено олігохромемію, збільшення кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, підвищення ШОЕ (у 2,4 рази; р<0,001), вірогідне зменшення кількості загального білка, альбумінів і гамма-глобулінів, підвищення кількості альфа-глобулінів. Перебіг ранового процесу супроводжується розвитком імунодефіциту, про що свідчить зниження фагоцитарної активності нейтрофілів на 2,5% (р<0,001) та фагоцитарного індексу – на 13,5% (р<0,001). Бактерицидна активність сироватки крові при цьому знижується на 11,84% (р<0,001), а лізоцимна активність – на 4,9% (р<0,001).

6. Лікування бичків з інфікованими ранами застосуванням аплікації фітосорбенту ехінацеї пурпурової в першій фазі ранового процесу прискорює регенеративні процеси, що дозволяє скоротити термін лікування в середньому на 7 діб. При цьому швидко зменшуються зона крайового набряку і площа ранової поверхні, підвищується концентрація водневих іонів у рановому середовищі, зменшується кількість збудників ранової інфекції в тканинах, рани швидко очищаються від авіталізованих тканин, про що свідчать результати цитологічних і гістоморфологічних досліджень.

7. Застосування сорбційної терапії, порівняно з традиційними методами лікування, сприяє нормалізації еритро- і лейкоцитопоезу, підвищенню вмісту загального білка, бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові, а також фагоцитарної активності і фагоцитарного індексу, відновленню співвідношення білкових фракцій.

8. Терапевтична ефективність фітосорбенту ехінацеї пурпурової зумовлена комплексною дією аеросилу та ехінацеї пурпурової, про що свідчить скорочення термінів загоєння ран у бичків при застосуванні ФСЕ на 2,3 діб, порівняно з використанням лише аеросилу.

9. Застосування сорбційної терапії випадкових гнійних ран у великої рогатої худоби дозволяє скоротити термін лікування в 1,4 рази, порівняно з традиційним методом. При цьому економічна ефективність на гривню затрат складає 43,1 грн, що на 14,4 грн більше, ніж при традиційному лікуванні.

10. Використання фітосорбенту ехінацеї пурпурової сприяє зниженню мікробної забрудненості випадкових гнійних ран із 3,9±0,510⁷ до 2,4±0,410¹ мікробних тіл в 1 г тканин протягом 4 діб, підвищенню бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові, а також фагоцитарної активності нейтрофілів і фагоцитарного індексу в 1,2 рази (р<0,001).

Публікації автора:

1. Меженський А.О. Застосування фітосорбенту ФСЕ для лікування ран у собак // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту. – Біла Церква, 2000. – Вип. 13, ч. 1. – С. 57–61.

2. Меженский А.А. Применение фитосорбента ФСЭ в комплексном лечении абсцессов у крупного рогатого скота // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий темат. наук. зб. – №78, т. 2. – Харків, 2000. – С. 141–145.

3. Меженський А.О. Застосування фітосорбенту ФСЕ при лікуванні операційних ран у великої рогатої худоби // Науковий вісник Національного аграр. ун-ту. – Київ, 2001. – №37. – С. 183–186.

4. Меженський А.О. Імуносорбційна терапія випадкових інфікованих ран у великої рогатої худоби // Науковий вісник Національного аграр. ун-ту. – Київ. – 2001. – №38 – С. 60–63.

5. Меженський А.О. Вульнеросорбція при лікуванні експериментальних інфікованих ран у великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2002. – Вип. 23 – С. 111–114.

6. Іздепський В.Й., Меженський А.О. Застосування фітосорбенту з ехінацеєю для лікування ран у великої рогатої худоби // Вісник Полтавської держ. аграр. академії. – Полтава, 2002. – Вип. 5–6. – С. 31–33. (Дисертант вивчив ефективність фітосорбенту ехінацеї пурпурової при лікуванні випадкових гнійних ран у великої рогатої худоби).

7. Меженський А.О., Мороз І. Г., Санін О.Г. Мікробіологічна характеристика гнійних ран у великої рогатої худоби і чутливість збудників хірургічної інфекції до антибіотиків // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету: Ветеринарні науки. – Луганськ, 2001. – С. 51–54. (Дисертант самостійно провів бактеріологічне дослідження ексудату гнійних ран великої рогатої худоби, визначив чутливість збудників хірургічної інфекції до антибіотиків, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготував роботу до друку).

8. Нетрадиционные средства и методы лечения животных при хирургических патологиях / А.Ф. Руденко, В.И. Шарандак, А.Г. Санин, В.П. Бегунец, А.А. Меженский, П.А. Руденко, А.А. Зайцева, Н.И. Доценко // Збірник наукових праць Луганського держ. аграр. ун-ту., №12 (24). – Луганськ, 2001. – С. 76–79. (Дисертант самостійно провів хірургічну диспансеризацію поголів’я великої рогатої худоби в навчально-дослідному господарстві Луганського НАУ, застосував фітосорбент ФСЕ для лікування гнійних ран, провів статистичну обробку результатів лікування, підготував роботу до друку).

9. Меженский А.А. Динамика площади раневой поверхности при лечении экспериментальных инфицированных ран у бычков. // Збірник наукових праць Луганського держ. аграр. ун-ту: Ветеринарні науки. – Луганськ, 2002. – С. 50–53.

10. Іздепський В.Й., Шарандак В.І., Меженський А.О. Методичні рекомендації щодо лікування гнійних ран у великої рогатої худоби. – Луганськ, 2002. – 24 с. (Дисертант самостійно провів досліди з лікування гнійних ран у великої рогатої худоби з використанням фітосорбенту ехінацеї пурпурової, статистичну обробку результатів лікування, підготував роботу до друку).