Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Хімічні науки / Аналітична хімія


4. Баталов Анатолій Іванович. Застосування дипероксидикарбонових кислот як аналітичних реагентів на отруйні речовини та лікарські засоби: дис... канд. хім. наук: 02.00.02 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Баталов А.І. Застосування дипероксидикарбонових кислот як аналітичних реагентів на отруйні речовини та лікарські засоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.02 – аналітична хімія. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено з’ясуванню можливості застосування дипероксидикарбонових кислот як аналітичних реагентів на сильнодіючі речовини нікотин і атропін, а також отруйні речовини азотні і сірчані іприти у складі різноманітних споживчих форм. У роботі викладені результати дослідження кінетичних закономірностей та стехіометрії перебігу реакцій дипероксіазелаїнової (ДПАзК) та дипероксіадипінової кислот з нікотином, атропіном, N-метил-біс(2-хлоретил)аміном, N-етил-біс(2-хлоретил)аміном та трис(2-хлоретил)аміном, N-метил-біс(2-оксіетил)аміном, N-етил-біс(2-оксіетил)аміном та трис(2-оксіетил)аміном, біс(2-хлоретил)сульфідом та тіодигліколем у водному середовищі, а також каталітичного окиснення хемілюмінесцентного індикатора люмінолу дипероксіазелаїновою кислотою в присутності солей Мангану (ІІ) та продуктів гідролізу азотних іпритів – N-метил-біс(2-оксіетил)аміну або трис(2-оксіетил)аміну; встановлено хімізм та запропоновані схеми реакцій. Знайдені оптимальні умови проведення лужного гідролізу сірчаного та азотних іпритів, а відтак кількісного окиснення відповідних їм оксизаміщених похідних, а також нікотину та атропіну дипероксидикарбоновими кислотами до відповідних S- та N-оксидів. Розроблені методики та показана можливість застосування реакцій пероксикислотного окиснення для йодометричного (N-метил-біс(2-хлоретил)амін, трис(2-оксіетил)амін, біс(2-хлоретил)сульфід, атропін у лікарській формі (з ДПАзК)), спектрофотометричного (N-етил-біс(2-хлоретил)амін, N-метил-біс(2-хлоретил)амін у протипухлинних
препаратах „Каріолізин” та „Ембіхін”, трис(2-оксіетил)амін, біс(2-хлоретил)сульфід у складі мазі „Псоріазин”), полярографічного (N-метил-біс(2-хлоретил)амін
у препараті „Каріолізин”, нікотин у жуйці „Нікоретте”, біс(2-хлоретил)сульфід
у мазі „Псоріазин”) та хемілюмінесцентного (N-метил-біс(2-хлоретил)амін у
лікарському препараті „Каріолізин”, трис(2-оксіетил)амін у мазі „Антипсоріатикум” з ДПАзК) визначення аналітів.

У дисертаційній роботі розв’язана поставлена задача обґрунтування можливості застосування дипероксидикарбонових кислот як аналітичних реагентів на сильнодіючі речовини – нікотин і атропін та азотні і сірчаний іприти групи ОР, а також лікарські засоби на їх основі. Основні наукові і практичні результати роботи такі:

1. Взаємодія азотних та сірчаних іпритів у водних розчинах з дипероксидикарбоновими кислотами відбувається не кількісно, що є наслідком утворення в умовах реакції циклічних етиленімонієвих або етиленсульфонієвих йонів. Електрофільне окиснення третинного амінного нітрогену та сульфідного сульфуру дипероксикарбоновими кислотами відбувається за механізмом нуклеофільного заміщення за b-пероксидним атомом оксигену та неодмінно призводить до утворення N-оксидів та
S-оксидів і сульфонових похідних відповідно. Аміни, які одночасно вміщують в молекулі піридиновий і третинний амінний або аліциклічний нітроген, в першу чергу окиснюються за амінним або аліциклічним нітрогеном з утворенням відповідних N-оксидів.

2. Гідроліз N-метил-біс(2-хлоретил)аміну в середовищі 1 М розчину гідроксиду калію завершується повністю через 3-4 хв.

3. Вивчено кінетику та стехіометрію реакції окиснення N-метил-(біс-2-оксіетил)аміну диперокидикарбоновими кислотами у водному середовищі. На 1 моль дипероксикислоти кислоти витрачається 2 моль N-метил-(біс-2-оксіетил)аміну, а реакція завершується за 10 –20 хв. Запропоновано новий оксидиметричний метод та розроблена методика кількісного визначення азотних іпритів у вигляді їх продуктів гідролізу, яка відрізняється задовільними точністю та чутливістю (Sr 0,5%). Розроблено спектрофотометричні методики кількісного визначення азотних іпритів за реакцією окиснення їх продуктів гідролізу дипероксіадипіновою та дипероксіазелаїновою кислотами. При визначенні (2–20)10-6 М Sr 0,06. Показано можливість застосування спектрофотометричної методики для контролю якості протипухлинних лікарських препаратів „Каріолізин” та „Ембіхін”.

4. Розроблено методику кількісного визначення N-метил-біс(2-хлоретил)аміну в протипухлинному препараті „Каріолізин” у вигляді N-оксиду N-метил-біс(2-оксіетил)аміну. При визначенні 10 мг N-метил-біс(2-хлоретил)аміну гідрохлориду Sr 2 %.

5. Кінетика окиснення нікотину дипероксикарбоновими кислотами у водному середовищі підпорядковується загальним закономірностям специфічного кислотно-основного каталізу. Розроблено методику полярографічного визначення нікотину за відповідним Рі-N-оксидом нікотину в лікарському препараті „Нікорете” 2 мг з Sr 4%.

6. Запропоновано як оксидиметричний реагент на атропін ДПАзК. Удосконалено запропонований раніше спосіб здійснення аналізу алкалоїдів за допомогою реакції N-оксидації з дипероксидикарбоновою кислотою. Опрацьовано методики кількісного визначення атропіну у складі лікарських сумішей із задовільною точністю.

7. Дипероксидикарбонові кислоти з тіодигліколем в кислому середовищі реагують кількісно з утворенням відповідного S-оксиду. Запропонований до застосування пероксикислотнометричний метод кількісного визначення сірчаного іприту, в основі якого лежить реакція оксидації продукту гідролізу іприту – тіодигліколю дипероксикарбоновою кислотою. Розроблені титриметрична (Sr ±0,6%, сн 10 мкг/мл) і спектрофотометрична (для 1 – 20 мкг іприту Sr = ±1,6 – 5 %, сн 0,2 мкг/ мл) методики йодометричного визначення іприту у вигляді тіодигліколю за залишком непрореагованої дипероксикислоти. Показана можливість кількісного визначення іприту в мазі „Псоріазин” з e ±4%.

8. Запропонована методика полярографічного визначення іприту в лікарському препараті „Псоріазин” у вигляді S-оксиду тіодигліколю після гідролізу та окиснення його дипероксіадипіновою кислотою з e = ±7,3 %.

9. Розроблено методики та показана можливість кількісного визначення N-метил-біс(2-хлоретил)аміну та тріс(2-хлоретил)аміну в лікарських препаратах „Каріолізин” та „Антипсоріатикум” за ефектом активування продуктами їх гідролізу реакції каталітичного окиснення люмінолу дипероксіазелаїновою кислотою в присутності солей Мангану (ІІ) методом хемілюмінесценції з Sr 9 %.