У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні комплексного лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Поставлені наукові завдання вирішено обґрунтуванням доцільності застосування та впровадження у комплекс терапевтичних заходів препаратів з антиоксидантною дією. 1. У вогнищі хронічного верхівкового періодонтиту зростає активність процесів ПОЛ та знижується функціональна активність АОС, про що свідчить зростання концентрації дієнових кон’югатів у 1,43 раза, малонового диальдегіду – у 1,45 раза (р<0,05) та зниження активності супероксиддисмутази у 2,02 раза (р<0,05), порівняно з контролем. Такі зміни корелюють із клінічними особливостями перебігу хронічного запалення у верхівковому періодонті: при загостренні хронічного періодонтиту та при гранулюючій його формі різниця у біохімічних показниках ПОЛ і АОС між хворими основної групи та групи порівняння є більшою, ніж при формах, коли запальний процес є менш активним, а саме при гранульоматозній і фіброзній формах хвороби. 2. Зменшення інтенсивності процесів ПОЛ та підвищення активності АОС у періапікальних тканинах корелює з концентрацією аскорбінової кислоти у ротовій рідині, яка відображає стан антиоксидантної системи організму. Визначення концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині дозволяє неінвазійним методом здійснювати простий і ефективний контроль за лікуванням хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Істотне (у 3,3 раза; р<0,05) зростання концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині після лікування свідчить про нормалізацію стану ПОЛ та АОС у біляверхівкових тканинах у пацієнтів основної групи і є об’єктивним підтвердженням позитивного впливу медикаментної композиції з антиоксидантами на біохімічні процеси у вогнищі хронічного верхівкового періодонтиту. 3. Для терапевтичного впливу на хронічний запальний процес у періапікальних тканинах вперше запропоновано застосовувати комбінацію лікувальних середників із антиоксидантною дією та синергічним впливом – -каротину і натрію тіосульфату. Розпрацьовано оптимальний склад медикаментної композиції з антиоксидантами, метод її екстемпорального приготування згідно із вимогами діючої фармакопеї та спосіб застосування лікувальної композиції у хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Виготовлення медикаментної композиції з антиоксидантною дією можна проводити в аптечних умовах або ex tempore шляхом змішування таких компонентів (концентрації виражено у мас., %): 2% водний розчин -каротину (препарат “Веторон”) – 50; натрію тіосульфат – 15; декаметоксин – 0,05; диметилсульфоксид – 10; води очищеної – до 100. 4. Застосовувати медикаментну композицію з антиоксидантами при лікуванні хворих на хронічний верхівковий періодонтит слід із врахуванням особливостей перебігу хронічного запального процесу у біляверхівкових тканинах. Так, при гранулюючій формі та при загостренні хронічного періодонтиту медикаментну композицію треба застосовувати під напівгерметичною пов’язкою для запобігання посилення запального процесу. При фіброзній і гранульоматозній формах, коли відсутні або слабо виражені явища запалення, пропоновану композицію ефективніше застосовувати одразу під герметичною пов’язкою. 5. Мікробіологічні дослідження виявили бактерицидний і бактеріостатичний вплив пропонованої медикаментної композиції на мікроорганізми, які найчастіше знаходяться у кореневих каналах зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом. Складники медикаментної композиції з антиоксидантами не вступають у реакцію з декаметоксином – головним антимікробним чинником композиції, який при цьому зберігає свою активність. Тривалість антимікробної дії композиції (щонайменше 48 год) є достатньою для пригнічення розвитку мікрофлори у кореневому каналі зуба під час терапевтичного впливу антиоксидантів на періапікальні тканини. 6. Застосування антиоксидантів при лікуванні хворих на хронічний верхівковий періодонтит дозволило у 1,6 раза (р<0,05) зменшити кількість відвідувань. В основній групі пацієнтів, на відміну від групи порівняння, виявлено значно меншу кількість загострень під час лікування та після пломбування кореневого каналу – у 1,83 раза та у 3 рази, відповідно. Результати досліджень вказують на ефективність застосування антиоксидантів при лікуванні хворих з різними формами хронічного верхівкового періодонтиту. |