Анотація до роботи:

Московська Н.М. Засоби підвищення ефективності виробництва конструкцій літальних апаратів із полімерних комозиційних матеріалів. Дисертацією є рукопис, представлений на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.07.04. – технологія виробництва літальних апаратів. – Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, Харків, 2001.

Дисертація містить наукові основи нового підходу до організації технології виробництва конструкцій літальних апаратів з полімерних комозиційних матеріалів, єфективної за технологічною собівартістю.

Запропоновано низку методів, які дозволяють за допомогою теоретичних розрахунків відстежити динаміку внутрішніх процесів, що відбуваються при виготовлені виробів з ПКМ.

Результати досліджень впроваджені на АНТК “Антонов”, УкрНДІТМі та в навчальному процесі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”.

Відповідно до поставленої мети в дисертації отримані наступні результати:

1. Проведено загальну оцінку комплексу складових технологічної собівартості. Запропонований підхід до її розрахунку дозволив визначити функціональні залежності для основних параметрів розглянутих етапів ТП виготовлення виробів АРКТ із ПКМ.

2. Отримано залежності, що дозволяють оцінити зміни часу і продуктивності підготовчих технологічних процесів при варіюванні властивостей матриці ПКМ, а також розроблені методики комплексної (через енергію активації) і послідовної оцінки зміни характеристик зв’язуючого при використанні комбінованих фізико-хімічних видів впливу.

3. Запропоновано новий принцип мінімізації витрат процесу формоутворення виробів із ПКМ шляхом модернізації методів нарахування заробітної плати, а також розроблена і реалізована схема організації виробництва для конкретного виробу, що виготовляється методом ручного викладення. Даний підхід можна застосовувати до всіх ТП виробництва при визначенні числено-кваліфікаційного складу бригад.

4. Розроблено методику визначення технологічних параметрів процесу формоутворення профільних виробів із КМ для оптимізації виробництва по його собівартості. Отримано формули, що відбивають залежність тривалості технологічного процесу намотування від прогріву препрегу.

5. Запропоновано новий підхід до визначення параметрів процесу формування виробів із ПКМ, заснований на комплексній оцінці експериментальних даних і їхньому узгодженні з теорією. У його основу покладена необхідність виконання наступних умов:

- максимально швидкий вихід на мінімальну в'язкість зв’язуючого;

розподіл процесу на хімічну і фізичну складові, що дозволяє оцінити ступінь полімеризації молекул зв’язуючого і ступінь їхнього руйнування;

зв'язок процесу початку усадки зв’язуючого не з досягненням деякого значення температури, а з досягненням зв’язуючим деякого сумарного ступеня полімеризації;

вибір часу витримки при температурі полімеризації з урахуванням формування адгезійної міцності виробу;

забезпечення компромісу між якістю готового виробу і витратами на його виробництво, у тому числі шляхом організації програмного охолодження.

6. Розроблено методику розрахунку зміни в'язкості зв’язуючого в процесі формування виробів із ПКМ, в основі якої лежать залежності, отримані шляхом комбінації емпіричних і аналітичних даних.

7. Для одержання максимального економічного ефекту при формуванні виробів, запропоновані для практичного застосування аналітичні залежності, що дозволяють визначити масово-об'ємний коефіцієнт завантаження автоклава і коефіцієнт його завантаження по теплоємності. Отримані результати в сукупності реалізують нову концепцію зниження технологічної собівартості виробництва виробів із ПКМ.

8. Результати досліджень прийняті до використання і впроваджені на АНТК “Антонов”, УкрНДІТМі і навчальному процесі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”.