У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення питань, що стосуються злочинності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, її стану, тенденцій, детермінант та специфічних особливостей. Виділено основні напрями запобіжної діяльності у сфері обігу зазначених підакцизних товарів та шляхи удосконалення системи суб’єктів, які її здійснюють, внесено рекомендації щодо подальшого вдосконалення законодавства та практики запобігання цьому виду злочинності. Дослідження злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів дозволило сформулювати такі висновки й пропозиції: Підставами криміналізації діянь, пов’язаних із незаконним виготовленням, зберіганням, збутом або транспортуванням з метою збуту підакцизних товарів та незаконним виготовленням, підробленням, використанням або збутом незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок, є: поява якісно нового виду господарської діяльності, що пов’язана з обігом підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; високий ступінь суспільної небезпечності цих дій; наявність багатьох умов, що сприяють учиненню зазначених злочинів і які у наш час неможливо усунути без застосування санкцій кримінального закону; реалізація конституційних гарантій охорони прав суб’єктів господарської діяльності у сфері алкогольних напоїв та тютюнових виробів за допомогою норм кримінального права тощо. Отже, закріплення в Україні кримінальної відповідальності за означені вище протиправні діяння мали місце всі відповідні об’єктивні підстави, які надали можливість законодавцю зробити висновок щодо необхідності застосування каральної сили кримінального закону до осіб, діяння яких посягають на відповідний сектор економіки країни. Аргументовано доцільність внесення змін та доповнень до Постанови ПВСУ від 25 квітня 2003 р. № 3 „Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності”, а саме: узгодити перелік нормативно-правових актів, що визначають коло підакцизних товарів, наведених у цій Постанові з аналогічним переліком, наведеним у Постанові ВРУ „Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір”; уточнити термін „спирт етиловий”, вказавши, що поряд зі спиртом етиловим, підакцизним товаром визнаються й інші спирти денатуровані будь-якої концентрації; вирішити питання щодо віднесення самогону до предмета злочину, передбаченого ст. 204 КК України; вказати правові орієнтири відмежування злочину, передбаченого ст. 204 КК України, від суміжних злочинів та адміністративних правопорушень та ін. Визначено поняття злочинності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів як сукупність злочинів, що посягають на суспільні відносини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також марок акцизного збору, що використовуються для їх маркування, та осіб, які їх вчинили на певній території за певний період часу. Встановлено, що злочинні діяння, передбачені статтями 204 та 216 КК України, є типовими у сфері господарської злочинності; спостерігається тенденція до перевищення кількості зареєстрованих злочинів над кількістю зареєстрованих осіб, які вчинили ці злочини, у середньому в 1,3–1,4 рази; злочинність у цій сфері у більшості випадків має груповий характер; злочинні вияви мають переважно „міський” характер; географія розповсюдження таких злочинів свідчить про найбільшу криміногенну активність у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській та Одеській областях; тенденції широкого розповсюдження цих злочинів спостерігаються переважно у високорозвинених індустріальних центрах, що є прикордонними регіонами; злочини у цій сфері мають високий рівень латентності (співвідношення між зареєстрованими і фактичними злочинами, передбаченими ст. 204 та 216 КК України, становить близько 1:3). Відповідно до основних кримінологічних рис осіб, які вчинили злочини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, визначено: щодо соціально-демографічних ознак характеристики особи досліджуваних злочинців частка осіб чоловічої статі становить більше дві третіх усіх злочинів, що пояснюється тим, що переважна кількість злочинців є бухгалтерами та реалізаторами підакцизних товарів. Вік фальсифікаторів або осіб, які вчиняють злочини у сфері обігу алкогольних товарів та тютюнових виробів, становить від 41 до 50 років (приблизно 45,8 % усіх вивчених нами винних). Освітній ценз достатньо високий: понад 50,0 % з них мали середню спеціальну освіту, незакінчену вищу і вищу освіту. Громадянський стан характеризується тим, що значна частина осіб перебуває у шлюбних відносинах та має дітей. Водночас понад чверть винних обіймали керівні посади на різних підприємствах, установах, організаціях (директори, заступники директорів, виконуючі обов’язки директора, бухгалтери цих підприємств, а також особи, які їх заміщають). Для цієї категорії осіб-злочинців не є характерною ознакою наявність судимості за інші злочини в минулому. За місцем проживання та роботи особи, які вчинили незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортуванням з метою збуту підакцизних товарів та незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок, характеризуються здебільшого позитивно. Злочинна діяльність характеризується матеріально-корисливою мотивацією. Визначено межі етапів виробничого циклу незаконного виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які передбачають такі стадії: отримання сировини (закупівля сировини або запозичення напівфабрикату); виготовлення; розфасовка та пакування; транспортування та реалізація. Виокремлення стадій має принципове значення як для запобіжної діяльності взагалі, так і для розробки методики або методичних рекомендацій для суб’єктів, які здійснюють запобігання злочинам у сфері обігу підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Це дозволило розробити методичні рекомендації з викриття та документування злочинів, пов’язаних з незаконним виготовленням, зберіганням, збутом (торгівлею) або транспортуванням з метою збуту спирту та алкогольних напоїв. Детермінантами підвищення рівня злочинності у сфері обігу підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, є: злочинні дії з майном державних підприємств лікеро-горілчаної та спиртової промисловості; протиправна реалізація підакцизної продукції; ухилення від сплати податків та умисні невиплати заробітної плати працівникам спиртових заводів; призначення некваліфікованих осіб на керівні посади державних спиртових заводів; розкрадання необлікованого спирту; порушення тендерних процедур під час закупівлі сировини; незаконне виготовлення спирту на заводах, переобладнаних на випуск спиртовмісних технічних рідин; неналежний контроль за обліком спирту та експортними операціями з ним; відсутність належної організації контролю за роботою акцизних постів тощо. Встановлено, що заходами загальносоціального запобігання злочинності є такі: оздоровлення економіки й підвищення ефективності використання її ресурсного потенціалу; подолання безробіття; зміцнення національної валюти; проведення реформи податкової системи в державі; забезпечення соціальної, економічної та правової захищеності українських громадян й організацій; забезпечення функціонування таких ринкових складових, як: свобода підприємництва, чесної і сумлінної конкуренції, захист приватної власності, узгодження приватних і публічних економічних інтересів, відповідне регулювання грошового й кредитного обігу, жорсткий контроль за дотриманням валютного, податкового законодавства тощо. Визначено, що заходами спеціально-кримінологічного запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів є такі: налагодження оперативного супроводження процесу інвентаризації та обліку акцизних марок; перекриття каналів надходження фальшивих марок акцизного збору на вітчизняний ринок із-за кордону; посилення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств сфери обігу підакцизних товарів; своєчасне виявлення та запобігання злочинам, що вчиняють посадові особи державних спиртових заводів, виробники лікеро-горілчаної продукції; концентрація оперативних можливостей на документуванні виготовлення та реалізації необлікованої продукції виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів; зосередження уваги на виявленні злочинів, які вчиняються із застосування схем реекспорту спирту з подальшим незаконним відшкодуванням ПДВ; розроблення та прийняття для суб’єктів означеної запобіжної діяльності методологічних інструкцій і рекомендацій із зазначенням у них необхідних спеціально-кримінологічних заходів по запобіганню злочинам у сфері обігу підакцизних товарів – алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо. Обґрунтовано доцільність внесення змін у виді конкретизації тексту санкції ч. 3 ст. 204 КК України, що допоможе налагодити процес переробки недоброякісних фальсифікованих товарів, які виявляються придатними для цього, замість їх знищення, як це вимагає закон сьогодні. Отже, текст санкції
ч. 3 ст. 204 КК України слід викласти в такій редакції: „… карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією вироблених товарів та обладнання для їх виготовлення”. Таке формулювання санкції
ч. 3 ст. 204 КК України в цілому буде в більшій мірі відповідати потребам системи державного регулювання цієї галузі господарських відносин. |
