У дисертаційному дослідженні сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні розуміння сутності злочинності в нафтогазовій сфері, її стану, тенденцій, детермінант та специфічних особливостей, поняття та ознаки запобіжної діяльності в нафтогазовому комплексі, системи суб’єктів й основних напрямів її здійснення та шляхів подальшого удосконалення. Зокрема: Нафтогазовий комплекс України являє собою технологічно складну територіально розгалужену систему видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів, і як невід’ємна частина народногосподарського сектору держави складається із значної кількості взаємопов’язаних на різних циклах й етапах цільової діяльності підприємств, установ й організацій усіх форм власності. Функціонування зазначеного комплексу забезпечується відповідним організаційно-управлінським апаратом, кожна ланка якого має відносну юридичну самостійність і виконує визначені функції. Для сучасного стану правового забезпечення функціонування нафтогазового комплексу України характерні такі детермінанти: нестабільність та невизначеність законодавства, що регулює діяльність галузі; потенційне існування тіньової приватизації (відчуження) об’єктів нафтогазового комплексу України, у тому числі через механізми банкрутства, звернення стягнення на майно підприємств за виконавчими документами; недостатнє використання превентивного потенціалу інститутів адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення у зазначеній сфері та охорони праці на її об’єктах; недосконалість механізмів стимулювання енергозбереження в нафтогазовому комплексі; послаблення державного екологічного контролю і нагляду за забрудненням навколишнього середовища та розміщення відходів; неповнота визначення та незбалансованість компетенції відповідних державних органів щодо запобігання правопорушенням у нафтогазовому комплексі. Приведено визначення злочинності в нафтогазовому комплексі України як сукупності злочинів, що вчиняються на підприємствах, в установах й організаціях нафтопереробної і газової промисловості під час розвідки, видобування, зберігання, переробки, транспортування, постачання та реалізації газу, нафтопродуктів та газового конденсату. Залежно від безпосереднього об’єкта посягання, злочини в нафтогазовому комплексі можливо класифікувати за такими групами: злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; злочини проти довкілля; злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; злочини у сфері службової діяльності. Оскільки законодавець у ст. 292 КК України не визначив ознаки суб’єктивної сторони злочину, пропонується доповнити розділ ХІ Особливої частини КК України “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту” ст. 292-1 “Порушення правил безпеки при будівництві, експлуатації та ремонті магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів” та внести відповідні корективи до існуючої редакції ст. 292 КК України з метою чіткого встановлення можливості вчинення такого злочину лише умисно, шляхом пошкодження або руйнування магістральних трубопроводів. Виділяються соціально-демографічні ознаки осіб, які вчинили злочини в нафтогазовій галузі. Знання відповідних характеристик має суттевє значення для організації індивідуальної профілактики, зокрема, відносно осіб, які мають наміри або готуються до вчинення злочинів у нафтогазовому комплексі. Комплексність та цілісність системи запобігання злочинам у галузі виявляється у двох формах: множинності суб’єктів запобігання, які, залежно від змісту та обсягу функцій, поділяються на правоохоронні, контролюючі, судові органи, а також у різноманітності заходів, спрямованих на досягнення цілей запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі. Для визначення діяльності, спрямованої на превенцію злочинних посягань у нафтогазовій галузі, запропоновано застосовувати термін “запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України”, під яким слід розуміти різновид соціально-профілактичної діяльності, функціональний зміст та мета якої полягає у перешкоджанні, усуненні або послабленні впливу детермінантів злочинності та її виявів у технологічно складній територіально розгалуженій системі видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів. З урахуванням завершення в IV кварталі поточного року виконання розробленого за участю дисертанта і затвердженого МВС України Комплексного плану запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі на період 20072008 рр., ініціюється, з огляду на реальну ситуацію, розроблення на державному рівні нового відповідного міжвідомчого плану запобіжних заходів з диференціюванням суб’єктів їх виконання. |
