Анотація до роботи:

Карлійчук О.О. Запобігання розвитку інтраперитонеальних ускладнень після оперативних втручань на жовчовивідних шляхах завдяки колоносанаційним заходам (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.03. – хірургія.

Дисертація присвячена питанням лікування жовчного перитоніту у хворих на гострий деструктивний холецистит та профілактики його виникнення після холецистектомії за рахунок застосування колоносанаційного методу.

Розроблена власна модель перитоніту біліарного генезу. Мікробіологічними та морфологічними дослідженнями доведена її адекватність клінічному перебігу жовчного перитоніту у пацієнтів.

В експерименті на безпородних собаках досліджено патогенез розвитку жовчного перитоніту, основною ланкою якого є формування дисбактеріозу в порожнині товстої кишки та виникненням в зв’язку з цим явища порушення проникливості кишкової стінки мікрофлорою просвіту та слизових органу.

На основі 160 досліджень мікрофлори жовчі при різних формах холециститу доведена її роль як тригерного фактору в ініціюванні жовчного перитоніту. У 53 пацієнтів з різними формами жовчного перитоніту та на 18 безпородних собаках вивчений видовий та кількісний склад мікрофлори порожнини очеревини в процесі перебігу перитоніту. При 55 дослідженнях мікрофлори порожнини товстої кишки пацієнтів контрольної групи та у 8 піддослідних тварин доведений феномен транслокації при гострому жовчному перитоніті. Визначено, що розвиток та перебіг всіх форм жовчного перитоніту супроводжується суттєвими порушеннями мікробіоценозу порожнини та слизової товстої кишки.

На основі експериментальних досліджень розроблений власний колоносанаційний метод лікування жовчного перитоніту при різних формах гострого холециститу. На 16 експериментальних тваринах мікробіологічними дослідженнями доведена ефективність даного методу.

У 41 пацієнта з різними формами жовчного перитоніту та 12 пацієнтів з хронічним калькульозним холециститом вивчені результати лікування та профілактики за допомогою колоносанаційного методу. Результатами дослідження мікрофлори товстої кишки у 42 пацієнтів основної групи до та після проведення колоносанації доведена ефективність застосування методу, що дозволяє зупинити подальший перебіг жовчного перитоніту діючи на основні ланки його патогенезу.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – лікування та профілактики інтраперитонеального ускладнення – жовчного перитоніту у хворих на гострий деструктивний холецистит, яке включає обґрунтування, розробку та оцінку ефективності застосування колоносанаційного методу.

1. Основним інтраперитонеальним ускладненням гострого деструктивного холециститу є жовчний перитоніт, який обтяжує перебіг хвороби у 40,26% хворих, з них – 9,89% поширений (дифузний – 5,49%, розлитий – 4,39%) та – 90,11% місцевий (абсцес – 14,29%, невідмежований – 40,66%, інфільтрат – 35,16%).

2. Жовч при гострих деструктивних холециститах інфікована в 88,19% випадках, що свідчить про її роль в основному, як тригерного фактору в розвитку перитонеального запалення. Основним джерелом мікрофлори, яка підтримує розвиток жовчного перитоніту при гострому деструктивному холециститі є порожнина товстої кишки, транслокація мікрофлори з якої стає можливою внаслідок порушення колонізаційної резистентності її слизової оболонки та порушенні її біологічної герметичності.

3. Розвиток та перебіг всіх форм жовчного перитоніту супроводжується суттєвими порушеннями мікробіоценозу порожнини та слизової товстої кишки. Дисбактеріоз І-го ступеню діагностовано у 25,46% хворих на гострий деструктивний холецистит ускладнений різними формами перитоніту, ІІ-го ступеню у 43,64%, ІІІ-го ступеню у 30,91%. Наявність у всіх хворих на гострий жовчний перитоніт ознак дисбактеріозу різного ступеню вираженості вимагає врахування цього у класифікації жовчного перитоніту.

4. Мікробний фактор є провідною ланкою патогенезу гострого жовчного перитоніту. Основними збудниками перитоніту є умовно патогенні мікроорганізми E.coli (D_i - 0,30), Bacteroides spp. (D_i - 0,167), Staphylococcus spp. (D_i - 0,133), E.faecalis (D_i - 0,067), що, як правило, контамінують порожнину та слизову оболонку товстої кишки.

5. Застосування одномоментної колоносанації в групі пацієнтів на гострий деструктивний холецистит ускладнений перитонітом змінює кількісний склад мікрофлори порожнини товстої кишки (E.coli із 8,15±1,23 до 6,48±1,55; Е.faecalis із 4,58±0,79 до 3,25±0,71; P.vulgaris із 3,11±1,04 до 3,08±1,32; Staph. spp. із 4,56±0,17 до 4,15±1,09; Bacteroides spp. із 5,67±1,03 до 3,11±1,38; а K.pneumoniae, K.aerogenes, S.aureus, Candida, Bacillus spp. та Peptococcus взагалі елімінують з порожнини товстої кишки після санації), що запобігає подальшому їх проникненню в порожнину очеревини.

6. Експериментально, на безпородних собаках, ефективність колоносанаційного методу підтверджена змінами кількісного складу мікрофлори порожнини очеревини при жовчному перитоніті (через 18 год. розвитку) без та із застосуванням колоносанації: Bacteroides із 4,55±0,16 до 3,19±0,09; E.coli із 8,52±0,23 до 6,53±0,49; Протеї із 7,16±0,18 до 4,32±0,47 (ч/з 36 год); Стафілококи із 6,35±0,31 до 4,21±0,37; Е.fаecalis із 8,25±0,61 до 3,75±0,62. Спостерігається достовірне зменшення частоти зустрічальності всіх мікроорганізмів. Подальше зростання (через 36 год.) концентрації мікроорганізмів засвідчує необхідність повторного застосування колоносанації в післяопераційному періоді.

7. Застосування колоносанаційного методу комплексного лікування у хворих на гострий деструктивний холецистит ускладнений перитонітом, дозволило достовірно знизити загальну токсичність крові: від 15% - за даними концентрації МСМ та питомої електропровідності сироватки крові до 35% за даними лейкоцитарного індексу інтоксикації та парамерційного тесту.

8. Розроблений колоносанаційний метод є ефективним способом профілактики та лікування інтраперитонеально ускладненого перебігу гострого деструктивного холециститу, що приводить до зменшення економічних витрат (в середньому 31,4 грн. за добу перебування в стаціонарі) на кожного хворого на 70,02±16,82 грн., ліжкодня на 2,23 дні, летальності на 1,75%, при місцевих формах та на 123,41±13,31 грн. і ліжкодня на 3,93 дні при поширених.

Публікації автора:

1. Кулачек Ф.Г., Кудла А.О., Левицький Н.А., Білик І.С., Волянюк П.М., Карлійчук О.О., Слонецький Б.І. Післяопераційні ускладнення та шляхи їх скорочення у хворих на холецистит // Науковий вісник Ужгородського університету, 1999. - № 10. – С.104-105. (Особистий внесок здобувача в підборі матеріалу та його обробці)

2. Карлійчук О.О., Сидорчук Р.І., Кулачек В.Ф., Волянюк П.М. Ефективність застосування колоносанації з приводу перитоніту біліарного генезу // Клінічна хірургія. – 2001. – №6 (699). – С.35-38. (Особистий внесок здобувача в експериментальній апробації методу, застосуванні методики лікування в клініці, обробці матеріалу та написанні статті)

3. Кулачек Ф.Г., Карлійчук О.О., Волянюк П.М., Паляниця А.С. Адекватна експериментальна модель жовчного перитоніту // Львівський медичний часопис. – 2001. – Vol.7, №2. – С.32-34. (Особистий внесок здобувача в розробці моделі, її експериментального обґрунтування, обробці матеріалу та написанні статті)

4. Карлійчук О.О., Кулачек Ф.Г., Білик І.С., Сидорчук Р.І., Білик І.І. Використання ентеросгелю у комплексному лікуванні та профілактиці інтраперитонеальних ускладнень при гострому холециститі // Шпитальна хірургія. – 2001. – №4. – С.19-21. (Особистий внесок здобувача в участі в оперативних втручаннях, розробці та застосуванні методу в клініці, обробці матеріалу та написанні статті)

5. Карлійчук О.О. Мікробіологічна характеристика жовчі, перитонеального ексудату та порожнини товстої кишки при жовчному перитоніті у хворих на гострий деструктивний холецистит // Буковинський медичний вісник. – 2002. – №1-2. – С.56-60.

6. Карлійчук О.О. Застосування адекватних експериментальних моделей для вивчення перебігу патологічних процесів, удосконалення існуючих і розробки нових методів лікування // ІІ конгрес хірургів України . – 1998. - С.527-528.

7. Карлійчук О.О. Інтраперитонеальні ускладнення після оперативних втручань на жовчовивідних шляхах та метод їх запобігання // Актуальні питання медичної допомоги населенню. Матеріали міжнародного симпозіуму, 10-11 квітня 2000 м. Чернівці. – С.164-165.

8. Кулачек Ф.Г., Карлійчук О.О., Волянюк П.М., Паляниця А.С. Моделювання біліарного перитоніту // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. – Харьков. – 2000. – С. 72-73.

9. Ф.Г.Кулачек, А.И.Иващук, П.М.Волянюк, А.С.Паляница, А.А.Карлийчук, Л.Н.Харук, О.Б.Боднар. Имунный стресс при острой патологии зоны фатерова соска // Intern. J. оn Immunorehabilitation. - 1999. - №12. - Р.132

10. Р.І.Сидорчук, Л.П.Сидорчук, М.П.Дикий, Р.П.Кнут, О.О.Карлійчук, П.М.Волянюк Профілактика абдомінального сепсису в осіб старшого та похилого віку // Матеріали ІІІ Української конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка В.В.Фролькса. – м. Київ. – 2002. – С.175-176.

11. Ватаман В.М., Кулачек Ф.Г., Тутченко М.І., Слонецький Б.І., Карлійчук О.О., Волянюк П.М., Фундюр В.Д., Сторожук С.М., Вінніченко І.О., Казанський А.Ю. Топографо-анатомічний підхід до техніки моделювання перитоніту // Матеріали наукової конференції "Актуальні питання хірургії". - Чернівці. - 1997. - С.23-24.

12. Ватаман В.М., Тутченко М.І., Кулачек Ф.Г., Слонецький Б.І., Сторожук С.М., Карлійчук О.О., Вінніченко І.О., Фундюр В.Д., Волянюк П.М., Казанський А.Ю., Солодкий С.С. Колосорбція - проблема раціоналізації методу для застосування при післяперфораційних дуодено- та біліогенному перитонітах // Перша наукова-практична конференція "Біосорбційні методи і препарати в профілактичній та лікувальній практиці". – Київ. – 1997. – С.79-80.

13. Патент на винахід України 17316А, UA А61В17/00. Спосіб моделювання перитоніту // В.М.Ватаман, М.І.Тутченко, І.С.Зозуля, Б.І.Слонецький, П.М.Волянюк, О.О.Карлійчук, В.Д.Фундюр, І.І.Слонецький. - N96104091; Заявл.29.10.96; Опубл. 01.04.97; Бюл. - 1997. - N5. - С.3.1.50.

14. Патент на винахід України 17863А, А61В17/00. Спосіб виключення ділянки кишки // В.М.Ватаман, М.І.Тутченко, Ф.Г.Кулачек, Б.І.Слонецький, П.М.Волянюк, В.Д.Фундюр, О.О.Карлійчук, І.Б.Самохваленко, С.П.Бродовський, І.І.Слонецький. - Заявл.23.12.96; Опубл.03.06.97; Промислова власність. Офіційний Бюлетень 1997.- N5.- С.3.1.53.

15. Патент на винахід України 17924А, А61В17/00. Спосіб досягнення органів та структур // В.М.Ватаман, М.І.Тутченко, Ф.Г.Кулачек, Б.І.Слонецький, П.М.Волянюк, В.Д.Фундюр, О.О.Карлійчук, І.Б.Самохваленко, С.П.Бродовський, І.І.Слонецький. - Заявл.23.12.96; Опубл.03.06.97; Промислова власність. Офіційний Бюлетень 1997.- N5.- С.3.1.55.

16. Патент на винахід України 17922А, А61В17/00. Спосіб колосанації // В.М.Ватаман, М.І.Тутченко, Ф.Г.Кулачек, Б.І.Слонецький, П.М.Волянюк, В.Д.Фундюр, О.О.Карлійчук, І.Б.Самохваленко, С.П.Бродовський, І.І.Слонецький. - Заявл.23.12.96; Опубл.03.06.97; Промислова власність. Офіційний Бюлетень 1997.- N5.- С.3.1.54.