Анотація до роботи:

Пшеничний В.Г. Запобігання поширенню наркотизму в Україні (кримінологічна та кримінально-правова характеристика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право: Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2005.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням, яке включає в себе питання як теоретичного, так і практичного змісту.

У роботі сформульовано авторські поняття наркотизму, наркотичної злочинності з визначенням їх основних ознак. Розкрито роль міжнародних організацій та органів у протидії незаконному обігу наркотиків. Вивчено й досліджено причини та умови поширення наркоманії і наркотизму в Україні, з яких виділено основні й безпосередні детермінанти. Запропоновано заходи загальної та спеціально-кримінологічної профілактики зазначених явищ. Визначено основні сфери, які понад усе вражаються внаслідок наркоманії. Порушено питання міжнародного співробітництва із зазначенням факторів, що стримують співпрацю держав у протидії незаконному обігу наркотиків.

У висновках автор сформулював основні результати проведеного дослідження:

1) здійснений кримінологічний аналіз дозволив дисертанту виділити шість основних сфер, які вражає наркотизм: а) ідейно-культурну; б) правоохоронну; в) лікувально-профілактичну; г) виробничо-трудову; д) сімейно-дозвільну; е) матеріально-ресурсну;

2) визначено основні, на думку дисертанта, сфери впливу щодо ефективного попередження наркотизму в Україні, а саме: а) правову – законодавче врегулювання проблеми наркотизму; б) медичну – розробка нових методик лікування наркоманів та поліпшення процесу їх реабілітації; в) психосоціальну –розгляд споживача наркотиків крізь призму різних психологічних процесів, які здійснюються особою у взаємодії з навколишнім середовищем;

3) запропоновано авторське визначення наркотизму, наркотичної профілактики, а також уточнення понять “здоров’я індивіда” та “здоров’я населення”;

4) характеризуючи осіб, які здійснюють незаконний обіг наркотиків, дисертант виділяє такі їх типи: а) наркоділки; б) рядові учасники злочинних груп; в) особи, які вирощують наркотичні рослини; г) особи, які збирають дикорослі наркотичні рослини; д) збувальники-професіонали;

5) унаслідок зіставлення ознак наркозлочинності з ознаками, властивими організованій злочинності, автор дійшов висновку, що наркозлочинність є чітко організованою і спланованою системою взаємопов’язаної злочинної діяльності осіб, груп, злочинних організацій, яка здійснюється з розподілом ролей та функцій, що дає змогу розглядати даний вид злочинності як різновид організованої злочинності;

6) ґрунтуючись на загальному понятті профілактики правопорушень, здобувач запропонував власну редакцію поняття “профілактика наркотизму”, під якою розуміється специфічний вид соціальної діяльності, що здійснюється як державними, так і недержавними органами й установами та спрямована на ліквідацію (усунення) чи нейтралізацію причин і умов, які впливають на поширення цього негативного соціального явища;

7) першочергові заходи щодо протидії незаконному наркообігу мають бути спрямовані на: а) поліпшення матеріально-технічного забезпечення та кадрового зміцнення спецпідрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків; б) розробку та впровадження в практику сучасних спеціальних технічних засобів і приладів для виявлення наркотичних засобів як в організмі людини, так і в інших місцях, у яких вони транспортуються; в) застосування новітніх науково обґрунтованих методів лікування і реабілітації наркоманів;

8) з метою позитивного вирішення питань розширення мережі лікувальних установ і поліпшення методик лікування наркоманії автор пропонує розробити спеціальні державні лікувальні програми, а на урядовому рівні – програму міжвідомчого характеру, метою яких є проведення цілеспрямованої просвітницької роботи серед населення із залученням широкого кола фахівців, включаючи засоби масової інформації, приватні компанії, комерційні структури, центри психологічної допомоги тощо;

9) розглядаючи питання міжнародного співробітництва, дисертант виділяє фактори, що можуть певною мірою стримувати співпрацю держав у протидії незаконному обігу наркотиків, до яких відносить:

а) відмінність у правовому регулюванні того чи іншого питання, пов’язаного з незаконним обігом наркотиків;

б) різницю у підходах щодо застосування норм міжнародного права, конвенцій та угод Організації Об’єднаних Націй національними органами країн для вирішення питань протидії незаконному обігу наркотиків та інших психотропних речовин;

в) різний рівень корупції серед вищих органів влади та управління країн, серед яких існує домовленість у протидії незаконному наркообігу.

Публікації автора:

1. Пшеничний В.Г. Наркотизм як соціальне явище крізь призму конституційного права людини на охорону здоров’я // Вісн. Конституційного Суду України. – 2004. – № 3. – С. 73–76.

2. ПшеничнийВ.Г. Наркотизм як соціальне явище // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 4. – С. 120–125.

3. Пшеничний В. Конституційні засади реформування Кримінального законодавства України в сфері обігу наркотичних засобів (системно-порівняльний аспект) // Вісн. Конституційного Суду України. – 2004. – № 4. – С.95–98.

4. Пшеничний В., Піщенко Г. Роль і місце міжнародних організацій у системі контролю за наркотиками // Право України. – 2004. – № 9. – С.143–145.

5. Кримінологія: Навч. посіб. / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с. (у співавторстві) – особистий внесок – 1 друк. арк.

6. Міжнародно-правові заходи запобігання наркотизму: Наук.-метод. посіб. / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2004. – 132 с. (у співавторстві) – особистий внесок – 1,5 друк. арк.

7. Пшеничний В. Тези доповіді на міжнародній науково-практичній конференції з питань прав людини. – Єреван, жовтень 2003 р.

8. Пшеничний В. Соціально-правове явище наркотизму як складова проблеми реалізації права на охорону здоров'я / Програма 9-го українсько-німецького колоквіуму “Кримінальне право і конституційне право”. – Київ (7 – 8 жовтня 2004 року).