Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Кузярін Олександр Тимофійович. Заплавна рослинність басейну верхів'я Західного Бугу: еколого-ценотична структура, динамічні тенденції, охорона. : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2008.



Анотація до роботи:

Кузярін О.Т. Заплавна рослинність басейну верхів’я Західного Бугу: еколого-ценотична структура, динамічні тенденції, охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню еколого-ценотичної структури заплав-ної рослинності басейну верхів’я Західного Бугу, її динамічних тенденцій та охорони. Складено продромус рослинності, що охоплює 14 класів, 19 порядків, 33 союзи, 1 підсоюз, 94 асоціації, 11 субасоціацій, 22 варіанти, 29 базальних та 3 дериватних угруповання. Серед них 2 асоціації та 6 субасоціацій є новими для науки, а 17 асоціацій та 2 субасоціації – новими для території України.

Розраховано амплітуди екологічних режимів рослинності та досліджено взаємозв’язок між екологічними факторами. З’ясовано динамічні тенденції рослинності заплав.

Встановлено флористичний склад заплав, що налічує 790 видів судинних рослин, 60 видів мохоподібних і 4 види харових водоростей. Здійснено созологічну оцінку заплавних фітосистем і запропоновано для охорони 128 видів та 36 фітоценозів. Уперше наведено для території України та запропоновано для охорони на загальнодержавному рівні вид Sesleria caerulea та угруповання Juncetum subnodulosi. Досліджено повний онтогенез та вікову структуру популяцій реліктового виду Tofieldia calyculata. Складено наукове обґрунтування 12 нових природно-заповідних територій. Розроблено проект локальної екомережі басейну верхів’я Західного Бугу та запропоновано шляхи екологічного оздоровлення регіону.

На підставі еколого-флористичної класифікації, синфітоіндикаційної оцінки та міжнародної созологічної категоризації вперше проведено аналіз заплавної рослинності басейну верхів’я Західного Бугу за еколого-ценотичною структурою, динамічними тенденціями та природоохоронним значенням, що дало змогу визначити рівень флористичного і фітоценотичного різноманіття цієї території, а також запропонувати заходи щодо його збереження.

  1. Рослинність зазначеної території характеризується широким cинтаксо-номічним спектром, що охоплює 14 класів, 19 порядків, 33 союзи, 1 підсоюз, 94 асоціації, 11 субасоціацій, 22 варіанти, 29 базальних та 3 дериватні угруповання. Серед них 8 синтаксонів (2 асоціації та 6 субасоціацій) є новими для науки, а 19 (17 асоціацій та 2 субасоціації) – новими для території України.

  2. Флористичний склад заплавних фітоценозів налічує 790 видів судинних рослин, що належать до 387 родів та 102 родин, а також 60 видів мохоподібних з 39 родів та 22 родин і 4 види харових водоростей. Серед них переважають факультативні види заплав, що нараховують 792 види (92,7%), у т. ч. 731 вид судинних рослин, 57 видів мохоподібних та 4 види харових водоростей.

  3. У складі рослинності територіально перереважають луки Cl. Phragmito-Magnocaricetea та Mоlinio-Arrhenatheretea (до 85-90%). Площі під чагарниковими та деревними ценозами Cl. Salicetea purpureae, Alnetea glutinosae і Querco-Fagetea не перевищують 8-10%. На водну, прибережно-водну та болотну рослинність припадає менше 5%.

  4. На основі аналізу регіонального екоклину встановлено, що провідними факторами у розподілі рослинного покриву виступають змінність режиму зволоження, вологість та азотний режим ґрунту, що мають ступінь перекриття амплітуд більше половини (відповідно 63,6; 59,2 та 53,3%).

  5. Провідними антропогенними чинниками є забір підземних вод, добування корисних копалин та осушувальна меліорація. Встановлено, що гідрогенна трансформація рослинного покриву проходить у напрямах – переважаючої за масштабами загальної мезофітизації та незначної за площами локальної гідрофітизації. При цьому найбільшого впливу зазнають евтрофні трав’яні (трав’яно-мохові) болота та болотисті луки в межах функціонування дренажних осушувальних систем та депресійних лійок діючих підземних водозаборів. Залежно від інтенсивності осушення екотопу і режиму використання похідних угруповань вони завершуються гігромезофільними, мезофільними, рідше ксеромезофільними трав’яними та чагарниковими угрупованнями Cl. Molinio-Arrhenatheretea, Alnetea glutinosae, Salicetea purpureae.

  6. Найпоширенішими варіантами алогенних гейтогенетичних сукцесій рослинності заплав є фенісекціальні та пасквальні (пасовищна дигресія), що часто перекриваються. Вподовж пасовищної дигресії сінокісні високотравні луки All. Arrhenatherion elatioris, Alopecurion pratensis, Molinion caeruleae та Calthion palustris замінюються на низькотравні деградовані пасовища All.Cynosurion cristati і угруповання-збої Cl.Plantaginetea majoris. Натомість евтрофні трав’яно-мохові болота Cl.Scheuchzerio-Caricetea nigrae та болотисті луки Cl. Phragmito-Magnocaricetea часто трансформуються у низькотравні фітоценози O.Agrostietalia stoloniferae Cl. Plantaginetea majoris.

  7. З’ясовано, що в розподілі рослинності за сучасними тенденціями змін переважають умовно стабільні угруповання (65 синтаксонів або 51,6%), 32 синтаксони (25,4%) характеризуються регресуючим і дигресуючим та 29 синтаксонів (23,0%) – прогресуючим або експансивним динамічним станом.

  8. Заплавні екосистеми відзначаються високою фітосозологічною цінністю. Серед 128 достовірно відомих раритетних видів (110 видів судинних рослин, 16 видів мохоподібних та 2 види харових водоростей) 1 вид належить до Червоного списку МСОП, 12 – до списку конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення – СІТЕS,

3 (1,6%) – до Європейського Червоного списку, 4 (8,9%) – до додатку І Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 37 – до Червоних списків вразливих судинних (33 види або 7,9%) та мохоподібних (4 види або 2,9%) рослин Польщі, 35 (34 види або 7,7% судинних рослин та 1 вид або 5,9% харових водоростей) – до ЧКУ, 10 – до ЧСВМУ, 27 – до переліку регіонально-рідкісних видів, що потребують охорони в межах Львівської обл. та 63 види (46 видів судинних рослин, 16 видів мохоподібних, 1 вид харових водоростей), що пропонуються для регіональної охорони.

  1. За міжнародною созологічною категоризацією 8 видів судинних рослин з досліджуваної території (Najas marina, Orchis palustris, O. coriophora, Potamogeton alpinus, P. obtusifolius, Salvinia natans, Saxifraga hirculus і S. granulata) та 3 види мохоподібних (Сalliergon trifarium, Scorpidium scorpioides та Drepanocladus lycopodioides) можна вважати імовірно зниклими; 22 види судинних рослин та 7 видів мохоподібних перебувають під загрозою зникнення; 53 види судинних рослин та 7 видів мохоподібних належать до більш-менш вразливих таксонів; 35 видів судинних рослин та 2 види мохоподібних мають невизначений статус за відсутності достовірної оцінки їх сучасного стану.

  1. Заплавні фітосистеми є унікальними осередками рідкісних гелофільних видів: Sesleria caerulea, Cochlearia polonica, Juncus subnodulosus, Cladium mariscus, Swertia perennis, Tofieldia calyculata, Schoenus ferrugineus, Dactylorhiza traunsteineri, Drosera anglica та ін., що представлені в Україні поодинокими та нечисленними локалітетами. Основними причинами скорочення чисельності їхніх популяцій є критичне осушення біотопів та зміна режиму експлуатації угруповань. Результати ценопопуляційних досліджень Tofieldia calyculata свідчать, що цей факультативний гелофіт може слугувати індикатором ступеня трансформації карбонатних боліт. Реліктовий вид Sesleria caerulea, що вперше зазначений нами для флори України, запропоновано внести до нового видання Червоної книги та організувати на території його місцезростання ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

  2. У складі рослинності району дослідження виявлено 39 раритетних синтаксонів. Серед них 3 або 7,7% – угруповання, що імовірно зникли; 8 або 20,5% – реліктові, зникаючі угруповання, що перебувають під безпосередньою загрозою зникнення; 24 синтаксони або 61,5% – рідкісні угруповання під потенційною загрозою зникнення та 4 синтаксони або 10,3% – типові угруповання. Статус регіонально-рідкісних угруповань надано 27 синтаксонам. Унікальним угрупованням Juncetum subnodulosi, що наведені нами вперше для України, пропонуємо надати загальнодержавний созологічний статус рідкісних зникаючих ценозів на східній межі поширення. Найменш трансформовані з них потребують абсолютного заповідного режиму.

  3. Відсоток площ природно-заповідних територій в регіоні становить 3,1% і є нижчим за аналогічні показники для області (5,2%) та для держави (3,9%). Виходячи із цього, нами запропоновано організувати 12 нових природно-

заповідних територій (1 регіональний ландшафтний парк, 4 ландшафтні заказники загальнодержавного та 2 ландшафтні заказники місцевого значення, а також 5 заповідних урочищ) в межах долин річок: Західний Буг, Полтва, Золочівка, Яричівка, Гологірка, Тимковецький Потік, Болотня. Розроблено проект локальної екомережі, в якій виділено ядра, буферні зони та екокоридори. Намічено шляхи екологічного оздоровлення регіону.

Публікації автора:

  1. Дідух Я.П., Плюта П.Г., Кузярін О.Т. Фітоіндикація екотопів верхів’я Західного Бугу // Укр. ботан. журн. – 1994. – T. 51, № 2/3. – С. 57 – 68.

  2. Жижин М.П., Кузярін О.Т. Тенденції поведінки видів судинних рослин “Червоної книги України” в зонах впливу підземних водозаборів Розточчя // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. – Львів, 1994. – Т. 11. –
    С. 56 – 64.

  3. Кузярін О.Т., Кагало О.О., Жижин М.П. Созологічна оцінка представників родини Orchidaceae Juss. заплавних екосистем верхньої частини басейну р. Західний Буг // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 1998 . – T. 14. – С. 102 – 108.

  4. Кузярін О.Т. Раритетні рослини та фітоценози заплав Західного Бугу // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2001. – T. 16. – С. 87 – 102.

  5. Кузярін О.Т. Синтаксономічний склад азональної рослинності класу Phragmitetea R. Tx. & Prsg. 1942 басейну Західного Бугу // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2003. – T. 18. – С. 53 – 76.

  6. Кузярін О.Т. Sesleria caerulea (L.) Ard. (Poaceae) – новий вид флори України з Вороняків (північно-західне Поділля) // Укр. ботан. журн. – 2003. – T. 60, № 2. – С. 182 – 188.

  7. Кузярін О.Т. Синтаксономія рудеральної рослинності заплавних екосистем басейну Західного Бугу // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2005. – Вип. 21. – С. 29 – 52.

  8. Кузярін О.Т., Кагало О.О., Жижин М.П. Онтогенез Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. у популяціях на східній межі ареалу // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії. – Київ – Львів, 1994. – С. 111 – 113.

  9. Кузярин А.Т. Орхидные бассейна реки Западный Буг // Бюл. ботан. сада им. И.С. Косенко Кубанского госуд. аграрного ун-та. – Краснодар, 1998, № 7. – С. 91 – 93.

  10. Кузярін О.Т. Водна рослинність басейну Західного Бугу: синтаксономія, еколого-ценотична структура, созологічна оцінка // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – Вип. 5. – С. 87 – 102.

Кузярін О.Т., Кагало О.О. Ландшафтно-екологічні закономірності просторової структури рослинного покриву Колтівської улоговини (північно-західне Поділля, УРСР) // Актуальні проблеми вивчення фітобіоти Західних

регіонів України: Відкр. конференція мол. ботаніків м. Львова. Львів, 2-5 квіт. 1990р. – Львів, 1991. – С. 62 – 66.

  1. Жижин М.П., Кузярін О.Т. Структура фітосозологічного моніторингу при експлуатації підземних вод Волино-Поділля // IX з’їзд Укр. ботан. товариства. Дніпропетровськ, травень 1992р. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 131 – 132.

  2. Кузярін О.Т. Созологічна оцінка фітосистем зон впливу підземних водозаборів Волино-Поділля // Актуальные вопросы ботаники и экологии: Конференция молодых ученых и специалистов. Харьков, 5-7 июня 1996 г.– Харьков, 1996. – С. 66.