Анотація до роботи:

Берегуля А.Я. Заощадження населення в умовах економічного зростання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2007.

У дисертації розглянуто теоретично-методологічні підходи до вивчення впливу факторів та мотивів на рівень заощаджень населення в умовах економічного зростання. Основні теоретичні узагальнення полягають у наступному: уточнено зміст понять «заощадження населення», «фінансові активи», розроблено класифікацію факторів та мотивів заощаджень населення. Обґрунтовано розмір максимальної суми страхового покриття депозитів населення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Теоретично визначено зони впливу процентної ставки на рівень депозитів та за допомогою багатофакторної регресійної моделі розраховано критичну точку впливу процентної ставки.

У практичних рекомендацій дисертації обґрунтовано нові підходи до аналізу депозитів населення, впровадження яких дозволяє зробити процес залучення грошових коштів населення більш ефективним. Основні результати дисертаційної роботи було запроваджено в практичної діяльності банків Одеського регіону, а також у навчальному процесі Одеського державного економічного університету.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розробки методологічних засад та обґрунтування прикладних аспектів вивчення факторів та мотивів заощаджень населення. Це дало змогу сформулювати ряд висновків і пропозицій, які розкривають результати виконання поставлених завдань дослідження.

1. У всіх країнах світу грошові заощадження населення відіграють важливу роль в інвестиційному забезпеченні економічного зростання. Тому перед банківською системою України постає надзвичайно актуальне завдання щодо акумуляції заощаджень населення як внутрішнього ресурсу економічного розвитку.

2. Системній підхід до визначення поняття «заощадження населення» дозволив обґрунтувати їх як відкладене споживання, що формується у натуральній, грошовій та фінансовій формах під впливом взаємодії сукупності факторів та мотивів на рівень ощадливості. Було обґрунтовано, що тільки, враховуючі всю сукупність мотивів й факторів заощаджень населення, можливо визначити їх сутність.

3. Для більш глибокого розуміння сутності заощаджень населення та їх практичного використання при формуванні ресурсної бази банків необхідним є дослідження розвитку теорій заощаджень населення. В результаті систематизації поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на процес формування заощаджень виділено основні етапи розвитку теорій заощаджень населення: на першому етапі використовуються однофакторні лінійні моделі та відбувається накопичення знань про предмет дослідження; другий етап характеризується розширенням переліку факторів та типів моделей, що застосовувалися ученими; на третьому етапі набуває вирішального значення використання значних обсягів статистичних даних та побудова багатофакторних залежностей з урахуванням особливостей різних економік.

4. Заощадження населення відіграють важливу роль у забезпеченні економічного зростання України. У країнах, економіка яких динамічно розвивається, спостерігається зростання рівня внутрішніх заощаджень або залучення зовнішніх. Збільшення заощаджень, необхідних для фінансування інвестицій, стимулює зростання економіки й підвищення добробуту населення, у цьому зв’язку особливого значення набуває формування їх фінансових активів.

5. Узагальнення існуючих підходів до визначення поняття «фінансові активи» дозволило внести уточнення його сутності. Автором запропоновано розглядати їх як активи, що мають організований характер та приносять дохід, а саме: цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів, а також грошові депозити в банківських та небанківських установах та депозити у банківських металах.

6. Заощадження населення підпорядковуються довгостроковим, середньостроковим і короткостроковим мотивам. Обґрунтовано необхідність комплексної оцінки впливу мотивів та факторів на обсяги заощаджень. Запропоновано таку ієрархію мотивів: мотив збереження вартості доходу, мотив одержання доходу від розміщених активів, мотив рівномірного споживання і мотив передачі спадщини. Залежно від впливу таких факторів як рівень прогнозування, рівень доходу і рівень доживання, можна визначити які мотиви домінували у періоді, що досліджується.

7. Дослідження теорій заощаджень дозволило визначити, що заощадження населення можуть бути негативними в тому випадку, якщо попередній постійний дохід був вище дійсного. Доведено, що в короткостроковому періоді, при збільшенні доходу, заощадження зростають як в абсолютному, так і у відносному вираженні. У довгостроковому ж періоді, при збільшенні доходу, заощадження зростають тільки в абсолютному виразі, а у відносному залишаються постійними.

8. Визначено, що депозитам населення в національній валюті властива інертність, вказане є свідченням зростаючої довіри населення до національної валюти, разом із тим, депозитам в іноземній валюті внутрішня інерція не властива. Це свідчить про зміни пріоритетів населення на здійснення вкладів у національній валюті, а також про зниження рівня доларизації у країні.

9. Для ефективного використання інструментів банків щодо залучення грошових коштів населення необхідно враховувати регіональні особливості. Дослідження процесів формування та залучення заощаджень на банківські вклади Одеського регіону дозволило зробити наступні висновки: депозитам в іноземній валюті властива інертність; девальвація гривні стосовно долара США позитивно відбивається на величині депозитів населення як у національній, так і в іноземній валютах; населення диференційовано формує вклади залежно від джерела отримання доходу (у національній валюті - від більш високих ставок, в іноземній - від курсової різниці за умов девальвації національної валюти).

10. На підставі аналізу світового досвіду розвитку систем страхування вкладів населення було запропоновано методику визначення суми максимального страхового покриття депозитів населення залежно від показника ВВП на душу населення.

11. За результатами розробленої у роботі моделі доведено, що існують певні межі впливу процентної ставки на рівень депозитів у банках. Визначено наявність залежності між процентною ставкою, яка не досягає значення точки критичного ризику, та депозитами населення. По-перше, в короткостроковому періоді зміни процентної ставки істотно не впливають на рівень депозитів населення. По-друге, зміни процентної ставки в середньостроковій перспективі відіграють активну роль у залученні депозитів як при тенденції до ії зниження, так і при тенденції до ії підвищення, але у тому випадку, якщо процентна ставка знаходиться в межах зони відносної стабільності; при зниженні депозитних ставок підсилюється мотив постійного рівня споживання, при зростанні – мотив збільшення добробуту. По-третє, зміна процентної ставки в довгостроковій перспективі не впливає на рівень депозитів населення, оскільки при формуванні депозитів у цьому випадку основну роль відіграють такі мотиви, як мотив спадкування та мотив забезпечення післяпенсійного споживання.

12. Запропоновані у дисертаційному дослідженні підходи до розробки стратегії формування оптимальної ресурсної бази за рахунок збільшення обсягів строкових депозитів населення у національної валюті впроваджено в практичну діяльність банків Одеського регіону.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Берегуля А.Я. Рівень заощаджень населення в трансформативній економіці. // Вісник Львівської державної фінансової академії: Економічні науки./ Львівська державна фінансова академія. – Львів. – 2005. – №8. – С. 268-273. – 0,37 д.а.

2. Берегуля А.Я. Вплив процентної ставки на рівень заощаджень.// Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць/ Одеський державний економічний університет. – Одеса. – 2004. – Вип. 18. – С. 27-32. – 0,37 д.а.

3. Берегуля А.Я. Класики економічної теорії щодо заощаджень населення.// Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць/ Одеський державний економічний університет. – Одеса. – 2005. – Вип. 19. – С. 24-29. – 0,37 д.а.

4. Берегуля А.Я. Довгострокові та короткострокові ощадні мотиви населення// Науковий вісник – Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – 2006. – №10 (30). – С.104-114. – 0,6 д.а.

5. Берегуля А.Я. Сбережения населения в странах, ориентированных на фондовый рынок и банковский сектор//Культура народів Причорномор’я – 2006. – №80. С.12-17. – 0,6 д.а.

В інших виданнях:

6. Берегуля А.Я. Сбережения населения как ключевой фактор роста экономики//Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України», вересень 2005р. – Алушта. – 2005р. – С.89-90. – 0,07 д.а.

7. Берегуля А.Я. Анализ факторов, влияющих на уровень сбережений населения// Матеріали VII міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. – Донецьк. – 2006. – С.38 – 0,07 д.а.

8. Берегуля А.Я. Аналіз макроекономічних чинників, що впливають на рівень заощаджень населення// Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті. – Тернопіль. – 2007. – С. 43-45. – 0,15 д.а.

9. Берегуля А.Я. Перспективи розвитку процесів залучення заощаджень населення банками одеського регіону// Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва. – Алушта. – 2007. – С.106-107. – 0,07 д.а.