У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання – формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо юридичної природи і поняття заміни покарання більш м’яким при його відбуванні, які мають теоретичне та прикладне значення: 1. Заміна покарання більш м'яким видом при його відбуванні – це сукупність кримінально-правових норм, на підставі яких в процесі виконання покарання (відбування засудженим) суд остаточно і безумовно заміняє раніше призначене винному вироком основне покарання (повна заміна) чи невідбуту його частину (часткова заміна) іншим менш суворим основним видом покарання. 2. Заміна одного покарання іншим завжди припускає наявність двох видів покарань. При цьому перше з них – замінюване – обов'язково повинно спочатку бути призначене вироком суду, а друге – заміняюче – застосовується в порядку заміни (замість замінюваного). Таким чином, замінити можна лише те покарання, яке вже раніше було призначене вироком суду. 3. При заміні невідбутої частини покарання більш м'яким як заміняючі покарання можуть використовуватися лише більш м'які, основні, строкові і, як правило, загальні види покарання, серед яких: обмеження волі, арешт, виправні роботи, громадські роботи. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватися як заміняюче за умови, якщо злочин було вчинено засудженим за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю. 4. За наявності передумов і підстав застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, яка передбачена в ст. 82 КК, суд не вправі відмовити засудженому в такій заміні на підставі якихось інших причин. Тому вказана заміна покарання належить до обов'язкових її видів. 5. У тексті дисертації сформульовані пропозиції щодо удосконалення положень КК та інших нормативно-правових актів України стосовно регламентації заміни покарання більш м’яким при його відбуванні. Зокрема пропонується: а) доповнити статті 56, 57, 60 і 61 КК окремим положенням відповідно до якого, якщо засуджений у процесі відбування покарання набуває статусу, який виключає можливість подальшого його виконання, таке покарання (або невідбута його частина) підлягає заміні іншим, більш м'яким його видом, а при неможливості здійснення такої заміни особа звільняється від відбування цього покарання; б) доповнити положення ч. 3 ст. 74 КК вказівкою на необхідність заміни раніше призначеного судом покарання, якщо в санкції нового закону передбачено лише більш м'який вид основного покарання; в) уточнити положення ч. 5 ст. 80 КК про те, що у разі незастосування судом давності виконання обвинувального вироку до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, останнє слід заміняти позбавленням волі на строк п'ятнадцять років; г) змінити редакцію ч. 4 ст. 83 КК шляхом вказівки на те, що заміні підлягає тільки основне покарання. Від відбування додаткового покарання засуджена або звільняється, або направляється для реального його відбування; ґ) доповнити ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування амністії в Україні» відповідним пунктом «заміну строкового й основного покарання або невідбутої його частини більш м'яким покаранням». Частину 2 ст. 2 Закону України «Про застосування амністії в Україні» виключити; д) змінити редакцію ч. 1 ст. 74 КК з метою уточнення положення про можливість застосування заміни покарання або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію або акта про помилування; е) удосконалити законодавчу регламентацію застосування заміни покарання або невідбутої його частини на підставі актів про амністію або про помилування, зазначивши, що заміні підлягають лише строкові й основні види покарання; є) доповнити ст. 82 КК окремою частиною, у якій закріпити положення такого змісту: «При заміні невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому, якому покарання було пом'якшено актом амністії, помилування або за рішенням суду, фактично відбута частина покарання обчислюється виходячи з покарання, встановленого актом амністії, помилування або рішенням суду»; ж) уточнити редакцію ч. 1 ст. 82 КК, замінивши слова «…більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання» на «…більш м'яке покарання призначається в межах максимального строку, встановленого в Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання». з) доповнити КК статтею 1071, яка б передбачала можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким особам, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, виклавши її у такій редакції: «1. Особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах максимального строку, встановленого в Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. 2. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. 3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована до засудженого за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття: 1) не менше чверті строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин; 2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі». |