1. Проведеними дослідженнями встановлено, що прояв продуктивних ознак у тварин української червоно-рябої молочної породи залежить від взаємодії між генотипом та середовищем. Зі зростанням частки спадковості голштинської породи в генотипі тварин підвищується їхня чутливість до змін умов середовища. 2. Вплив організованих факторів (рівень годівлі і генотип) в незначному ступені визначали різноманітність величини середньодобових приростів, які вивчалися у досліджуваних тварин (х = 14,0 %). Вплив фактору “рівень годівлі” становив 59,3 % від сумарної дії факторів і дорівнював А = 0,083 % (8,3 %) при Р > 0,999. Вплив фактору “генотип” та взаємодії обох факторів (АВ) від загальної дії факторів складали відповідно 9,3 % (В = 0,013 % при Р>0,99) та 31,4 % (АВ = 0,044 % при Р > 0,999). 3. З зростанням частки спадковості за голштинською породою у тварин спостерігається тенденція до поступового зниження середньодобових та відносних приростів у вікові періоди 0–6, 0–12, 0–18 місяців, тоді як у 7–12, 7–18, 13–18 місяців спостерігалася тенденція до зростання зазначених показників із збільшенням частки крові голштина до генотипу 1/8С 7/8ЧРГ. 4. При збільшенні частки спадковості за голштинською породою (від 1/2С 1/2ЧРГ до 1/16С 15/16ЧРГ) у корів-первісток відбуваються зміни будови тіла у напрямі зростання розтягнутості тулуба (113,74–115,65), висоти в холці (128±0,4 см – 134±0,7 см), глибини грудей (66±0,4 см – 73±0,6 см), ширини в маклоках (42±0,5 см – 52±0,7 см), косої довжини тулуба (146 ± 0,6 см – 155±1,9 см), обхвату грудей (189±0,8 см – 191 ± 2,1 см) і зменшення ширини грудей (46±0,3 см – 45±0,9 см), обхвату п’ястка (20±0,1см – 19±0,2 см), показників індексів компактності (129,51–123,31), довгоногості (48,79–45,87), грудного (69,51–62,23), костистості (15,22–14,16). У висококровних тварин сформувався спеціалізований молочний тип і за більшістю основних промірів вони наближаються до цільового стандарту української червоно-рябої молочної породи. 5. Встановлено, що вплив організованих факторів на надій корів-первісток складав 7,7 % (х = 0,077). Вплив фактору “рівень годівлі” становив 40,3 % від сумарної дії факторів і дорівнював А = 0,031 (3,1 %) з ймовірністю Р>0,999. Тоді як дія генотипу та взаємодія двох факторів складає 1,3 % та 3,3 % при Р>0,999. Проведений дисперсійний аналіз вказав на те, що молочна продуктивність у більшій ступені залежить від рівня годівлі тварин, а також від взаємодії факторів “рівень годівлі” та “генотип”. У корів, які лактували в умовах з витратами кормів на корову у рік 50 ц корм. од. і менше зі зростанням кровності за голштинською породою відбувається поступове зниження надоїв молока. Відповідно за першу лактацію з 3812 кг до 3619 кг, за другу – з 3842 кг до 3143 кг, за третю – з 3887 до 3193 кг молока, тоді як в умовах з рівнем годівлі 60 ц корм. од. і більше відбувалося поступове зростання їх за перші дві лактації відповідно із 3836 до 4809 кг, із 4565 до 4883 кг молока. 6. Корови-первістки, що отелилися в осінньо-зимовий період (3885 кг – 4798 кг), мають вищі надої, порівняно з тваринами, які отелилися у весняно-літній період (3363 кг – 4342 кг) незалежно від їх генотипу. 7. Виявлена залежність формування лактаційної кривої від умов середовища. Так корови-первістки, які отелилися у весняно-літній період, лактували в умовах з витратами кормів на корову в рік 50 ц кормових одиниць і менше, мали нижчу молочну продуктивність та стійкість лактації, порівняно з тваринами, які отелились в осінньо-зимовий період, в умовах з індивідуальним підходом у годівлі тварин та витратами кормів на корову у рік 60 ц кормових одиниць і більше. У першому випадку кращі показники мали тварини з гено-типом 1/4С 3/4ЧРГ: надій за 305 днів лактації становив у них 3915 кг молока, коефіцієнт постійності лактації – 61,1 %, відношення вищого місячного надою до середньомісячного за лактацію – 1,41, відношення надою за 305 днів лактації до вищого місячного – 7,09. Вищі показники у другому випадку мали корови з генотипом 1/8С 7/8ЧРГ – відповідно 5912 кг молока, 65,0 %; 1,30; 7,70. 8. Незалежно від генотипу тварин вищі показники надоїв мали корови з тривалістю сухостійного періоду 51–65 днів. Серед них від генотипів: 1/2С 1/2ЧРГ – 4185 кг молока, 1/4С 3/4ЧРГ – 4433 кг, 1/8С 7/8ЧРГ – 3974 кг. 9. Встановлена тенденція до погіршення показників відтворної здатності зі зростанням частки спадковості за голштинською породою. Так у корів відбу-вається поступове збільшення тривалості сервіс- та міжотельного періоду вівдповідно до 104,7±2,74 та 390,6±2,96 днів. Висококровні тварини мають нижчий коефіцієнт відтворної здатності (0,93±0,001) та індекс плодючості (44,2±0,19). Оптимальні показники відтворної здатності (коефіцієнт відтворної здатності = 0,95–1,0) мають тварини з часткою спадковості за голштинською породою до 75%. 10. Найвищий показник тривалості господарського використання мають корови з генотипом 1/2С 1/2ЧРГ – 4,5 лактації. Подальше зростання частки спадковості за голштинською породою призводить до поступового скорочення тривалості продуктивного використання до 3,2 лактації (1/8С 7/8ЧРГ). 11. Серед оцінених голштинських бугаїв покращувачами виявилися ті плідники, дочки яких із зростанням частки спадковості за голштинською поро-дою при зміні умов середовища не знижують рівня молочної продуктивності. Такими плідниками були Віверс Імпрувер-Ред 333471 (+179,3 кг молока, +0,006 % жиру) та Віверс Сюпрім-Ред 333470 (+ 165,4 кг, –0,019 % жиру). 12. Аналіз морфологічних і біохімічних показників крові корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів показав, що вони перебувають в межах норми. У висококровних тварин за голштинською породою виявили тенденцію до зростання нейтрофільних лейкоцитів та зниження вмісту -глобулінів, що можна пояснити впливом спадковості голштинської породи на клітинні та гуморальні фактори неспецифічної резистентності тварин. 13. Результати економічної ефективності використання корів різних генотипів показали, що від тварин із вмістом 51–75% спадковості голштинської породи у їхньому генотипі в рік можна отримати 469,5 грн додаткового прибутку на одну корову, тоді як від тварин з часткою спадковості 76% і більше при підвищенні рівня годівлі до 60 ц корм. од. і більше цей показник зростає від 268 до 867,5 грн. |
