Анотація до роботи:

Приплавко С.О. Залежність окремих фізіологічних процесів і продуктивності сільськогосподарських культур від дії металовмісних синтетичних регуляторів росту рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню впливу комплексних сполук на основі уротропіну, диметилсульфоксиду та солей біометалів на ріст та розвиток польових культур для запровадження їх у технологіях вирощування сільськогосподарських рослин.

Застосування комплексів Кобальту (Славутич) та Мангану (Кристілін) як регуляторів росту рослин на посівах озимої пшениці сприяє підвищенню схожості, врожайності та якості зерна як при інкрустації насіння, так і при додатковому обприскуванні посівів.

Аналогічне використання препаратів Славутич, Кристалін та Оксамит (комплекс Барію) на посівах цукрових буряків дозволяє підвищувати схожість, урожайність та цукристість цієї культури.

Обґрунтовано економічну ефективність застосування даних препаратів при вирощуванні озимої пшениці та цукрових буряків.

1. У дисертації представлено вирішення наукової задачі розширення асортименту сучасних регуляторів росту рослин, здатних виявляти високу ефективність при вирощуванні озимої пшениці та цукрових буряків в умовах південного Полісся України.

2. За допомогою специфічних біотестів встановлено, що досліджувані металокомплекси мають ауксиноподібну, цитокініноподібну, ретардантну або фунгістатичну дії залежно від їх будови та концентрації. Найбільш ефективними стимуляторами росту стебла та коренів проростків сільськогосподарських культур є комплекси Мангану, Кобальту та Барію.

3. Препарати Славутич і Кристалін залежно від сорту та попередника підвищували польову схожість насіння озимої пшениці на 6,1–16,1%, а цукрових буряків – на 8,7–12,2%. Найбільш ефективно на схожість насіння сорту Носівський та гібриду Ювілейний впливав препарат Славутич.

4. Препарати Славутич та Кристалін сприяють збільшенню площі листкової поверхні на 2,1–7,2 тис. м²/га (на 7,2–22,4%) і сумарного вмісту хлорофілів у листках рослин озимої пшениці у фазі колосіння до 21,2% порівняно з контролем. Найбільш ефективно на ці показники впливав препарат Кристалін при обробці насіння та обприскуванні посівів після попередника конюшина.

5. Препарати Славутич, Кристалін та Оксамит збільшують площу листкової поверхні на 227–672 см²/рослину (14,3–41,4%) та сумарний вміст хлорофілів у листках рослин цукрових буряків у фазі змикання листків у міжряддях до 68,9% порівняно з контролем.

6. Препарати Славутич та Кристалін залежно від сорту, попередників та способів застосування підвищували врожайність озимої пшениці в середньому за три роки досліджень на 12,3–32,5%. Найбільше підвищення врожайності спостерігалося при застосуванні препарату Кристалін для обробки насіння та обприскування посівів у фазі виходу у трубку після попередника ярий ячмінь на посівах озимої пшениці сорту Поліська 90.

7. Препарати Славутич та Кристалін позитивно впливають і на якість зерна озимої пшениці. Вміст білка при дворазовому застосуванні Кристаліну підвищується на 0,2–2,3%, вміст крохмалю – на 1,3–2,1%, а вміст клейковини – на 3,9–4,2% порівняно з контролем.

8. При застосуванні препаратів Славутич, Кристалін та Оксамит у середньому за чотири роки досліджень зростала стійкість рослин цукрових буряків проти грибкових та вірусних хвороб, а також залежно від сорту та способів застосування підвищувалася врожайність коренеплодів на 1,2–13,9%. Найбільший приріст урожайності спостерігався при застосуванні препарату Кристалін на цукрових буряках гібриду Ювілейний при обробці насіння та обприскуванні посівів у фазі змикання листків у рядках.

9. Досліджувані препарати в середньому за чотири роки досліджень сприяли підвищенню цукристості коренеплодів цукрових буряків (на 0,7–1,3%) та збільшенню збору цукру (на 3,3–12,9 ц/га).

10. Аналіз економічної ефективності вирощування озимої пшениці та цукрових буряків із застосуванням препаратів Славутич, Кристалін та Оксамит показав, що найвищі умовно чистий прибуток і рівень рентабельності забезпечує подвійне застосування препарату Кристалін при вирощуванні цих сільськогосподарських культур. Найвища окупність препаратів відмічалася, як правило, при інкрустації насіння.

Рекомендації до впровадження

Розроблені методичні рекомендації щодо застосування досліджуваних препаратів на основі уротропіну, диметилсульфоксиду і солі Кобальту – препарат Славутич, Мангану – препарат Кристалін і Барію – препарат Оксамит на посівах озимої пшениці та цукрових буряків. Для обробки насіння озимої пшениці рекомендована норма – 10 г/т і обприскування посівів у фазі виходу в трубку – 10 г/га. Для обробки насіння цукрових буряків рекомендована норма – 5 г на 2,5–3 посівні одиниці і обприскування посівів – 20 г/га у фазі змикання листків у рядах чи в міжряддях.

Публікації автора:

1. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Приплавко С.О., Ковтун Г.О., Пономаренко С.П. Дослідження рістрегулюючої дії металокомплексних сполук на основі уротропіну на баштанних культурах // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. – Умань, 2003. – С. 61–65. (Закладання дослідів, обробка експериментальних даних, аналіз результатів досліджень.)

2. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Гой В.І. Вплив хелатних мікродобрив на продуктивність озимої пшениці в умовах півдня Полісся // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань: УДАУ, 2007. – Вип. 65. – Ч. 1: Агрономія. – С. 151–156. (Закладання дослідів, проведення значної частини досліджень, статистична обробка експериментальних даних, їх узагальнення.)

3. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Гой В.І. Вплив хелатних сполук на основі уротропіну на підвищення стійкості до хвороб цукрового буряку в умовах південної частини Полісся // Наукові доповіді НАУ. – 2007. – №2 (7). – Режим доступу до журн.: http://nd.nauu.kiev.ua. (Закладання дослідів, проведення досліджень, статистична обробка отриманих даних.)

4. Пат. України 29139 А, МКІ С 07 F 15/06, А 01 N 55/02. Тетрадиметилсульфоксидгексаметилентетрамінбісдихлорид металу для підвищення врожайності сільськогосподарських культур / В.В.Суховєєв, С.П.Пономаренко, С.О.Приплавко, Г.О.Ковтун. – №98010202; Заявл. 15.01.1998; Опубл. 16.10.2000. – 4 с. (Закладання дослідів, проведення досліджень, статистична обробка отриманих даних.)

5. Пат. України 29138 А, МКІ С 07 F 15/06, А 01 N 55/02. Тетрадиметилсульфоксидгексаметилентетрамінбісдихлорид металу для підвищення врожайності зернових, овочевих, баштанних та технічних культур / В.В.Суховєєв, С.П.Пономаренко, С.О.Приплавко, Г.О.Ковтун. – №98010201; Заявл. 15.01.1998; Опубл. 16.10.2000. – 4 с. (Проведення досліджень, статистична обробка отриманих даних.)

6. Пат. України 30209 А, МКІ С 07 F 15/06, А 01 N 55/02. Спосіб застосування тетрадиметилсульфоксидгексаметилентетрамінбісдихлорид кобальту (ІІ) для підвищення врожайності сільськогосподарських культур / В.В.Суховєєв, С.П.Пономаренко, С.О.Приплавко, Г.О.Ковтун. – №98010390; Заявл. 23.01.1998; Опубл. 15.11.2000. – 4 с. (Закладання дослідів, статистична обробка отриманих даних.)

7. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Пономаренко С.П. Вивчення рістрегулюючої дії металокомплексних сполук на основі уротропіну на ріст та розвиток зернових культур // Фізіологічно активні речовини. – Харків: УкрФА. – 2000. – №1 (29). – С. 76–78. (Аналіз експериментальних даних та узагальнення.)

8. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Приплавко С.О., Ковтун Г.О., Пономаренко С.П. Дослідження стимулювальної дії на сільськогосподарські культури металокомплексів на основі уротропіну та ДМСО // Біополімери і клітина. – 2006. – Т.22, №1 – С. 68–74. (Проведення досліджень, аналіз експериментальних даних та узагальнення.)

9. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Приплавко С.О., Ковтун Г.О., Пономаренко С.П. Дослідження рістрегулюючої дії на овочеві культури металокомплексних сполук на основі уротропіну та ДМСО // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – Ужгород, 2006. – Вип.18. – С. 86–89. (Аналіз та узагальнення експериментальних даних.)

10. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Пономаренко С.П., Сенченко Г.Г., Єфименко Ю.М., Страшна В.М. Вивчення впливу металокомплексних сполук на основi уротропiну на рiст та розвиток кукурудзи // Науковi записки НДПI iм. М.В.Гоголя. – 1998. – С. 81–84. (Закладання дослідів, проведення досліджень, аналіз експериментальних даних.)

11. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Пономаренко С.П., Лофицька Л.М., Сенченко Г.Г. Вплив мiкроелементiв на рiст та розвиток проросткiв пшеницi // Праці Х з’їзду Українського ботанічного товариства. – Київ; Полтава, 1997. – С. 251. (Закладання дослідів, аналіз експериментальних даних.)

12. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Пономаренко С.П., Сенченко Г.Г., Лисенко Л.І. Вивчення залежностi рiстрегулюючої активностi уротропiнових комплексiв вiд природи органiчного лiганду та iону металу // Праці XVIII Української конференцiї з органiчної хiмiї. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 429. (Проведення досліджень, узагальнення результатів.)

13. Приплавко С., Сенченко Г., Суховєєв В. Вивчення впливу біометалів, що входять до складу металокомплексів, на ріст і розвиток пшениці // Праці конференції молодих вчених-ботаніків України. – Ніжин, 1999. – С. 125. (Аналіз експериментальних даних та узагальнення.)

14. Суховеев В.В., Приплавко С.А., Сенченко Г.Г. Исследование зависимости рострегулирующей активности от структуры металлокомплексных соединений на основе гексаметилентетрамина // Труды VI Международной конференции „Регуляторы роста и развития растений в биотехнологиях”. – Москва, 2001. – С. 125–126. (Проведення досліджень та аналіз експериментальних даних.)

15. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Пономаренко С.П. Дослідження практично-корисних властивостей металокомплексів на основі уротропіну // Праці Української конференції „Актуальні питання органічної та елементорганічної хімії і аспекти викладання органічної хімії у вищій школі”. – Ніжин, 2002. – С. 49. (Закладання дослідів, аналіз експериментальних даних.)

16. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Сенченко Г.Г., Білогор С.В., Суховєєв О.В., Олешко Ю.М. Дослідження коренеутворюючої дії металокомплексів на основі уротропіну // Праці науково-практичної конференції „Природничі науки на межі століть (до 70-річчя природничо-географічного факультету)”. – Ніжин, 2004. – С. 130. (Закладання дослідів, статистична обробка одержаних даних.)

17. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Гавій В.М. Металокомплексні сполуки – екологічно безпечні регулятори росту рослин // Праці IV Міжнародної наукової конференції „Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів”. – Донецьк, 2005. – Т.2. – С. 178–179. (Аналіз та узагальнення експериментальних досліджень.)

18. Сенченко Г.Г., Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Білогор С.В., Суховєєв О.В. Цитокінінова активність металокомплексних сполук на основі уротропіну // Праці ХІІ з’їзду Українського ботанічного товариства. – Одеса, 2006. – С. 491–492. (Закладання дослідів, проведення досліджень, узагальнення результатів.)