Вінарська Наталія Вікторівна. Залежність біологічної активності ліпополісахаридів Ralstonia solanacearum (Smith, 1896) від їх складу та структури: Дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. - К., 2002. - 154 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 130-154.
Анотація до роботи:
Вінарська Н.В. Залежність біологічної активності ліпополісахаридів Ralstonia solanacearum (Smith, 1896) від їх складу та структурних особливостей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, 2002.
В роботі проведено дослідження ліпополісахаридів (ЛПС) Ralstonia solanacearum. Отримані та хімічно охарактеризовані ЛПС 8 штамів R. solanacearum (ІСМР 767, 4157, 5712, 7944, 7945, 7955, 8089 і 8110), які характеризувались різним типом структур О-специфічних полісахаридних ланцюгів, що були встановлені раніше. При дослідженні моносахаридного складу показано, що високий вміст рамнози є характерним для ЛПС всіх штамів, крім шт. 4157, у якого домінуючою була арабіноза. Крім того, для деяких ЛПС була характерною також ксилоза. За жирнокислотним складом ЛПС досліджуваних штамів були розподілені на дві групи: штами, що містили в ліпіді А жирні оксикислоти з ланцюгом від 12 до 18 атомів вуглецю (шт. 5712, 7945, 7955 і 8110), та штами з меншим числом вуглецевих атомів (С10-С14) в ланцюзі жирних оксикислот (шт. 767, 7944, 8089 і 4157).
При дослідженні імунохімічної активності методами кільцепреципітації, аглютинації, імуноелектрофорезу, подвійної імунодифузії в агарі за Оухтерлоні, ракетного імуноелектрофорезу, ELISA та ELISA-інгібування досліджувані штами були розподілені на підставі серологічної специфічності їх ЛПС на п’ять серогруп.
При проведенні електрофорезу в поліакріламідному гелі в системі додецилсульфату натрію (ДСН-ПААГ) визначено, що ЛПС всіх досліджуваних штамів мають типовий для ЛПС S-форми бімодальний розподіл і включають два основних типи молекул: високомолекулярну S-фракцію та низькомолекулярну R-фракцію ЛПС. Було показано, що ЛПС в межах однієї серогрупи характеризуються подібним електрофоретичним розподіленням, однак порівняно з іншими серогрупами – електрофоретичне розподілення є індивідуальним.
Імуноблотингом були виявлені зони серологічної активності ЛПС щодо гомологічних та гетерологічних О-антисироваток. Показано, що передбачуване концентрування загальних антигенних детермінант розташовано в S-, SR- та R-зонах ЛПС.
Дослідження пірогенності та токсичності (ЛД50) дозволили розподілити ЛПС досліджуваних штамів на дві групи: більш пірогенні та токсичні (шт. 5712, 7945, 7955 і 8110 з ЛД50 8-12 мкг/мишу) і менш пірогенні та токсичні (шт. 767, 7944, 8089 і 4157 з ЛД50 30-40 мкг/мишу).
УФ-опрмінення розчинів ЛПС показало, що антигенна активність ЛПС корелює з часом опромінення: чим довший час експозиції опромінення, тим нижчий ступінь прояву серологічної специфічності ЛПС до О-антисироватки. Модифікація ліпідів А ЛПС з використанням О-деацилювання, N-,О-деацилювання та дефосфорилювання ведуть до повної втрати токсичності та пірогенності.
Отримано та хімічно охарактеризовано ЛПС восьми штамів R. solanacearum. Домінуючим моносахаридом для 7 штамів R. solanacearum є рамноза. ЛПС R. solanacearum шт. 4157 характеризувався високим вмістом арабінози. В складі ЛПС деяких штамів (ІСМР 7945, 5712 та 767) була виявлена також ксилоза.
Вперше досліджені штами R. solanacearum за складом жирних оксикислот ліпіду А були розподілені на дві групи: штами, що містили оксикислоти з ланцюгом від 12 до 18 атомів вуглецю (ІСМР 5712, 7945, 7955 та 8110), та штами з меншим числом вуглецевих атомів (С10-С14) в ланцюгах жирних оксикислот (ІСМР 767, 7944, 8089 і 4157).
Вперше на основі О-антигенності досліджувані штами R. solanacearum, які характеризувались 8 різними типами структури О-ПС, були віднесені до п’яти серогруп.
Встановлено, що ЛПС всіх досліджуваних штамів R. solanacearum мають типове для ЛПС S-форми бімодальне розподілення та включають два основних типа молекул (високомолекулярний S-ЛПС, представлений О-ланцюгами різної довжини, і низькомолекулярний R-ЛПС, що не містить О-ланцюгів).
Вперше для R. solanacearum як в гомологічних, так і в деяких гетерологічних (О-антисироватка до шт. 5712/ЛПС першої серогрупи, О-антисироватка до шт. 7945/ЛПС шт. 5712) системах виявлено переважне концентрування загальних антигенних детермінант в S-, SR- та R-зонах ЛПС.
Вперше досліджувані штами R. solanacearum за проявом пірогенної та токсичної дії ЛПС були розподілені на дві групи: більш пірогенні та токсичні (шт. 5712, 7945, 7955 і 8110) та менш пірогенні і токсичні (шт. 767, 7944, 8089 і 4157).
Вперше встановлено, що модифікація ЛПС УФ-опроміненням призводить до зниження або повной втрати (30 хв. і 60 хв., відповідно) серологічної активності.
Вперше для R. solanacearum показано, що модифікація ліпідів А ЛПС типового штаму шляхом О-деацилювання, N-,O-деацилювання та дефосфорилювання призводить до втрати ЛПС пірогенної та токсичної дії, що свідчить про необхідність присутності жирних кислот і фосфатних груп для прояву цих біологічних активностей.
Публікації автора:
Вінарська Н.В., Варбанець Л.Д. Вплив УФ-опромінення на серологічну активність ліпополісахаридів Ralstonia solanacearum // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія “Біологія”. – №10. – Ужгород, 2001. – С.161-163.