Анотація до роботи:

Панасенко С. І. Закриті пошкодження підшлункової залози як компонент поєднаної абдоміно-торакальної травми (діагностична та хірургічна тактика в гострому періоді травматичної хвороби). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено питанню підвищення ефективності процесу хірургічного лікування постраждалих із ППЗ при ПАТТ. Проведено аналіз лікування постраждалих із ППЗ при ПАТТ, патогістологічні дослідженнях підшлункової залози та анкетування пацієнтів, що раніше перенесли ППЗ. Науково обґрунтована необхідність проведення оцінки тяжкості травми та комплексного прогнозування перебігу гострого періоду травматичної хвороби, що дозволяє знизити летальність, зменшити частоту виникнення травматичного панкреатиту, зменшити терміни стаціонарного лікування.

Підвищення ефективності процесу хірургічного лікування постраждалих із закритими пошкодженнями підшлункової залози при поєднаній абдоміно-торакальній травмі полягає у розробці науково обґрунтованого комплексного прогнозу перебігу травматичної хвороби.

1. Морфологічним критерієм вірогідного розвитку травматичного панкреатиту – є поширення ушкодження на два і більше анатомічні відділи підшлункової залози.

2. Поєднання найбільш інформативних шкал оцінки тяжкості травми дозволило створити інтегровану експрес-систему прогнозування клінічного перебігу і наслідків гострого періоду закритої поєднаної абдоміно-торакальної травми із пошкодженням підшлункової залози.

3. Розроблена тактико-діагностична схема дозволила доопераційно діагностувати 15,8% і запідозрити 42,1% випадків пошкоджень підшлункової залози та скоротити загальний час виконання діагностичних заходів на 0,9±0,04 год у основній групі порівняно із контрольною.

4. Запропонована тактика оперативного лікування полягає у наступному: при “позитивному” прогнозі абдомінальний оперативний прийом виконується у повному об’ємі, а інші операції проводяться послідовно в ході одного наркозу; при “сумнівному” прогнозі абдомінальний оперативний прийом виконується у скороченому об’ємі, а інші операції виконуються послідовно із розривом у часі після стабілізації вітальних показників; при “несприятливому” прогнозі оперативне лікування базується на принципах хірургічної тактики “контролю травми”.

5. Комплексне удосконалення хірургічної тактики при пошкодженнях підшлункової залози в гострому періоді закритої поєднаної абдоміно-торакальної травми у основній групі, порівняно із контрольною, дозволило знизити летальність з 66,3% до 54,3%, частоту травматичного панкреатиту з 33,7% до 16,0%, терміни реанімаційного періоду з 4,2±0,2 до 2,8±0,2 діб і стаціонарного періоду з 28,2±1,8 до 23,3±1,5 діб.