У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової і прикладної проблеми, що виявляється у визначенні закономірностей структуроутворення, механізмів і кінетики формування границь поділу в композиційних матеріалах, які містять різні за стабільністю фазові складові, в тому числі метастабільні, з метою створення складів і технологій одержання композиційних матеріалів з підвищеними експлуатаційними властивостями. Уперше досліджено закономірності структуроутворення, механізми і кінетику формування границь поділу, що утворюються в композиційних матеріалах між зв’язками на основі міді чи заліза та сплавами-наповнювачами на основі заліза, хрому чи вольфраму, які містять різні за стабільністю фазові складові, в тому числі метастабільні. Уперше вивчено процеси змочування і розчинення, що відбуваються при формуванні границь поділу в досліджених композиційних матеріалах. Установлено три типи часових залежностей кутів змочування і ширини зон контактної взаємодії для трьох різних співвідношень між тривалістю контакту (t) твердого тіла з розплавленим металом і проміжком часу (t), необхідним для досягнення квазірівноважних умов на границі поділу, а саме для: t>>t, tt і t<<t. Показано, що зі збільшенням швидкість розчинення фаз евтектичних чи перитектичних сплавів-наповнювачів в розплавленій зв’язці зростає, а компоненти розплавленого металу дифундують у них при просоченні в більшій кількості. Для кожного діапазону швидкостей розчинення визначено тип структури границі поділу та механізм її структуроутворення. Установлено, що при контакті сплавів на основі заліза чи вольфраму, що мають евтектичну структуру, з розплавленим металом відбувається розчинення обох фаз із приблизно однаковою швидкістю, якщо на границі поділу цих фаз з рідиною протягом просочення досягаються квазірівноважні умови, тобто tt чи t<<t. Вибірне розчинення однієї, більш легкоплавкої і/чи менш стійкої, евтектичної фази відбувається з більшою швидкістю, а розчинення другої, більш тугоплавкої і/чи більш стійкої, фази відсутнє або відбувається з набагато меншою швидкістю, коли для евтектичної фази, яка розчиняється швидше, квазірівновага на границі поділу не встановлюється (t>>t). При просоченні розплавлена зв’язка проникає всередину наповнювача вздовж границь евтектичних колоній і границь між евтектичними фазами, які утворюються в структурі евтектичних сплавів-наповнювачів.
Уперше показано, що при просоченні твердих сплавів на основі заліза чи хрому, що мають перитектичну структуру, спостерігається розчинення обох фаз перитектичного сплаву з малою швидкістю (t<<t), розчинення обох фаз з більшою швидкістю (tt) або вибірне розчинення перитектичної фази з максимальною швидкістю (t>>t). При просоченні відбувається переважне проникнення розплавленої зв’язки всередину наповнювача вздовж границь менш стійкої перитектичної фази. Глибина проникнення зв’язки вздовж цих границь зростає у випадку утворення тут метастабільних фаз. Розплавлений метал не проникає всередину наповнювача вздовж границь між первинною та перитектичною фазами. Уперше встановлено, що при збільшенні швидкості охолодження при виготовленні вихідних сплавів-наповнювачів, що мають евтектичну структуру, швидкість їх розчинення в розплавленому металі зменшується, а сплавів-наповнювачів, що мають перитектичну структуру – збільшується. Зниження швидкості розчинення швидко охолоджених евтектичних сплавів пов’язане зі збільшенням однорідності їх структури, а підвищення швидкості розчинення швидко охолоджених перитектичних сплавів - зі збільшенням ступеня незавершеності перитектичної реакції. Експериментально встановлено, що в процесі просочення швидкість розчинення евтектичного аустеніту, що утворюється в структурі наповнювачів на основі заліза, зростає в розплавах на основі міді в наступному ряді: Fe-Fe3(С,В)(Fe,Cr)-(Fe,Cr)3(С,В)(Fe,Cr)-(Fe,Cr)3СFe-Fe2ВFe-Fe2(В,С)(Fe,Cr)-(Fe,Cr)2(В,С); швидкість розчинення тугоплавких евтектичних фаз - у ряді: Fe2BFe2(B,C) (Fe,Cr)2(B,C)Fe3(C,B)Fe3C(Fe,Cr)3(С,В)(Fe,Cr)3C; а перитектичних фаз - у наступній послідовності: (Cr,Ti)7C3Fe2BFe2(B,C)(Fe,Cr)2(B,C). Показано, що процеси структуроутворення границь поділу в досліджених композиційних матеріалах, які контролюються процесами розчинення і дифузії, можна проаналізувати на електронному рівні в рамках моделі конфігураційної локалізації валентних електронів, запропонованої Г.В.Самсоновим. Інтенсивність цих процесів зростає зі збільшенням акцепторної здатності компонентів зв’язок і донорної здатності компонентів наповнювача. Експериментально встановлено, що корозійна стійкість досліджених евтектичних і перитектичних сплавів на основі заліза, які містять бор і вуглець, зростає зі зменшенням вмісту евтектик, об’єму аустенітної фази в евтектичних колоніях і появою границь між первинною і перитектичною фазами. Для всіх складів вивчених сплавів швидкість корозії в розчинах кислот і солей збільшується в наступній послідовності: NaClNa2SО4СН3СООННСlН3РО4Н2SО4НNО3, що може бути використаним при створенні покриттів з підвищеними антикорозійними властивостями. Показано, що твердість досліджених евтектичних і перитектичних сплавів на основі заліза, що містять бор та вуглець, підвищується зі збільшенням швидкості охолодження при виготовленні до 103К/с, а границя міцності на стиск – зі збільшенням швидкості охолодження до 300 К/с. Твердість заевтектичних сплавів зростає зі зменшенням вмісту евтектик у їх структурі, а доевтектичних сплавів – з його збільшенням. Границя міцності на стиск безперервно підвищується зі зростанням об'ємного вмісту евтектик у структурі сплавів. Показано, що абразивна зносостійкість досліджених евтектичних і перитектичних залізоборвуглецевих сплавів збільшується зі зростанням їх твердості. Газо-абразивна зносостійкість при кімнатних температурах підвищується зі збільшенням границі міцності на стиск сплавів, а при температурах випробувань до 773 К – також зі зростанням їх окалиностійкості. Виявлену різницю пояснено додатковим внеском механізму втомного руйнування поверхні в газо-абразивному середовищі в порівнянні з механізмом зносу в абразивному середовищі. Установлено, що в розчинах кислот і солей в першу чергу руйнуються границі поділу між наповнювачем і матрицею композиційних матеріалів. Тому їх опір корозії визначається структурою зон контактної взаємодії, яка залежить від швидкості розчинення сплавів-наповнювачів у розплавлених зв’язках. Показано, що зі збільшенням швидкості розчинення наповнювача антикорозійні властивості досліджених композиційних матеріалів погіршуються. Тому максимальну корозійну зносостійкість мають композиційні матеріали, в яких на границях поділу протягом просоченням досягаються квазірівноважні умови, а структура зон контактної взаємодії належить до II типу і утворюється за умови tt. Установлено, що опір руйнуванню в абразивному і газо-абразивному середовищах у інтервалі температур 293...773 К залежить від твердості матриці і міцності границь поділу між наповнювачем і матрицею. Зносостійкість у зазначених середовищах підвищується зі збільшенням швидкості розчинення наповнювача в розплавленій зв’язці за умови відсутності певних фаз на границях поділу. Підвищеною зносостійкістю відрізняються композиційні матеріали, в яких на границях поділу протягом просочення досягається квазірівновага, а структура зон контактної взаємодії відповідає II типу і формується за умови tt. Розроблено склад і технологію наплавлення пічним способом композиційних покриттів з наповнювачем W-С і комплексно легованою Si,Al,Mn,P зв’язкою на основі евтектичного сплаву Fe-B-C. Склад і технологія наплавлення пройшли промислові випробування в умовах Криворізького металургійного комбінату, що показали підвищення стійкості деталей металургійного устаткування, таких як вхідні патрубки гідронасосів гранустановки доменної печі, наплавлених новим композиційним матеріалом, у 1,3...1,5 рази. Розроблено склади і технології наплавлення пічним способом композиційних матеріалів з латунною зв’язкою і евтектичним Fe-C-В або перитектичним Fe-B-C сплавами-наповнювачами, легованими Cr. Склади і технології наплавлення пройшли приймальні випробуванні і впроваджені в умовах Придніпровського ремонтно-механічного заводу для зміцнення широкої номенклатури деталей енергетичного устаткування, що працюють у абразивному середовищі, таких як тарілки клинових засувок діаметрами 100...200 мм, колеса живильників і т.ін. Підтверджено, що розроблені композиційні покриття характеризуються відсутністю дефектів, технологічністю, підвищеною експлуатаційною стійкістю.
Основний зміст дисертації опублікований в наступних роботах: Суховая Е.В., Бутенко В.Ф. Структурообразование в области контакта хромтитанового карбида с железобористым расплавом // Вопросы формирования метастабильной структуры сплавов.- Днепропетровск: ДГУ.- 1984.- С.52-58. Мирошниченко И.С., Спиридонова И.М., Суховая Е.В. Адсорбционные процессы при контакте стали с расплавами Fe-B-C // Вопросы формирования метастабильной структуры сплавов.- Днепропетровск: ДГУ.- 1985.- С.35-41. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Бутенко В.Ф., Новодран А.Н. Борсодержащие композиционные материалы для наплавки клапанов доменных печей // Наплавка при изготовлении деталей машин и оборудования.- Киев: ИЭС.-1986.- С.34-40. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Шмелев А.Ю., Бутенко В.Ф. Особенности формирования межфазных границ раздела композиционных материалов на основе боридов железа // Адгезия расплавов и пайка материалов.- 1993.- №29.- С.47-51. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Бутенко В.Ф., Жудра А.П., Литвиненко А.И., Белый А.И. Структура и свойства борсодержащих железных гранул для наплавки // Порошковая металлургия.- 1993.- №2.- С.45-49. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Ющенко К.А. Фазовый состав сплавов системы Fe-B-C, используемых в композиционных покрытиях // Автоматическая сварка.- 1995.- №6.- С.13-16. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Ющенко К.А. Влияние структуры композитов с железной матрицей, содержащей бор на процессы износа // Автоматическая сварка.- 1995.- №7.- С.25-27. Spiridonova I.M., Sukhovaya E.V., Balakin V.P. Structure and deformation peculiarities of Fe(B,C) crystals // Metallurgia.- 1996.- Vol.35, №. 2.- P.65-68. Спиридонова И.М., Суховая Е.В. Закономерности структурообразования и свойства литых композиционных материалов на основе боридов железа // Процессы литья.- 1998.- №1.- С.62-64. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Vashchenko A.Р. Multicomponent diffusion processes in boride-containing composite materials // Metal Physics and Advanced Technologies.- 1999.- Vol.21, №2.- Р.122-125. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Пиляева С.Б. Фазовый состав быстроохлажденных сплавов Fe-B-C // Вісник Дніпропетровського університету. Фізика. Радіоелектроніка.- 1999.- №5.- С.33-38. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Ващенко А.П. Перспективы развития исследований и разработки новых композиционных материалов для применения в машиностроительном производстве // Сучасне машинобудування.- 1999.- №1.- С.46-49. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Vashchenko A.Р. Deformation and fracture of structural materials under high-rate strain // Metallurgia.- 2000.- Vol. 39, №2.- P.89-92. Суховая Е.В. Исследование процессов контактного взаимодействия на границах раздела карбида Cr-20Ti-10C с расплавами на основе меди и железа // Вісник Дніпропетровського університету.- 2000.- №6.- С.39-44. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Vashchenko A.Р. Peculiarities in steel behavior under high-rate tension // Механіка і фізика руйнування будівельних матеріалів та конструкцій.- Львів: Каменяр.- 2000.- №4.- С.260-265. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Шмелев Ю.С. Особенности структурообразования при взаимодействии карбидов вольфрама, хрома и титана с расплавами на железной основе // Металловедение и термическая обработка (Днепропетровск).- 2001.- № 2(13).- С.38-45. Spiridonova I. М., Sukhova О.V. Cr-20Ti-10C particulate metal matrix composites // Фізика і хімія твердого тіла.- 2002.- № 3.- С.503-507. Sukhova О.V. Microstructure and properties of Fe-B-C/W-C interfaces in metal matrix composites // Вісник Дніпропетровського університету. Фізика. Радіоелектроніка.- 2002.- № 9.- С.15-18. Спиридонова І.М., Сухова О.В. Формування структури міжфазних границь поділу при взаємодії карбідів вольфраму, заліза, хрому та титану з розплавами на мідній основі // Матеріалознавство і термічна обробка (Київ).- 2002.- №4.- С.9-12. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Безрукавая О.Г. Особенности формирования межфазных границ раздела (Fе-B-C)/Л62 в композиционных материалах // Теория и практика металлургии.- 2002.- № 4.- С.45-48.
Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Пиляева С.Б., Безрукавая О.Г. Ремонт деталей металлургического оборудования с использованием композиционных покрытий, содержащих бориды железа // Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2002.- № 3.- С.58-61. Спиридонова І.М., Сухова О.В., Безрукава О.Г. Фазові перетворення в композиційних матеріалах з залізними зв'язками, що містять бор та вуглець // Доповіді НАН України.- 2002.- № 10.- С.93-97. Спиридонова И.М., Пиляева С.Б., Суховая Е.В., Зинковский Г.В. Особенности неоднородного строения железоборуглеродистых сплавов // Вісник Дніпропетро-вського університету. Фізика. Радіоелектроніка.- 2002.- №8.- С.32-44. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Пиляева С.Б. Износостойкие композиционные покрытия с наполнителями Fe-B-С // Автоматическая сварка.- 2003.- №1.-С.31-34. Устройство для испытания материалов на абразивный износ: А.с. 1341540 СССР, МКИ 4 G 01 N 3/56 / В.В.Долматов, В.В.Полях, Е.В.Суховая (СССР).- № 3931489/25-28; Заявлено 17.07.85; Опубл. 30.09.87, Бюл. №36.- 4 с.
Додатково за темою дисертації опубліковано: Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Сердюк Е.Б. Микроструктурные исследования фазовых превращений в сплавах FeB-FeBx-C для полупроводниковых термопар // Труди I Укр. конф. молодих вчених і спеціалістів “Фiзика i хiмiя складних напiвпровiдникових матерiалiв”.- Ужгород: УДУ.-1992.- С.77-79. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Зинковский Г.В., Пиляева С.Б., Макаренко О.Д. Влияние состава и скорости охлаждения железного наполнителя на структурообразование композиционных материалов с латунной связкой Л62 // Труды научн.-техн. конф. с межд. участием "Металознание, металолеене і термично обработване".- Казанлык (Болгария).- 1996.- Т.1.- С.206-211. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V. Application of the Fe-B-C-Al-Si-Mn-P non-equilibrium phase diagram to composite materials design // Abstracts of the 5th Int. School “Phase diagrams in material science”.- Katsyvely (Ukraine).- 1996.- P.112. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Fedash V.V. Corrosion-resistant composite materials based on iron borides // Proc. the European Corrosion Congress.- Trondheim (Norway).- 1997.- Vol.2.- P.575-580. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Balakin V.V. Iron matrix composites with high wear resistance // Proc. the 6th International Metallurgical Symp. “Metal-97”.- Ostrava (Czech).- 1997.- Vol.3.- Р.191-194. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Pilyaeva S.B., Zinkovsky G.V., Makaren- ko O.D. Investigation of wear resistance and failure mechanism of the composites based on alloyed Fe-C alloy // Proc. International Conf. “Fractography’97”.- The High Tatras (Slovakia).- 1997.- P.468-470. Spiridonova I. М., Sukhovaya Ye.V., Shmelev Yu.S. Application of configurational model of substance to explanation of strength and plasticity 0f the (Fe-B-C)-based alloys // Мат. 3-й межд. конф. "Физические явления в твердых телах".-Харьков (Украина).- 1997.- С.127. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Пиляева С.Б. Износостойкие композиционные материалы с наполнителями на железной основе // Труды межд. конф. “Технология ремонта машин и механизмов".- Киев (Украина).- 1998.- С.72-75. Sukhovaya E.V., Vashchenko A.Р. Metal matrix composite coating based on iron borides // Proc. World Congress & Exhibition "Powder Metallurgy".- Granada (Spain).- 1998.- Vol.5.- P.136-139. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V. Production of boron-containing iron powders by the rotating electrode process // Proc. World Congress & Exhibition "Powder Metallurgy".- Granada (Spain).- 1998.- Vol.1.- P.197-201. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V. Corrosion-resistant metal matrix composite coatings // Proc. the 7th International Metallurgical Symp. “Metal-98”.- Ostrava (Czech).- 1998.- Vol.4.- P.185-188. Spiridonova I. М., Vashchenko A.Р., Sukhovaya E.V. Mechanical properties of steels under high-rate tension // Proc. the 7th International Metallurgical Symp. “Metal-98”.- Ostrava (Czech).- 1998.- Vol.1.- P.149-154. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V., Vashchenko A.Р. Metastable growth of FeB crystals // Abstract Book of the 12th International Conf. on Crystal Growth (ICCG12).- Jerusalem (Israel).- 1998.- P.429. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Ващенко А.П. Особенности структурообразования композиционных материалов на основе боридов железа // Тезисы 19-й межд. конф. "Композиционные материалы в промышленности".- Киев (Украина).- 1999.- C.172-173. Спиридонова И.М., Суховая Е.В., Пиляева С.Б. Исследование эвтектических составляющих в контактной зоне (Fe-B-C)-Л62 // Труды межд. конф. "Эвтектика-V".- Днепропетровск (Украина).- 2000.- С.227-229. Spiridonova I. М., Sukhovaya E.V. Diffusion processes at the interfaces of chromium-titanium carbide with iron- and copper-based melted alloys // Abstract booklet of the 5th International Conf. on Diffusion in Materials.- Paris (France).- 2000.- P.326. Spiridonova I. М., Sukhova О.V., Butenko V.F. Metastable phases at the interfaces of boron-containing composite materials // Abstracts of the 6th Int. School-Conference “Phase diagrams in Materials Science”.- Kiev (Ukraine).- 2001.- P.230. Спиридонова И.М., Суховая Е.В. Структура и особенности смачивания сплава Cr-20Ti-10C расплавленными металлами // Труды межд. конф. “Строительство, материаловедение, машиностроение”.- Днепропетровск (Украина).- 2001.- Вып.12.- С.139-140. Spiridonova I. М., Sukhova О.V., Fedosov V.F. Formation of composite layers on the surface of rolling equipment // Proc. the 11h International Metallurgical Conf. “Metal 2002“.- Ostrava (Czech Republic).- 2002.- P.203-205. Spiridonova I. М., Sukhova О.V., Butenko V.F. Wear-resistant W-C and Cr-Ti-C particulate composites // Proc. International Conf. “Science for materials in the frontier of centuries: advantages and challenges”.- Kiev (Ukraine).- 2002.- P.605-606.
Аналіз особистого внеску дисертанта в публікаціях вказує на високий ступінь самостійності виконаних досліджень, написання статей. З наведеного списку 2 праці належать особисто авторові, інші 43 виконані зі співавторами. В наведених роботах, що опубліковані зі співавторами, особисто здобувачу належать: [1], [4], [9], [12], [17], [22], [32], [34] [41], [42] – формулювання мети і постановка задачі дослідження, металографічний аналіз, виміри кутів змочування, обробка та тлумачення результатів, висновки; [2], [3], [5]-[8], [10], [11], [13], [20], [23], [24], [26]-[28], [39] – розрахунки, металографічний аналіз, визначення властивостей, обробка та узагальнення результатів; [16], [19], [31], [40] – формулювання мети досліджень, металографічний аналіз, виміри та розрахунки кутів змочування, висновки; [15], [30], [33], [35]-[38], [43] - визначення властивостей, висновки; [25] – формула винаходу, дослідження властивостей; [21], [29], [44], [45] - розробка технологій одержання композиційних матеріалів, проведення досліджень, обробка результатів. |