У дисертації міститься рішення актуальної науково-прикладної проблеми розвитку теорії прогнозування докембрійських золоторудних формацій з метою створення оптимальної системи прогнозування золотоносності гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центрального регіону Українського щита на рівні золоторудних районів і полів, що дозволило встановити закономірності їх розміщення, виділити основні геолого-генетичні типи золоторудних формацій і надати оцінку потенційної золотоносності гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центральної частини Українського щита. Виконані дослідження дозволили сформулювати наступні основні висновки, які висвітлюють теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи. 1. Прогнозування докембрійських золоторудних формацій є одним з найважливіших напрямів металогенії золота. В методологічному аспекті прогноз золоторудних формацій становить собою типову зворотну задачу в геології, вирішення якої можливе лише на підставі кількісної оцінки генетичних мінералогічних ознак золотоносності і, таким чином, її достовірного прогнозу. Тому в якості методичної основи прогнозування пропонується методика кількісно-генетичної інтерпретації результатів досліджень акцесорних мінералів плутоно-метаморфічних комплексів УЩ. Вона дозволяє використовувати кількісну мінералого-генетичну інформацію для оцінки потенційної золотоносності докембрійських гнейсо-грануліт-гранітних комплексів УЩ. Внаслідок селективного аналізу значимості і зваженої оцінки різних факторів середньо-масштабного прогнозування встановлені головні фактори контролю розміщення золоторудних районів і полів у межах гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центральної частини УЩ: літологічний, мінералогічний, метаморфічний і структурно-тектонічний. 2. Літологічний фактор визначається приуроченістю золоторудних формацій у межах Побузького рудного району до суттєво метахемогенних розрізів хащувато-заваллівської свити бузької серії AR3, а в межах Кіровоградського рудного району – до метатеригенних розрізів чечеліївської свити інгуло-інгулецької серії PR1. Палеолітологія цих розрізів підтверджена генераційним аналізом акцесорного циркону і петрохімічними розрахунками. Це дозволяє розглядати можливість відповідно первинно-хемогенного і первинно-теригенного генезису пов’язаного з ними золота. До таких об’єктів відносяться золотопрояви Савранського, Гвоздавського, Фрунзівського, Клинцівського і деяких інших рудних полів. 3. Незалежний аналіз і оцінка гранітоїдних комплексів УЩ за низкою кількісних ознак акцесорних мінералів дозволили встановити наступні накладені золотовміщуючі мінеральні асоціації гідротермального генезису: халькопірит-тетраедрит-молібденітову зі сфалеритом чи ганітом, піритову, халькопірит-піротинову і арсенопіритову. Перша пов’язана з вознесенськими і трикратськими гранітами (Актовське рудне поле). Золото-піритова асоціація встановлена у Восіятському масиві і сурському комплексі (Новоросійський та ін. прояви). Золото-халькопірит-піротинова асоціація пов’язана з гранітоїдами бердичівського комплексу (Савранське рудне поле – прояв Майський та ін.), а також з деякими комплексами ендербітової і граніт-чарнокітової формацій (наприклад, у Долинському масиві). Золото-арсенопіритова асоціація тісно пов’язана з гранітоїдами Кіровоградського комплексу (рудні поля Кіровоградського рудного району), демуринського, шевченківського й мокромосковського комплексів у Середньому Придніпров’ї, а також обіточненського й анадольського комплексів у Приазов’ї. 4. Оцінка магматичного фактору в межах вивченої території УЩ підкреслює прямий генетичний зв’язок зруденіння з формуванням порід перидотіт-піроксеніт-габро-норітової і гіпербазитової формацій (Голованівська шовна зона та ін.), де золото зустрічається сумісно з платиноїдами. В якості перспективної можна розглядати парагенетичний зв’язок золоторудного процесу з дайковими полями (Клинцівським, Устинівським та ін.). 5. Розміщення золоторудних формацій у межах щита визначається особливостями розвитку процесів регіонального метаморфізму, які проявились у два етапи – «прогресивного» в археї і «регресивного» в протерозої. На початковому етапі в результаті «прогресивного» метаморфізму доархейської метабазитової та архейської осадочної кори утворилися золоторудні прояви метаморфізованого типу (Побузький рудний район). При метаморфізмі другого етапу в умовах гранітизації і більш активної міграції лугів, летючих і рудних компонентів виник широкий спектр рудних концентрацій метаморфічного, ультраметаморфічного (палінгенно-анатектичного, палінгенно-метасоматичного), гідротермально-метасоматичного й гідротермального генезису (в усіх вивчених рудних районах). На дослідженій території можливі родовища, які обумовлені магматичною диференціацією палінгенних розплавів, що виникли. Вони дали початок пізнім інтрузивним і інтрузивно-метасоматичним лейкократовим гранітоїдам аляскітового і сублужного типу з диференціацією постультрагранітизаційних розчинів. З цими процесами пов’язана більшість золоторудних концентрацій центральної частини УЩ. 6. Рудоконтролюючими структурами золоторудних районів є рудопідводящі системи довгоіснуючих розломів, прибортових частин крупних синформ і спряжених з ними рухомих блоків (зокрема шовних зон) літосфери. Рудорозподілюючими структурами золоторудних полів постають апікальні частини гранітоїдних куполів, зони їх облямування (серед них тектоно-метасоматичні) та особливо ділянки суміщення цих структур із зонами тектоно-магматичної активізації. Аналіз сумісної схеми плікативної тектоніки і фацій регіонального метаморфізму показав, що золотоносні розрізи хащувато-заваллівської свити бузької серії в Побузькому рудному районі приурочені, як правило, до крупних синформних рудоконтролюючих структур високого порядку, що дозволяє вважати подібні структури потенційно золотоносними. 7. При прогнозуванні крупних і унікальних концентрацій золота (рудних вузлів) необхідно оцінювати можливість існування в межах вивченої частини УЩ аномальних районів, які характеризуються нестандартним сполученням рудних полів і рудоутворюючих систем. Такий прогноз повинен враховувати особливості розвитку раннього короутворення, осадочно-хімічної та осадочно-гравітаційної диференціації металу, специфіки проявів гранулітового породоутворення і складних тектоно-гранітизаційних, зокрема тектоно-метасоматичних процесів. 8. У виділених рудних районах і полях гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центральної частини УЩ визначені наступні основні геолого-генетичні типи золоторудних формацій: Білоцерківсько-Одеська металогенічна область – 1) плутоногенний гідротермально-метасоматичний чи гідротермальний тип: а) помірно-малосульфідна золото-кварцова формація Аu-Ag-Bi-Te типу руд, розвинена в зоні контакту порід бузької серії AR3 і гранітоїдів бердичівського комплексу (Побузький рудний район – Майський прояв); б) малосульфідна золото-срібна формація Au-Bi-Te-Ag з незначним розвитком Au-As типу руд, яка приурочена до порід бузької серії AR3 (Побузький рудний район – Савранський прояв); в) малосульфідна золото-срібна формація Au-Ag типу руд у зв’язку з ультрабазит-базитами серед гранулітів (Голованівський рудний пояс – Капітанський та ін. прояви); 2) осадочно-метаморфогенний (можливо, хемогенний) чи мета-морфізований тип – стратиформна золото-залізисто-кварцова формація в зв’язку з BIF- формаціями (Побузький рудний район – прояви Савранського; Гвоздавського, Фрунзівського рудних полів і деякі інші); Кіровоградська металогенічна область – 1) плутоногенний гідротермально-метасоматичний чи гідротермальний тип – помірно-малосульфідна золото-кварцова формація Аu-As та арсенідного Au-Bi типів руд в приконтактових зонах нормальних гранітоїдів кіровоградського комплексу і вулканогенно-теригенних розрізів чечеліївської свити інгуло-інгулецької серії PR1 (Кіровоградський рудний район – прояви Клинцівського та Юріївського рудних полів); 2) накладений гідротермальний тип зон тектоно-магматичної активізації - убогосульфідна золото-кварцова формація Au-Ag-Bi-Te типу руд (Вознесенський рудний район – Актовське, Семенівське та інші рудні поля); Південна частина Західно-Інгулецько-Казанківської металогенічної області – плутоноген-ний гідротермальний тип – малосульфідна золото-кварцова і золото-сульфідно-кварцова формації Au-Te типу руд з комплексною Au-Pt мінералізацією в зонах контактів плагіогранітоїдів сурського комплексу і вулканогенної товщі сурської свити AR2 (Південно-Інгулецький рудний район – Новоросійський прояв). 9. У межах окремих золоторудних об’єктів (Вознесенський рудний район – прояв Актово) встановлена мінералогічна зональність, яка пов’язана з кулісоподібним заляганням окремих блоків гранітів і зміною ранніх високотемпературних рудних парагенезисів пізніми низькотемпературними. Ця зональність у межах рудоносних зон тісно пов’язана з метасоматичною зональністю (прояви Побузького і Кіровоградського рудних районів). Остання обумовлена різним співвідношенням лужності флюїду та активності кисню, що веде до перерозподілу провідних компонентів розчинів (Ca, Fe, Mg, Al і Si) у метасоматичних колонках рудоносних зон. 10. Петрохімічні розрахунки і аналіз привносу-виносу хімічних компонентів за кисневим методом Т. Барта, які були виконані при вивченні метасоматитів мінералізованих зон довели, що для прояву Майський був характерний суттєво магнезіально-залізистий метасоматоз зі значним перерозподілом алюмінію і кремнію, виносом натрію і значним привносом багатьох хімічних компонентів з утворенням потужних зон кварц-біотитових і кварц-плагіоклаз-біотитових метасоматитів. Для прояву Клинці характерні залізисто-магнезіальний і залізистий метасоматоз з інтенсивним привносом лугів і значним виносом кальцію з формуванням метасоматитів строкатого мінерального складу (біотитових, амфіболових, турмалінових, кордиєритових тощо). Формування метасоматичних зон супроводжувалось активною поведінкою лугів і лужноземельних елементів при суттєво силікатному характері процесу. Вони просторово пов’язані з зонами підвищеної флюїдопроникності у вміщуючих метаморфічних і ультраметаморфічних породах, і сформувались як результат розвитку процесів регіонального метаморфізму і еволюції очагово-купольних структур УЩ. 11. У відповідності з прогнозною схемою в глибокометаморфізованих комплексах УЩ виділяються формації гранітоїдів, потенційно перспективних на золоте зруденіння накладеного гідротермального генезису: а) високо натрієві палінгенно-анатектичні ранньої фази початкового архейського етапу ультраметаморфізму (формації ендербітів, плагіограніт-тоналітова і окремі масиви формації нормальних гранітів) із золото-піритовою, золото-халькопірит-піротиновою і золото-арсенопіритовою асоціаціями; б) високо калієві палінгенно-анатектичні пізньої фази початкового етапу ультраметаморфізму (формації граніт-чарнокітова і нормальних гранітів) із золото-халькопірит-тетраедрит-сфалерит-ганіт-молібденітовою, золото-піритовою і золото-арсенопіри-товою асоціаціями; в) високо калієві завершального ранньопротерозойського етапу ультраметаморфізму – палінгенно-метасома-тичні (плагіограніт-тоналітової формації) і суттєво магматичні (формацій нормальних і лейкократових сублужних гранітів) із золото-арсенопіритовою асоціацією. 12. Основними джерелами металу в структурах центральної частини УЩ є: 1) мантійні ультрабазит-базити шовних міжблокових областей (Білоцерківсько-Одеської, Західно-Інгулецько- Казанківської); 2) вихідні ранньоархейські вулканогенно-осадочні суттєво хемогенні утворення (BIF-формації), розвинуті в межах крупних синформних структур; 3) корові палінгенні, палінгенно-анатектичні і реоморфічні паравтохтонні гранітоїди «прогресивного» архейського етапу, палінгенно-метасоматичні алохтонні та інтрузивні гранітоїди «регресивного» ранньопротерозойського етапу регіонального метаморфізму. Перші два типи є першоджерелами металу. Третє джерело пов’язане з розплавленням первинних вулканогенно-теригенних і хемогенних архейських верств і ремобілізацією золота. Чисельні прояви золота метаморфогенно-регенерованого (мета-морфогенно-гідротермального), гідротермально-метасоматичного і гідротермального генезису не є першоджерелами металу. Вони характеризують лише різні стадії його перевідкладення. 13. При розробці прогнозних критеріїв золотоносності докембрійських формацій необхідно враховувати наступні альтернативні підходи: а) ініціальну роль у первинному накопиченні металу догідросферного і протогідросферного короутворення з урахуванням процесів первинної осадочно-хемогенної та осадочно-гравітаційної диференціації речовини; б) рудоконтролюючу роль син-формних і міжкупольних структур, особливо в зв’язку з редукованими процесами ультраметамор-фізму; в) рудоутворюючу роль епігенетичних процесів у протерозойських геосинклінальних басейнах, особливо в зеленокам’яних областях; г) важливу роль субгоризонтальних переміщень різних блоків земної кори; д) мінералого-геохімічні аномалії і відповідності складу руд у метаморфічних верствах; е) оцінку геохімічного потенціалу золота у ймовірних ресурсоформуючих комплексах; ж) можливість формування родовищ на «прогресивній» стадії гранітизації, яка не досягла масивного гранітоутворення, з формуванням своєрідної, часто зворотної метасоматичної зональності, включаючи передруднозмінені породи. 14. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при проведенні пошукових і пошуково-оціночних робіт на золото в гнейсо-грануліт-гранітних областях УЩ. |